ВІЙ - Дмитро Добрий Вечір"Політ коршака" триває

Нечисленна когорта груп-ветеранів, що виникли наприкінці 80-х та на початку 90-х створили власний неповторний дух і образ явища, яке ми подекуди звикли називати українською рок-класикою. Водночас ми доволі поверхово ставимося до яскраво самобутнього характеру цієї музики, своєрідність і цінність якої, без сумніву, ще буде належно оцінено. Одна з головних рис того явища – це переконлива індивідуальна харизма фронтменів тих груп, кожний з яких обрав собі відповідне сценічне амплуа. Незрівняний "рагульський" суржик Сергія Кузьминського з "Братів Гадюкіних", іронічно-дотепний, вишуканий і водночас кабаретово-розхрис таний Михайло Барбара з "Мертвого півня", монументально-непохитний із своїми глибокими філософемами Андрій Середа з культового "Кому Вниз", фольклорно-панківська драйвова експресія Олега Скрипки з легендарних "Воплів Відоплясова", поетична рафінована самозаглибленість Тараса Чубая з "Плачу Єремії" очевидно контрастує з завжди виваженими магічно-загадковими піснями-формулами Дмитра Доброго Вечора-фронтмена групи "Вій". Саме про нього хтось якось зауважив, що Дмитро - це справжній гуру язичницького рок-н-ролу. Це, звісно, перебільшення, однак не здивуюсь, якщо через кілька десятків років “вієвські” пісні сприйматимуть як народну творчість, адже в сенсі всеохопності і лаконічності його музичної мови він дійсно не знає собі рівних. До речі, на одному з культурологічних сайтів Дмитро знайшов свою знамениту пісню "Очі відьми", названу народною... Отже, наш гість сьогодні - Дмитро Добрий Вечір.

УМ: - З якими думками ти приходиш до круглої дати - 20-річчя групи "Вій"? Нині "Кому Вниз", "Мертвий півень", "В.В.", "Брати Гадюкіни", "Плач Єремії" та "Вій" можна вважати класиками жанру, які сформували модерне обличчя української рок-сцени. Чи почуваєшся таким от класиком?

Дмитро Добрий Вечір: - На мою думку рок як такий це доволі розпливчасте поняття, адже справжній рок не визнає усталених штампів, стандартів. От, наприклад, я відчуваю рокову складову у музиці тріо Маренич, а те, що робить Слава Вакарчук і "Океан Ельзи", попри зовнішню належність до жанру, роком не є. Ще до появи гуртів, які ти назвав, у нас вже активно тиражувалася і виконувалися твори Володимира Івасюка, були також дуже популярні і "Кобза" і "Ватра"... Але все ж таки то була естрадна музика, основа якої була фольклорною. Справді український рок виник одночасно з нашою державною незалежністю на великій хвилі патріотизму, яка захопила й багатьох музикантів. З тих часів в музиці залишилися саме ті, хто не мислив себе поза музикою. А нині я, чесно кажучи, не знаю для кого робити цю музику... Нині справжніх українців, на яких не може вплинути політична ситуація, стало чомусь менше. Чи вважаємо себе класиками жанру? Знаю лише одне. Як раніше, так і зараз ми таки змінюємо Україну і українців на краще. Вважаю, що наш внесок у розбудову української держави є не меншим, ніж з боку інших діячів сучасної культури. А те, що зробили для культури названі гурти, я впевнений, залишиться надовго.

УМ: - Ще до утворення групи "Вій" ти був бас-гітаристом культової колись групи "Ер.Джаз", потім - "Банити Байди". Що спонукало тебе створити власну команду?

Дмитро Добрий Вечір: - Амбіція щодо створення власної групи у мене завжди була. Колись мене запросили пограти на бас-гітарі у групі "Ер.Джаз". Мені подобалося там грати, за винятком того, що група звучала не дуже професійно. В "Баниті Байді" разом з Віктором Недоступом, або "Баксом" я був співзасновником колективу. На бас-гітарі грав тому, що вважав, що гітарист має бути якщо не віртуозом, то принаймні дуже сильним музикантом. Для мене участь у обох складах була хорошою творчою практикою і я там зробив свій внесок у вигляді певних ідей, аранжувань творів.

УМ: - В композиції "Йшов я небом" з останнього альбому ти "незлим тихим словом" згадуєш друзів-музикантів, які або залишили колектив, або відійшли у кращі світи. Якою була їхня роль у створенні самобутнього образу групи?

