АТМАСФЕРАДихання АТМАСФЕРИ

Вони активно використовують елементи давньоукраїнської, кельтської, середньовічної європейської, традиційної індуїстської музики на тексти давніх ведичних гімнів. Вони – це молоді музиканти з класичною освітою, які свій гурт багатозначно нарікли "АТМАСФЕРА". У перекладі з санскриту слово "атма" означає "душа". Сьогодні вони збирають досить великі зали, такі як, наприклад, зал Культурного центру Київського політеху, де у грудні 2009-го мали великий сольний концерт, а точніше то було продумане театралізоване дійство з прологом та епілогом. На фінальному концерті міжнародного фестивалю "Global battle of the bands" у Лондоні в 2007-му, де змагалися 24 гурти-фіналісти з усього світу, наша "АТМАСФЕРА" посіла четверте місце, а останні чотири роки поспіль вони є незмінними учасниками найкрупнішого у Європі рок-фестивалю "Prystanek Woodstock", що знаходиться майже на кордоні Польщі з Німеччиною і є вельми шанованим у Європі. Щороку польський "Вудсток" відвідують від 300 до 500 тисяч глядачів не лише з Польщі, а й з цілої Європи. У 2009-му "АТМАСФЕРА" отримала важкеньку бронезову статуетку – "Приз глядацьких симпатій", який передбачав ще й повноцінне концертне турне по усій території країни. Таким чином після тріумфального турне наших "Гайдамаків", польська публіка у багатьох містах країни познайомилася ще з однією українською зіркою, яка грала абсолютно іншу музику, але не менш захопливу. Продовження знайомства з польським слухачем їхній менеджмент планує на весну-літо 2010 року. Також там готують до видання альбом "Forgotten love" - "Забута любов", який атмосферівці видали щойно в Україні.

Майже водночас з відомими групами "ДримбаДаДзига" , "Перкалаба", не кажучи вже про "Гайдамаків", впевнено засвітилася й зірочка "Атмасфери". Неважко помітити, що основною складовою тих команд є етніка, як націонольноспрямована, так і світова. Між іншим, серед країн СНД саме Україна є лідером етно-рокового прориву на європейських теренах, автором східної музичної експансії у Європу. І це не дивлячись на тотальне телевізійне псевдо-лідерство різноманітної маргінальної російськомовної попси всередині країни...

Одним із засновників групи "АТМАСФЕРА" є гітарист Ігор Сас. Йому і слово.

Ігор Сас: - Альбом "Забута любов"- це наш перший офіційний реліз. Хоча одразу зауважу, що група накопичила музичний матеріал вже на два, якщо не на три альбоми. Дистрибуцією диска опікується відома мистецька агенція "Арт-Вертеп". Власне, ми вже мали спільні вдалі виступи-презентації з дніпропетровською командою "Вертеп" Тимофія Хом яка у межах так званих "Етно-вівторків" у столиці.

Як взагалі уворилася формація, хто її засновники?

Ігор Сас: - З Анастасією і Юлією Яремчук, відповідно – флейта, вокал і клавішні, вокал, я познайомився у 2001-му, однак наші регулярні репетиції розпочалися лише 2003-го, коли усі майбутні музиканти-львів яни перезнайомилися на відпочинку у Симеїзі, в Криму. Тоді ж знайшлися й інші музиканти – Андрій Шадій, мандоліна, флейта, вокал, Олександр Гончарук, скрипка, Андрій Черкасов, бас-гітара, Тимур Гогітидзе, барабани, дарабука. Спочатку десь до 2005-го року ми грали переважно такий собі рафінований арт-рок, потім у природний спосіб почали вводити якісь фольклорні елементи у загальну музичну канву і це співпало з величезною модою на ворлд-мюзік у Європі і ми одностайно почали культивувати цей стиль. Моїм кумиром був Джон Маклафлін, англієць, який ще у 70-ті створив "Махавішну оркестра", а пізніше ще й групу "Шакті", що грав добірний ф южн і був гуру ворлд-мюзік. До речі – це музикант, якому світ зобовязаний сучасними трендами ворлдмюзік. Відносно світоглядного коріння нашої творчості, хочу зауважити, що для нас синонімом арійської культури є наша прадавня трипільська культура. Не в усьому я погоджуюсь з постулатами відомої книги Юрія Канигіна "Шлях аріїв", але те що більше 500 слів санскриту мають чіткі відповідники у слов янських мовах – це неспростовний факт. До того є аксіомою, що санскрит – це праматір головних світових мов. Одного разу ми зрозуміли, що у світовій культурі існують певні всесвітні мовні матриці, якими можна і потрібно користуватися у власній творчості, що робить цю творчість більш вагомою, значущою. Ми помітили, що де б не виступали, велика частина публіки скоріше підсвідомо і дуже позитивно сприймає месиджі на санскриті...Гадаю, це не випадково. І, до речі, не має значення – граємо ми на етнофорумі, чи на звичайній рок-імпрезі...

