Тарас Шевченко - автопортрет

150 років минає з дня завершення земного життя та повернення в Україну назавжди Великого Кобзаря - Тараса Шевченка. Його життєвий шлях від кріпосного до академіка та свідома самопожертва заради свободи свого народу робить його фігуру воістину пророчою. В рамках проекту «Проща до Тараса» з 8-го до 22 травня 2011 року відбувається похід-проща за історичним маршрутом перевезення тіла поета в Україну з Петербургу до Канева 150 років тому. Цей похід завершиться символічним дійством-покладанням на могилу поета вінку, що його паломники провезуть з собою впродовж усього маршруту. Організатори - Рух добровольців «Простір свободи» і «Спілка звукорежисерів України» за підтримки Посольства України в Росії, мерії міста Канева за участю діячів культури та представників громадськості. В рамках проекту відбудуться концерти пам’яті Великого Кобзаря та живі презентації концертної програми «Доле, де ти?» на вірші Шевченка гурту «Сад». Ми зустрілися з координатором проекту менеджером гурту «Сад» В’чеславом Ільїним.

УМ: - Отже, які заходи передбачає «Проща до Тараса-2011»?

В.І.: - Ми домовилися про живі презентації програми «Доле, де ти?» у знакових місцях - 11 травня у приміщенні російської академії мистецтв в Санкт-Петербурзі, 12 травня - у Національному центрі України в Москві, 18-го - у парку імені Шевченка в Києві, 21 травня - у місті Каневі біля підніжжя Чернечої гори. Мені здається, що не менша, а може й більш важлива складова «Прощі до Тараса» полягає у духовному очищенні, співчутті, самопожертві, щирій участі в долі ближнього, що й було, зрештою, основою морального життя Великого Кобзаря.

УМ: - Якщо спробуємо подумки повернутися у минуле на 150 років, що ми там побачимо?

В.І.: - Як відомо серце поета зупинилося 10 березня1861-го року у Санкт-Петербурзі. Спочатку він був похований на Смоленському кладовищі, але, приймаючи до уваги волю Тараса Шевченка (Заповіт), через два місяці - 8 травня 1861-го домовина його тілом була піднята і з почестями перевезена в Москву у храм Святого Тихона. Потім через Тулу, Орел, Севськ, Глухів, Кролевець, Козелець, Ніжин тіло поета було доставлено у Київ, де до церкви Різдва прийшли прощатися тисячі киян. Далі пароплавом прах поета було доправлено до Канева і 22-го травня 1861-го поховано на Чернечій горі.

УМ: - Як відомо, план-календар заходів є доволі насиченим. Розкажи про це детальніше.

В.І.: - Як і годиться ми організували 10 березня панахиду у храмі села Моринці та у храмі на території російської академії мистецтв у Петербурзі і у Каневі. А 8 травня була панахида у храмі на Смоленському кладовищі у тому ж Петербурзі. Далі - з 13 до 17 травня відбуватимуться зустрічі груп паломників з України у Орлі, Глухові, Кролевці, Батурині, Ніжині - саме в тих місцях і в ті дні, які точно відповідають історичному графіку перевезення праху поета 150 років тому. А от 18 травня відбудеться жива презентація нашої концертної програми «Доле, де ти?» в парку імені Тараса Шевченка у Києві. Наступного дня 19 травня відбудеться панахида за поетом у храмі Різдва Христа Спасителя на київському Подолі, піша хода до набережної до місця на Дніпрі, звідки колись відправляли на пароплаві прах Шевченка до Канева. За нашими планами 21 травня в Успенському соборі Канева має відбутися панахида та піша хода до могили поета, урочисте покладання вінку, який паломники провезуть з собою по всьому маршруту. Також там планується концерт пам’яті Великого Кобзаря та виступи представників творчої інтелігенції, зокрема - Оксани Забужко із доповіддю «Мій Шевченко».

куплю газобетонные блоки