"Дідо" від ПЕРКАЛАБИ
Етно-ска-панк-реггей-гуцул-рутс-формація - Оркестр радості і щастя «Перкалаба». Ця розкішна самоназва одного з найбільш яскравих на сьогодні українських колективів безумовно зігріє душу не одному відчайдушному симпатику. Особливо якщо йдеться про живу клубну презентацію 1 грудня у «Саліван-румі» на Прорізній нового альбому «Дідо», та ще й у компанії Євгена Гудзя, колишнього киянина, а нині - лідера культової американської формації «Гоголь Борделло»,та етно-хаос формації Дахабраха. Щоправда, варто зазначити, що й сольні виступи «Перкалаби» без жодних «зоряних» колег завжди супроводжують справжні аншлаги. У даному випадку присутність Гудзя зумовлена давньою дружбою музикантів, близьких за естетичним світосприйняттям, отже - чому б не зіграти разом пару пісень?
Попередня позиція у дискографії «Перкалаби» - це дводискова збірка живих виступів групи у Львові, в клубі «Лівий берег», який розташовано якраз в будівлі Львівського оперного театру, поверх «мінус один». Звідси й назва цього чудово виданого альбому - «УНДЕРОПЕРА». Саме тому й останній європейський концертний тур групи було названо «Ундеропера-тур-2011». Відбувався тур насамперед у культових ска-панк-реггей-клубах Польщі, Німеччини, Австрії і Швейцарії та Голландії. Цікаво, що це був вже четвертий за рахунком виїзд «Перкалаби» до Європи. Географічно тур мав такий вигляд: Перемишль,Вроцлав, Гессен, Бамберг, Росток, Франкфурт-на-майні, Мюнхен, Лейпциг, Кельн, Бремен, Варшава, Люблін. Про історію, сьогодення і творчий метод «Перкалаби» ми поговорили з менеджером і справді креативним директором Олегом Гнатівим, який просить називати його просто «Мох»…
УМ: - Якими є життєві погляди і мистецькі критерії музикантів формації, які тримають їх разом вже майже десять років на радість їх численних фанів?
«Мох»: - Гадаю, це сталося внаслідок присутності головної для нас комунікації, тобто музики, яка сповнена фольклорних мотивів і ніби претендує на те, аби бути народною і граною на весіллях. І це при тому, що наша метода проста - це еклектика і бриколаж. У нас усе може бути поєднаним одне з одним, причому вплітається весело і органічно, природно і без над зусиль. Взагалі, легкість, гумор, безтурботність - це наш фірмовий стиль. Важливий елемент - ненавмисність. Музика «Перкалаби» - це просто Музика гір, постійна присутність гір, чистого повітря, сонця. А найголовніше - це не імітація. Адже багато що можна імітувати: інтелект, світову скорботу… Але тільки не справжній стьоб, разгільдяйство, відв’язаність.УМ: - Відомо, що саме ти є своєрідним генератором ідей групи, отже розкажи про філософію, яку сповідує «Перкалаба»…
«Мох»: - Напевно це своєрідний анархізм. Усе що сьогодні подається мас-медіями як події першочергового значення, усі ці політичні копирсання, шоу-бізнесові миготіння в телевізорі і великі гроші на цьому тлі - усе це не має жодного стосунку до людського життя, його глибиної суті, а тільки забруднює простір і повітря. Так ось усього цього не почуєш в музиці «Перкалаби».
УМ: - Відомо, що гірське селище Перкалаба - це крайня точка на західному кордоні України. Далі тільки територія Румунії. Відомо, що частка цього слова, а саме «лаба» - це є сленг, що означає гру на музичних інструментах, тобто музикант - це «лабух»…
«Мох»: - Я б додав, що у переносному розумінні - це та земля обітована, куди ми прагнемо усе життя. Ще - шлях, яким йдемо. Цим і переймаємося.
УМ: - Пригадай як виникла група, хто засновники…
«Мох»: - Групу вигадали Федот і Ярема, друзі та сусіди. Вони мешкають в Івано-Франківську в одному будинку на набережній біля річки. Ярема раніше грав у найкращій панківській групі «Стратегічні сперматозоїди». Федот працював на радіо діджеєм і любив музику реггей. Разом вони зробили декілька пісень і покликали мене на репетицію їх послухати. Я був вражений. Це було Щось! Інші люди познаходилися без особливих зусиль, щось їх привело до Яреми з Федотом. Далі були репетиції і численні поїздки на різноманітні фестивалі, такі як «Шешори», «Арт-Поле»… Потім – поїздки на фестивалі у ближнє зарубіжжя - Польщу і Німеччину. Водночас навідувалися до Москви і Санкт-Петербургу і Мінську. На заході і сході мали доволі гарячий прийом, тобто Музика гір сама пробивала собі дорогу.
УМ: - Як на мене, музика групи насамперед асоціюється з нестримним,шаленим драйвом…
«Мох» - Не тільки, вона завжди радує своєю знайомістю і водночас свіжістю. Тексти не переобтяжені смисловими галюціонаціями, співання слів - чи то любовної ахінеї, чи то псевдофольклорного соціооптимізму не те щоб не мало значення, радше набирає більш енергетичної, аніж смислової функції… Що ж є цікавим? Драйв! Те, що називається драйвом. Музики беруть своєю позитивністю, задерикуватою енергетикою.
УМ: - Отже, представ, будь-ласка, музикантів «Перкалаби»…
«Мох» : - Це - Андрій «Федот» Федотов - вокал, Володимир Шотурма - цимбали, бек-вокал, Сергій Шваюк -труба, акордеон, бек-вокал, Лев Скренткович - барабани, Віктор Новожилов - гітара, Олександр Грідін - бас-гітара, Віктор Степанюк - тромбон, Руслана Хазіпова - вокал, джембе, танці, Мох - менеджмент.
УМ: - Чого слід очікувати від нового релізу «Дідо»?
Мох: - Магії, містики, чудасій і башлабайства у одному флаконі. Нашу «дідівську» тему допомагали розкривати Євген Ґудзь (Гоголь Борделло), «Дахабраха», «Ном», Юрій Гуржі (Рот фронт), Іван Москаленко. Декого з них можна буде побачити на концерті.