Весняний наступ

Громадський рух "Не будь байдужим" у квітні розпочав великий всеукраїнський тур "Зроби подарунок Україні! Переходь на українську." Тур передбачає різноманітні акції за участю відомих музичних гуртів у шести обласних центрах України. Заплановано багато зустрічей з молоддю та з усіма, хто небайдужий.

Оганізатори заходу ставлять за мету надання допомоги людям, які хотіли б розмовляти українською, але соромляться російськомовної більшості. Так, за статистикою, сьогодні у Києві з чотирьох школярів, які говорять вдома українською, лише один продовжує говорити державною й на вулиці. Інші троє переходять на російську. "Небайдужі" наголошують: спілкуватися українською мовою в Україні має бути так само легко, як і російською!

Музично-інтерактивна акція "вибухнула" в Чернігівському міському палаці культури. Охочі змогли послухати якісну українську рок-музику та поспілкуватися з учасниками гуртів "Гайдамаки", "ФлайzZza", "Ot Vinta", "Широко закриті очі", "Гуляй город" на суспільно-гуманітарні теми.

Але до вечірнього виступу музиканти разом з місцевими волонтерами презентували жителям міста книжку - своєрідний психологічний порадник - про те, як зважитися на щоденне спілкування українською. Це видання накладом п’ять тисяч примірників уже було представлене під час новорічних свят у Києві. У книжечці зібрані корисні поради та приклади від фахівців та людей, які вже перейшли на українську, - у тому числі коментарі музикантів Фоми (гурт "Мандри") та Олега Скрипки ("ВВ") щодо того, як і чому вони обрали українську. Міститься у виданні і мапа поширення української мови, укладена ще Московською діалектологічною комісією в 1914 році, котра доводить: у ті часи на переважній більшості території сучасної України і поза її межами домінувала українська мова.

Музиканти ставлять на меті відродити патріотизм у свідомості молодих й переконати їх, що зробити країну справді Україною - розвиненою європейською державою - можливо лише за умови їхньої громадянської активності. Раніше рок-гурти "Гайдамаки", "Мандри", "Мотор’ролла", "От Вінта", "ФлайzZzа" та "Гуляйгород" працювали суто в музично-інтерактивному форматі. Але останнім часом до "розважальних" заходів активісти додали й гуманітарну складову: з рук відомих музикантів школярі отримують сучасні україномовні книги.

Цього разу учасники гуртів подарували шкільним бібліотекам Чернігова понад тисячу книжок сучасної української та перекладної літератури. Серед видань - переклади Артура Конан Дойла, Фенімора Купера, Вальтера Скотта, Умберто Еко, Джанні Родарі. Національну літературу представлять книги Всеволода Нестайка, Юрія Мушкетика, Валерія Шевчука, Михайла Стельмаха, Миколи Гоголя. Активісти руху "Не будь байдужим!" уже вчетверте вручають такі потрібні навчальним закладам видання. А для вчителів української мови тридцяти п’яти чернігівських шкіл "небайдужі" передплатили журнал "Урок української".

Протягом двох наступних місяців із пропозицією перейти на українську мову "небайдужі" звернуться до мешканців Житомира, Хмельницького, Вінниці, Кіровограду, Черкас, Сум.


Рух "Не будь байдужим": акції тривають

Нова акція громадського руху "Не будь Байдужим!" стартувала наприкінці грудня з прес-конференції в Українському домі. Головні активісти руху, а це - Сергій Фоменко (гурт "Мандри"), Олександр Ярмола ("Гайдамаки"), Андрій Тимчук ("Флайза"), Юрій Журавель ("От вінта") закликали киян зробити Україні подарунок до Нового року - перейти на українську мову. Одночасно була презентована повнокольорова книжка "З 2007 переходь на українську!" Її мета - допомогти людям, які живуть у російськомовному оточенні, перейти на рідну мову. "Таких - стверджує Фома - багато і серед моїх знайомих. Концерти, зустрічі, фестивалі, які проводить наш рух, передбачають максимально відвертий діалог з молоддю. Ми розповідаємо тисячам молодих людей про власний досвід, про те, як ми самі розірвали це замкнене коло. Вважаю, ми багато зробили і вже відчуваємо певні результати". У книжці зібрані практичні поради, як саме перейти на українську. Свої думки з цього приводу висловлюють Олег Скрипка ("ВВ") та Фома ("Мандри"). Там наведені найпопулярніші україномовні ЗМІ, інтернет-сайти, твори класиків і сучасних авторів. Є перелік місць, де йде культурне життя. Наведені факти з історії української мови. Групу авторів цієї книжки консультувала відомий соціолінгвіст Лариса Масенко. Волонтери цю книжку (наклад 5000 тис.) роздавали на вулицях Києва, у державних установах, школах, вищих учбових закладах. Дарували значки із закликом: «Міняю часы на годинник ».