Судячи з усього – на вашу музику вплинули не лише якісь музичні тренди і напрямки, а й конкретні особистості. Чи не так?

Ігор Сас:- Окрім вже згаданого Маклафліна хочу назвати гурти "Kula Shaker" та "Dad can dance", які прославилися тим, що різні екзотичні етно-культури немов через фільтр пропускали через власну творчість. Високо цінуємо доробок Джорджа Харісона з "Бітлз", який навчався у ситариста Раві Шанкара. У нас на диску є його версія найдавнішої у світі пісні " Brahma Samhita" , якій вже кілька тисяч років. Є обробка давньояпонської пісні, така собі буддійська мантра. Є трек "Gopala" - наша обробка відомої кельтської мелодії. Одна з програмних композицій – пісня "Gouranga" - це синтез гуцульських коломийок, мелодій з центральної України та вибраних текстів на санскриті

2009-го у межах знаменитого європейського фестивалю " Prystanek Woodstock" виступали цілих три групи з України – "Йогурт", "Русичі" та "Атмасфера". Чим було зумовлено такий солідний десант?

Ігор Сас:- Безумовно певну роль тут зіграв позаминулорічний гучний успіх "Гайдамаків", які були фактично такім собі криголамом для наших груп у Польщі. Свій європейський статус вони також підтвердили спільними творчими проектами з польською легендою – групою "VooVoo" і, відповідно,сприяли просуванню українських команд на польський ринок. Завдяки виграному нами у 2009-му "Призу глядацьких симпатій", ми отримали можливість відвідати з концертами чудові міста Краків, Вроцлав, Закопане, Жешув та інші. І скрізь на концерти приходили зокрема ті люди, які чули і бачили нас на Вудстоку. Після останнього візиту до наших західних сусідів я зробив один важливий висновок – з року в рік рейтинг України, як музично розвиненої і цікавої країни, де є чимало по європейськи мислячих музикантів, постійно підвищується. І це – факт.

Але ж погодься, що такого ж за масштабами розголосу у себе в рідній країні, ви, на жаль, не маєте... У чому річ?

Ігор Сас: - Скажу чесно – нам набагато простіше організувати низку концертів за кордоном, ніж удома. Там ясні і зрозумілі правила гри, а у нас потрібно спочатку ж заплатити скажені гроші за оренду залу, якісної апаратури, реклами, не отримавши при тому жодних гарантій з боку власників залу...Коли їдеш за кордон, ти впевнений, що принаймні самі організатори тебе точно "не кинуть". В Україні ми залюбки граємо на фестивалях "Трипільське Коло", "Мазепа Фест", "Країна Мрій", "Родовід". Між іншим, у тій же Польщі існує серйозна фінансова підтримка культурних програм, зокрема – "Вудстоку", коли відповідні інституції "ЄвроСоюзу"беруть на себе не менше половини фестиальних видатків.

Коли "АТМАСФЕРУ" можна буде почути і побачити у Києві?

Ігор Сас: - Зараз я вже можу точно повідомити, що навесні поточного року – наприкінці березня та в квітні відбудуться наші сольні концерти у БК КПІ, БК ім. Корольова та БК НАУ. Запрошую усіх, хто найбільше цінує в музиці справжні позитивні вібрації, красу і гармонію.


«Атмасфера», інтегрована у світ. Інтерв'ю з Юлією Яремчук