Дмитро Добрий Вечір: - Дмитро Підлузький-барабанщик першого складу привів до нас Салмана Салманова, який грав на перкусії. Вони були друзями і обидва привносили у музику щось особливе - такий от незвичний флер загадковості, психоделіки, створювали магічну ауру, яку не завжди можна було відтворити у студії. Дмитро трагічно загинув, а Салман виїхав на навчання до Кіпру.     

УМ: - Враховуючи дуже непрості умови існування в нашій країні рок-музики що тобі усі ці роки допомагало триматися на плаву, вижити і не зламатися?

Дмитро Добрий Вечір: - Вислів "триматися на плаву" передбачає, що ти тонеш. Насправді нічого такого екстремального не відбувалося, тобто я не тонув. Інколи просто займався якимись суміжними речами, такими як звукорежисура. Гадаю допомагало вижити, хоч це і пафосно звучить, саме те, що я  люблю свою країну, я українець і люблю українську культуру. Не зламатися допомогло те, що я музикант і я живу у музиці.

УМ: - Розкажи про філософію, про світогляд "Вія" як творчої одиниці. Якою є громадянська позиція, чи інтегровані ви як музиканти до якихось суспільних рухів?

Дмитро Добрий Вечір: - Думаю нікого не здивую, коли скажу, що нашим світоглядом є любов у найширшому розумінні. Колись це поняття було ключовим у світогляді хіппі, але воно було егоїстичним, тому цей рух швидко себе вичерпав. У нашому випадку поняття любові передбачає ще любов до батьківщини, а наш патріотизм-не награний. Я нехрещений, але вірю в Бога, власне у той Абсолют, який керує Всесвітом. Я переконаний нематеріаліст. В кожну пісню вкладаю частинку себе, тому кожна пісня-це частина мене самого, моєї свідомості, підсвідомості, розуміння життя. Щодо громадянської позиції, я знаю точно, що ми ніколи не підемо за комуністами, Партією регіонів. Моя позиція-любити свою батьківщину.

 УМ: - Доволі незвичним був ваш альбом-трибют "Очі відьми", де багато груп по своєму переграють пісні "Вія". "Серед тіней" у виконанні "Кому Вниз" та "Очі відьми" очима "Піккардійської терції" виглядають як шедеври, але самий факт появи того релізу було сприйнято як натяк до завершення діяльності команди...

Дмитро Добрий Вечір: - Це не так. Альбом має назву "Очі відьми. Пісні групи "Вій" у виконанні українських музикантів". Це не трибют у західному розумінні, а скоріше збірка кавер-версій наших пісень у виконанні груп, яким подобається "Вій". І це не натяк, а підведення риски під певним періодом творчості.

УМ: - Після виходу цьогорічного потужного альбому "Йшов я небом" стало відомо, що група нині вже активно працює над новим релізом...

Дмитро Добрий Вечір: - Вже записана десь третина матеріалу, а самий альбом буде готовий ближче до зими.

УМ: - Чи буде продовження медійного проекту "Радіо Україна", де з точки зору "Вія" представлено найкращу музику українського рок-андеграунду?

Д.Д.: - Цей диск виник тоді, коли я працював звукорежисером і записав певну кількість цікавих україномовних гуртів. Тільки не подумайте, що я русофоб. Просто я абсолютно чітко відчуваю, що найбільш загроженою в нашій країні є саме українська мова і її треба захищати і допомагати усіма засобами.

УМ: - Кого зі своїх колег-музикантів ти цінуєш і поважаєш найбільше і за що?

Д.Д.: - Я високо ціную творчість колег, з деякими-наприклад з Андрієм Середою і музикантами "Кому Вниз" давно дружу. Хоча мені і не близька естетика хіп-хопу, я віддаю належне тому, що зробили Тартак, ТНМК, Бумбокс.

УМ: - Якою у житті групи є роль менеджера, програміста і дизайнера Вашого чудового сайту Сергія Литвинюка, відомого для багатьох як "Літл"?

Д.Д.: - Насамперед "Літл" - це друг, який витрачає колосальну енергію на справи групи, а найголовніше - це надзвичайно креативна енергія.

УМ: - Як би ти сприйняв виконання найбільш відомих пісень групи, таких як "Політ коршака", "Різдвяна балада" чи інших... симфонічним оркестром?

Д.Д.: - Звісно, мені б це було дуже цікаво. Якщо пісні звучатимуть повнокровно у інструментальному оркестровому варіанті, це означає, що то вартісні пісні...