Концерт для Асіка
ЖАБА В ДИРИЖАБЛІ
«Концерт для Асіка» - таку назву отримала неординарна меморіальна акція у столичному байкерському клубі «Rout-66», присвячена пам’яті В’ячеслава «Асіка» Дяченка - бас-гітариста групи «Жаба в дирижаблі». На превеликий жаль влітку цього року він раптово через хворобу пішов з життя. Він не дожив навіть до сорока…
Невипадково подія відбулася саме в День народження шестирічного сина Асіка - Пашки і виявила рідкісну у нас солідарність і взаємопідтримку серед музикантів і прихильників. Організатори акції, серед них колишній менеджер групи «Вій» Сергій «Літл» Литвинюк, вирішили зібрати друзів-музикантів і влаштувати спеціальний концертний марафон пам’яті музиканта, зробивши таким чином незабутній музичний подарунок сину, дружині Тетяні, батькам і численним друзям Асіка.
- Асік був людиною надзвичайно світлою, доброзичливою - згадує Сергій Литвинюк - він завжди випромінював тепло, грав і любив сонячну музику реггей. За два роки до його раптового відходу ми виношували плани реанімації «Жаби в дирижаблі» - група ще мала багатьох прихильників серед молоді. І були вже зроблені перші кроки - оновлена через роки група мала аншлагові виступи на сценах київських клубів. Але доля розпорядилася інакше.
Я пригадую як у 1991-му, коли на стадіонному фінальному концерті фестивалю «Червона Рута» у Запоріжжі київська пост-панківська формація «Жаба в дирижаблі» вибухнула своїм могутнім хітом «Саддам Хусейн» - ефект був приголомшливим. Наступного дня, а саме 19 серпня, у Москві трапився горезвісний путч… Жарти жартами, але екзотичний коктейль з буфонади, гротеску й рок-н-ролу - це була ядерна суміш, яка заряжала енергією, радістю і усіляким позитивом. Пісні «Жучки-смердючки», «Зелений горошок», «Пум-пум-пум»та інші швидко зробили «Жабу» суперпопулярною. Польський лейбл «Кока-рекордз» та київський лейбл «Гарба»видали тоді перший альбом гурту, який невдовзі став культовим серед прихильників пост-панку. Були також і доволі успішні гастролі містами України і Польщі. Якби не підступне фінансове «кидалово» з боку колишнього директора, група жила б собі, поживала… Повернення колективу у 1998-му викликало нову хвилю інтересу до музичної ексцентрики «Жаби». Хоча сценічної ексцентрики й поменшало, «Жаба-2» привертала увагу яскравими артефактами. Як-от пікетуванням французької амбасади з рішучою вимогою припинити вживання у їжу жаб та альбомом «Сонце в моїй голові» з маленьким рудим бешкетником на обкладинці касети.
Отже, атмосфера «Концерту для Асіка» була по родинному тепла. До того був повний аншлаг. Ведучий марафону Анатолій Векслярський увесь час тримав у полі зору найголовнішого героя вечора-шестирічного Пашку, якого так само регулярно віншували музиканти, що змінювали один одного на головній клубній сцені. Розпочала дійство справжня легенда київських клубів-група «Вася-клаб». Вони й задали тон вечірці. Їх на гарному драйві підтримали «Мандри», які зіграли пісні з найновішого альбому «Світ»та деякі старі хіти, такі як «Вітре-цигане»…» Ворождень» підготував концептуальну, але дещо сумну програму, натомість публіку розважила «Проперганджа» із сонячними реггей-піснями, ніби на замовлення самого Асіка… Однак цвяхом вечора став Сергій Шишкін з Володимир-Волинського - наш знаменитий бард-клавішник. Свою проникливу баладу «Нехай згадають його» він свого часу присвятив Чеславу Нємену, але тут вона була більш ніж доречною. Між іншим, 5 листопада артист матиме сольний концерт у Києві в клубі «Андеґраунд-паб». Тим часом глибокими пісенними метафорами порадував «Векслярський оркестра». Над головами глядачів потім майже зримо пролетів «Коршак» - на сцену вийшли Дмитро Добрий Вечір та його «Вій». Публіку продовжили розважати запальні «Чорнобривці»зі своїми кавер-версіями популярних українських народних пісень. Завершився вечір грандіозним джем-сейшеном за участю Фоми з «Мандрів», оркестра Вексклярського і «Чорнобривців». Розчуленим батькам і дружині Асіка було вручено кілька афіш вечірки з автографами усіх учасників та піввідра добровільних пожертв на честь маленького іменинника від гостей акції.