Громадський рух "Не будь байдужим!" започаткований багатьма людьми, серед яких є як відомі особистості, так і прості люди, що переймаються долею України. Ця акція не є політичною, вона нікого не рекламує, не була і не буде пов’язана з жодними політичними силами. Її проведення – це добра воля й ентузіазм небайдужих людей: артистів, музикантів та просто однодумців.

Організатори акції ведуть щиру і відверту розмову про наші помилки та досягнення. За часи колоніального становища українців у Російської імперії та СРСР багато хто втратив упевненість у собі, нехтує сьогодні рідною мовою, не знає своєї справжньої історії, почуваються розгубленими і зневіреними. Втративши національну гідність, чимало українців так і залишилися малоросами – незалежно від їхнього майнового чи соціального статусу – людьми, які українське сприймають як меншовартісне, соромляться бути українцями. Навіть більше - агресивно-зневажливо ставиться до всього українського, до тих, хто не боїться бути українцем. Через таку малоросійську свідомість значної частини суспільства, українці – єдині серед європейських народів, так і не стали господарями у своїй країні.

У процесі очевидного продовження мовної та культурної асиміляції українців все чіткіше проглядаються контури нової України-Малоросії - постколоніальної території без власної національної ідентичності.

Малоросія – це країна, в якій українці як нація приречена на вимирання. Малоросія – це територія без української мови, а отже й без українців. У Малоросії остаточно утвердиться азіатська традиція, коли клани триматимуть в покорі простих людей, безправних і розтоптаних. Якщо ми дозволимо перетворити нашу країну на Малоросію, то шлях до цивілізації буде відрізано. Тому гасло руху: " Ні – Малоросії! Зробимо країну Україною!"


Учасники громадського руху

Постійними, відомими широкому загалу, учасниками руху "Не будь байдужим!" є: відома всім Народна артистка України Ніна Матвієнко, а також Володимир Кушпет та Сергій Захарець, які знайомлять усіх з грою на старосвітській лірі, старосвітській бандурі. Автентичний спів центральної України представляє гурт "Гуляйгрод". Сучасну українську музику представляють молодіжні гурти "Тартак", "Мотор’ролла", "Флайза", "От вінта", "Скай".

Акції руху проводяться кожного разу в іншому місті і організатори залучають для участі місцевих виконавців, які підтримують запропоновану тематику громадської акції.

„З самого початку цієї ініціативи, яка розпочалася 11 вересня 2005 р., ми поставили перед собою два завдання, – розповідає один з активістів, лідер гурту „Тартак", Сашко Положинський. – По-перше, сприяти відновленню української громадянської свідомості в невеличких містах Центральної України. А по-друге, донести до мешканців цих міст, що зробити країну справді Україною – розвиненою українською державою – можливо лише за умови їхньої громадянської активності, створення самими людьми повноцінного життя у своєму місті, містечку, селищі. З самого початку акції і пізніше, під час парламентських виборів, ми наголошували, що „Не будь байдужим!" не має відношення до політики і є незалежною громадською ініціативою."

Нещодавно у місті Старокостянтинів відбулася нова акція руху. Думки з приводу усього, чим потішили «небайдужі» старокостянтинівців, звісно, дуже різні. Проте висновок очевидний: такої кількості відвідувачів жоден національно-виховний захід не мав, принаймні, в роки незалежної (?) України.

Все відбулось приблизно так, як запланували організатори. Зранку 15 грудня дев’ять шкіл 38-тисячного міста та гарнізонна бібліотека справді отримали по 120 сучасних україномовних книжок, серед яких - художні твори українських класиків та сучасних авторів, історичні видання та підручники, словники, добірка україномовних перекладів світової літератури. Обідня прес-конференція, як і очікувалося, зібрала у гімназії (колишня школа № 9) понад 30 журналістів, котрі, прибувши одночасно з Києва, Хмельницького та Львова, долучилися до представників місцевої преси. Як і повідомлялося заздалегідь, лідери гуртів розповіли акулам пера, камер та мікрофону про мету руху «Не будь байдужим!», про попередні акції, що проходили в інших містах та містечках Центральної України (а їх було уже 13).

