Г - Гуляй город, Хорея козацька, Vоо-Vоо & Haydamaky, GUNS’N’ROSES, GREEN DAY, PETER GABRIEL

Рецензії в розділі:
ГУЛЯЙГОРОД, ХОРЕЯ КОЗАЦЬКА - Terra cossacorum
VOO-VOO & HAYDAMAKY
GUNS’N’ROSES - Chinese Democracy
GREEN DAY - 21 st.Century breakdown
PETER GABRIEL - SCRATCH MY BACK
DAVID GILMOUR - London-1984

Інтернет-крамниця UMKA →

ГУЛЯЙГОРОД, ХОРЕЯ КОЗАЦЬКА
Terra cossacorum

Ukr Music, 2010

Неповторне обличчя музичної культури України барочної доби досліджують і делікатно адаптують для сучасного сприйняття одразу дві чудові групи. Одна з них - ХОРЕЯ КОЗАЦЬКА на чолі з відомим кобзарем Тарасом Компаніченком вже давно відтворює старовинну аристократичну музику. Саме цей шар музики 17-18 століть на думку Тараса не є достатньо вивченою, хоча містить справжні шедеври тогочасної високої культури. ГУЛЯЙГОРОД зосереджений на експедиційних пошуках так само мало вивчених зразках фольклору. Об'єднання двох шарів старовинної культури-аристократичної та народної дає повнокровний музичний портрет нації в історичній ретроспективі, адже з десятків пам'яток духовної, світської і народної творчості вибрано найяскравіші зразки.

VOO-VOO &
HAYDAMAKY

Agora, 2009

Жодна група з просторів колишнього Союзу ще навіть не наближалася до результатів, подібних вражаючому оберемку шоу-бізнесових звитяг у Західній Європі київської Етно-рокової формації ГАЙДАМАКИ. Видані у Німеччині протягом останніх трьох років альбоми "Ukraine calling" - "Україна кличе" і "Kobzar", а також суперщільна концертна діяльність у країнах Євросоюзу забезпечили ГАЙДАМАКАМ шосту позицію у сороковці престижного рейтингу "World music charts", де їхні найближчі сусіди – світові зірки ворлд-мюзік сцени. Перемога на фестивалі "Євромюзік-2009" у Голландії, який є набагато рейтинговішим за "Євробачення", відкрили нашим хлопцям двері усіх без винятку модних євро-імпрез. Вони були хедлайнерами фестивалю Еміра Кустуріци у Сербії, куди потрапили за спеціальним запрошенням самого режисера. Цього літа, представляючи Україну, будуть хедлайнерами знаменитого "Сігета" у Будапешті. Майже дворічна творча дружба і спільні гастролі з польською зіркою Войцехом Ваглевським – лідером культової групи VOO-VOO увінчалися спільним альбомом, який являє собою чарівну суміш східнослов’янських Етно-мотивів, ска, реггей і психоделіки і є плодом зусиль Мірка Ольшувкі – продюсера VOO-VOO, автора безлічі креативних міжнародних проектів. У інтерв’ю польським медіа Ваглевський нещодавно заявив, що головною причиною запросити українську групу до співпраці став дивний стан ейфорії, який той відчув під час виступу ГАЙДАМАКІВ на фестивалі "Кордон-803" на українсько-польському кордоні у 2007-му. Також визнав, що українці відкрили йому очі на власну польську народну культуру. Нині VOO-VOO і наші хлопці концертують разом, презентуючи спільну платівку, видану на початку червня найбільшою польською аудіо компанією "Agora". Трохи згодом диск буде перевидано в Україні і в інших країнах. Без перебільшення ГАЙДАМАКИ і, напевно, Олег Скрипка з його європейськими вечорницями є справжніми парламентарями сучасної української музичної культури у Старому Світі. Саме вони, а не сумнівні поп-персонажі, яких вищі керівники країни регулярно нагороджують званнями-орденами...

