Вступ

Музкультура України

За два десятки років "вільного плавання" українська популярна музика подолала велику кількість перешкод, вижила в умовах цілковитого безгрошів’я та – і це головне - подолала комплекси меншовартості, вторинності тощо.

Давайте пригадаємо часи, коли сполучення гопака і комуністичної ідеології "збагачувало" нас "соціалістичною за змістом та національною за формою" культурою. Радянська Україна була найквітучишим "заповідником брежневізму". Повна стерилізація культури. "Незручні" й зайві жанри методично відрізалися спритними "садівниками" з відповідних органів ЦК КПУ. Над артистами й творчістю завжди стояв чиновник із цілим стосом регламентуючих інструкцій. Відсутність "кисню" в повітрі Радянської України примушувала артистів масово емігрувати куди подалі, внаслідок чого було розбудовано увесь... російський шоу-бізнес. Хтось підрахував, що близько 70% російського шоу-бізнесового істеблішменту складають вихідці з України. Отже, українці побудували шоу-бізнес північного сусіда ще в радянські часи. А що ж в Україні?

Рута революційна

У нас події розверталися за іншою - романтичною - схемою. Початком сценічного життя для переважаючої більшості нині популярних артистів була сцена "Червоної Рути" - найбільш харизматичного фестивалю в Україні. У 1989 р. у Чернівцях стався вибух, сила якого дорівнювала прагненням 35 груп, 78 солістів і 48 бардів вийти з тіні невідомості, другосортності, вирватися з обіймів інертної дійсності. І так сталося! Концепція та ідеї, закладені Тарасом Мельником та Анатолієм Калениченком, матеріалізувалися просто на очах. "Ми навіть не сподівалися, що популярна музика в Україні має вже такий багатющий спектр стилів і напрямків — говорив Тарас Петриненко. — Головне — фестиваль розвіяв міф про провінційність, ущербність української сцени".

Яскравих прем'єр на "Руті" було безліч. Пригадуються враження від пісні "Суботів", яку виконали одягнені чорно-біло КОМУ ВНИЗ. Абсолютна статика групи і громоподібний ефект, коли увесь зал встає на останніх акордах. Власне, "Суботів" став піснею-гімном, піснею-символом "Рути". У пробитий отвір у стіні брехливого офіцозу увірвався потік музики чесної, свіжої, сильної. І різноманітної: арт-рок від групи ЗИМОВИЙ САД, панк від ВВ, стьоб від БРАТІВ ГАДЮКІНИХ, поетичний рок від НЕЗАЙМАНОЇ ЗЕМЛІ, брутальна чарівність від "Сестрички Віки", безпосередність від "лисого й босого" Андрія Миколайчука та етнічність від Василя Жданкіна — усього було вдосталь. Дуже сильною була авторська пісня. Пісні бардів резонували з настроями залу і назавтра ставали фольклором. "Пішли в народ" твори Едуарда Драча, Андрія Панчишина, Віктора Морозова, Марії Бурмаки та сестер Тельнюк.

Внаслідок рутівського прориву виникли перші інфраструктури, як-от аудіокомпанія "Кобза", котра активно стимулювала інтерес до новоявлених зірок, записуючи і видаючи аудіокасети і платівки. Про шоу-бізнес тоді ще ніхто не говорив. Пісенну революцію кінця 80-х в Україні робили романтики з чистими серцями.