Лише одного не змогли передбачити організатори – аншлагу, яким відзначене було вечірнє музично-інтерактивне дійство в Будинку офіцерів. Хіба можна було занести заздалегідь у порядок денний ті вихиляси, якими хлопці й дівчата дивували один одного? Хіба можливо було спрогнозувати шалену енергетику, що переповнювала зал і виходила за його межі, приваблюючи на майданчик перед Будинком офіцерів десятки все нових і нових відвідувачів? Хіба можна було прописати у прес-анонсах, що коло сцени буде СТІЛЬКИ рук, що піднімаються догори в такт музиці та ніг, що відповідають кожному удару барабанів? Хіба можна взагалі запланувати драйв?

… Щира бесіда між співаками та мешканцями міста, що традиційно передує власне співу, була у Старокостянтинові настільки жвавою, що співорганізаторові акції Валерію Умрихіну довелося кілька разів просити присутніх у залі завершувати нескінченний потік запитань. Молодих і старших цікавило все: чи мріють лідери гуртів співати російською мовою, наскільки добре чи погано сприймають на Сході України їхню яскраву проукраїнську позицію, як їм співається за кордоном, що робити тим, кому зле дається вивчення мов узагалі і – найголовніше! – коли ж співаки приїдуть радувати старокостянтинівців іще раз.

Перша частина дійства, як завжди, була присвячена витокам. Гурт "Гуляйгород", а також Володимир Кушпет, один з найавторитетніших в Україні фахівців зі старосвітських інструментів, та Сергій Захарець (старосвітська бандура) потішили присутніх розкішним етнічним співом, грою й танцями.

А потім естафету дійства перейняв незмінний ведучий Фома (лідер гурту «Мандри»), який уміє не лише завести (і довести до екстазу) публіку, а й, за версією газети "День", виглядає найпереконливішим у своїх аргументах на користь національного. І… пішло-поїхало.

Андрій (Тіма) Тимчук був першим, хто вивів свою команду (гурт "ФлайZzZа") на сцену. Оскільки загалом музика гурту м’яка та спокійна, (звісно, у порівнянні з творчістю інших "небайдужих" музичних колективів), то було логічним, що власне він розпочне дійство. До речі, Андрієві дреди вигідно вирізняли його з-поміж колег іще на прес-конференції, а тепер, на сцені, він іще більше зосереджував на собі погляди присутніх. Щоправда, чоловіча половина залу, звісно, задивлялася більше на єдину дівчину в команді – Аллу.

Хмельницький гурт "Мотор’ролла", здається, був приємно вражений тим, наскільки добре присутні в залі знають його пісні (земляки все-таки!). Хлопці з "От Вінта" виявилися взагалі героями – напередодні вони дали потужний концерт у Києві, але їхні пальці змушували гітари витворювати на старокостянтинівській сцені такі дива, що зрозуміла в таких випадках утома, очевидно, виявилася ніким не розкритим секретом. «Обличчя акції» Фома та його гурт "Мандри" завершували дійство. Це під час їхньої "Не спи, моя мила, не спи" на відвідувачів падав серпантин та над залом буяли різними кольорами блискітки. Власне, то була точка, що її мистецтвознавці назвали би кульмінацією.

Проте найприємніше, що падало на молодь, - це не серпантин, а футболки, спеціально приготовлені "небайдужими". Співаки закидали їх у зал зі сцени, причому переважно зненацька. Місцеві підлітки одразу надягали їх на себе, чим викликали заздрість з боку менш спритних, тих, хто не зміг зловити омріяну одежинку від кумирів.


Після кульмінації завжди слідує розв’язка

Нею стало рішення кількох ді-джеїв вести дискотеки рідною мовою. Нею стали пропозиції "небайдужим" - від кількох дружніх сайтів - обмінюватися банерами. Нею стала заява десятків дев’ятикласників про організацію старокостянтинівського осередку "Не будь байдужим!". Нею стали слова подяки від батьків тих дітей, котрі відкинули мову нацменшини як неприйнятну для спілкування і нарешті збагнули, що українцем бути модно. І ще багато-багато таких розв’язок.