GUNS’N’ROSES
Chinese Democracy

Geffen, 2008

Нещодавно МЗС Китаю оприлюднило заяву, де йдеться про факти "злісних нападів" на країну з боку американської групи "Guns’n’Roses" - "Гармати й троянди", що видала альбом "Китайська демократія", який містить цілу низку обурливих висловів на адресу КНР. Ясна річ, МЗС суворо заборонив зухвалим американцям перетинати кордони країни, а злополучний диск наказано терміново вилучити з торгівельних мереж. За незаконне розповсюдження копій альбому також передбачено кримінальну відповідальність. Давненько, скажу я вам, такого не бувало, щоб всесвітньо відому суперзірку хард-н-хеві сцени, по суті аполітичних рокерів, піддавали такому ось відвертому остракізму на міжнародному рівні... Щойно реанімована рок-легенда мовчала з 1993-го року - з моменту виходу альбому "Спагеті-інцедент". На довгі роки фронтмени Ексл Роуз і Слеш розбрелися по своїх сольних проектах. Успіху зазнав тільки Слеш у складі групи "Вельвет револьвер". Схоже, підстаркуватим рокерам не давав спокою пережитий ними блискучий успіх альбому "Апетит до руйнування", що наприкінці 80-х зробив з команди одну з найбільш запитаних у світі зірок хард-н-хеві стилю. Новий альбом, за задумом, мав би символізувати тріумфальне повернення "Гармат і троянд". Музиканти, до речі, побували у серпні на літній Олімпіаді у Пекіні, а потім написали пісню з такими словами: - Якщо ваша Велика китайська стіна розгойдується, не шукайте винних, звинувачуйте себе... Далі йшов римований перелік порушень прав людини державою. В оформленні буклету використали картину "Червона зірка" художника-дисидента з Пекіну Ши Ліфена, фотографії озброєних до зубів вояків на тлі хмарочосів Гонконгу. Після заяви МЗС міністерство культури внесло поправку до "Положення про гастрольну діяльність", де йдеться, що усі артисти повинні надавати твори у спеціальну комісію для їх затвердження... Чи не нагадує вам це радянську практику зразка 70-80-х? А сталася така прикрість внаслідок весняних відвідин Шанхаю ісландською зіркою Бйорк, яка на концертах наполегливо скандувала: - Тібет! Свобода! До речі: у Китаї будь-які вислови відносно незалежності Тибету, окупованого армією КНР ще 50 років тому, сьогодні офіційно заборонено. Гадаю, що після такої гучної халепи, попит на диск "Китайська демократія" у світі лише зростатиме...

GREEN DAY
21 st.Century breakdown

Warner bros., 2009

У 1994-му найвідданіші фани знаменитих каліфорнійських панків ГРІН ДЕЙ публічно піддали своїх улюбленців справжній анафемі – за перехід групи з незалежного лейблу на Мейджор-лейбл, за альбом "Dookie", який у світі продався 15-мільйонним накладом і за ... коштовну статуетку "Греммі", яку істинні панки мали б проігнорувати. Вже тоді, не дивлячись на брудний звук і три класичні панківські акорди, фронтмен Біллі Джо Армстронг почав явно виходити за межі стилю. Окрім того, до початку концерту і по завершенні шоу музиканти стали потроху нагадувати респектабельних джентльменів, а це в  очах фанів означало відверте лицемірство. Втім, альбом 2004-го "Американський ідіот", який своєю конструкцією імітує рок-оперу, став визначним світовим шлягером. Головним героєм "Ідіота" був такий собі недоумкуватий персонаж на ім’я Святий Джимі, який впродовж всієї "опери" методично висміює Джорджа Буша, Білий Дім та американські цінності взагалі. За цей диск ГРІН ДЕЙ отримав "Греммі" - ще один... За п’ять років Армстронг і компанія знову використовують цінний досвід з написання псевдо-опер, внаслідок чого з’явилося творіння під назвою "Занепад 21-го століття". Цього разу було заангажовано видатну людину на ім’я Баг Віг, того самого, який продюсував альбоми "Нірвани", "Смешін памкінс", "Сонік Юс". Разом з Армстронгом вони вигадали закохану пару – Глорію і Крістіана, які впродовж "дійства" яскраво змальовують особливості американської дійсності епохи Президента Обами. Сюжет розбито на три акти – "Герої і ідіоти", "Пройдисвіти і святі", "Підкови і гранати". Як і попередня, нова квазі-опера радує невгамовним драйвом, фантастичною винахідливими аранжуваннями і цитатами з класики – трохи з Боба Ділана, трохи з КЛЕШ, з КВІН і, ясна річ, з БІТЛЗ.

PETER GABRIEL
SCRATCH MY BACK

2010

Часова відстань між сольними роботами видатного британського співака і композитора Пітера Гебріела зазвичай становить 5-10 років. Останній альбом "Почухай мені спину" було зроблено за рік – музикант поспішав завершити роботу до власного 60-річчя. Щоправда, у даному випадку йдеться не про власні твори Гебріела, а про роскішні оркестрові кавер-версії знаменитих творів Ніла Янга, Девіда Боуві, Пола Саймона, "Talking Heads", "Radiohead" та інших ікон світового шоу-бізу. Цікаво, що впізнати знамениті треки дуже відомих сучасників і друзів Гебріела практично майже неможливо... Справа в тому, що незвична авторська інтерпретація хітів 70-80-тих зробила їх надзвичайно схожими на твори класичної музики минулих століть. В такий от оригінальний спосіб Пітер Гебріел несподівано поєднав рок і класику.

DAVID GILMOUR
London-1984

2010

Цей програмний концерт гітариста та співака славетних ПІНК ФЛОЙД був колись виданий на звичайній відеокасеті VHS, а нині перевиданий на усіх можливих носіях. У чому ж секрет і мотивація дій шановного пана Гілмора? Виявляється, у середині 80-х маестро сам недооцінив художню цінність того справді вельми неординарного матеріалу. Тоді, у часи панування естетики "нової хвилі" Девід Гілмор "розкручував" якраз свій сольний альбом "About Face". З метою популяризації цієї роботи музикант талановито змікшував усі наявні чесноти улюбленого ним арт-року та неймовірно популярної тоді "нової хвилі". Цей експеримент зі стилями наживо відображено на тому епохальному шоу під назвою "Лондон – 1984". Альбом, ясна річ, призначено прихильникам Пінк Флойду та "нової хвилі".