Христина Халімонова

Слова - Заза Пауалішвілі, "Наївне. Із листів, що не надіслані", 2009
Музика - Христина Халімонова, 2011
Звукозапис, саундпродюсування - Христина Халімонова, 2020
Зведення - Андрій Іздрик, Христина Халімонова, 2020
Мастеринг - Христина Халімонова, 2020
Фото та обкладинка - Заза Пауалішвілі, 2020 

Ти влітаєш у осінь жовту
жовтим повітряним змієм.
Я вповзаю у неї, входжу,
ніби в стару повію.

Я чекаю зазимлення,
знаєш, із землею, що прагне тиші.
Ти навряд чи мене згадаєш.
Ти навряд чи мені напишеш.

Осінь пахне повітрям і, певно,
це повітря повинне осені
підпирати верхівками темними
її піднебіння покошене.
Лоскотати її попід хмарами,
щоб вона поливала дощами
тих людей, що гуляють парами,
що закохані до нестями.

Я чекаю зазимлення, знаєш,
із землею, що прагне тиші.
Ти навряд чи мене згадаєш.
Ти навряд чи мені напишеш.

Осінь пахне повітрям і, певно,
це повітря повинне осені
підпирати верхівками темними
її піднебіння покошене.
Лоскотати її попід хмарами,
щоб вона поливала дощами
тих людей, що гуляють парами,
що закохані до нестями.