У Запоріжжі в серпні 1991-го фестиваль вивів на "велику сцену" ПЛАЧ ЄРЕМІЇ, ТАБУЛУ РАСУ, СКРЯБІНА, Жанну Боднарук, МЕРТВОГО ПІВНЯ та інших. Коли 18 српня (напередодні "путчу") на гала-концерті Тризубий Стас співав: "Гудбай, компартія, гудбай", — ніхто й не очікував, що зранку доведеться всерйоз обмірковувати можливість повернення до Києва, де вже могли бути репресії. Взагалі стратегія "Рути" полягала в тому, щоб фестиваль відбувався у найбільш русіфікованих регіонах. Донецький (1993) і Севастопольський (1995) вивели на всеукраїнську орбіту Олександра Пономарева і Руслану, Віктора Павлика і ПІККАРДІЙСЬКУ ТЕРЦІЮ, Андрія Кравчука та Ані Лорак. Не варто забувати, що Україну - сучасній і молоду - побачили і почули в США, Канаді і Європі саме завдяки "Червоній Руті". Цікаво, що десять років поспіль продюсерські агенції, аудіокомпанії та інші фестивалі залюбки використовують знахідки і відкриття "Рути" - найбільш революційного і найбільш українського фестивалю незалежної України.

За лаштунками голосів

Першою ластівкою українського шоу-бізнесу став Ростислав Штинь, який "новим українцем" був тоді, коли і ярлика цього не існувало. 1992 рік. "Ростислав-Шоу" спланувало і організувало грандіозний проект "Нова українська хвиля". Одержали роботумузиканти і режисери, промоутери й рекламщики, журналісти й оператори. Ледь зрушивши з мертвої позиції, "Ростислав-Шоу" наказало довго жити: напевно суспільство було ще не готове мислити по-новому. Тим часом на "арену" вийшли нові герої, що діяли більш обережно. Їхні аматорські починання перетворилися на цілком стабільні підприємства з рахунками в банках, євроофісами і власними рекламними агенствами. Кілька років наполегливої праці - і Україна отримала своїх національних зірок.

Агенція "Нова" власними зусиллями організовує кілька небачених за ресурсами і масштабами концертних турів Ірини Білик, групы ВВ, пізніше - Андрія Данилка та Асії Ахат. А це - десятки тисяч глядачів і тисячі проданих касет і компактів. "Територія А" майже монопольно опановує молодіжною танцювальною культурою, окуповуючи концертні майданчики країни. "Музична біржа" Євгенія Рибчинського теж проводить свої концертні тури, попередньо видавши під своєю маркою диски Андрія Кравчука і Таїсії Повалій. Надовго естрадний Олімп країни захоплюють дві, мало чим схожі поп-діви - Ірина Білик і Таїсія Повалій. Якщо пісні першої адресовані молодіжній тусівці, то шлягери іншої мають підкреслено елітарний характер. На чоловічому полюсі Олімпу - EL Кравчук і Олександр Пономарьов. Тут перший тяжіє до естетики стильного кабаре, а другий постійно модернізує традиційну естраду. Обидва мають в активі власні обойми хітів, але все ж таки експерти рейтингу "Профі" п'ять років поспіль віддають пальму першості Пономарьову.

До речі, окрім національного рейтингу "Профі" столична агенція "Єврошоу" раз на два роки видає об'ємний "Музичний реєстр", у якому сфокусована уся корисна інформація про український шоу-бізнес. Окрім видань, "Єврошоу" досить успішно провели кілька концертних турів ТАБУЛИ РАСИ, ГРІН ГРЕЮ, Ані Лорак і Таїсії Повалій.

Рік за роком набирали оберти "Таврійські Ігри" - фестиваль, який став серйозною шоу-бізнесовою структурою. Окрім каховських "Ігор", дирекція заснувала декілька всеукраїнських імпрез - "Чорноморскі ігри", "Майбутнє України", "День перемоги". А головне - було засновано Національну премію в галузі шоу-бізнесу під назвою "Жар-птиця". Таким чином, "Ігри" вирощують і культивують національних зірок, серед яких такі цікаві і талановиті групи, як СКРЯБІН, ТАНОК НА МАЙДАНІ КОНГО, ОКЕАН ЕЛЬЗИ.

Про успіхи українського шоу-бізнесу свідчать також численні перемоги на міжнародних імпрезах. Руслана, Таїсія Повалій й Олександр Пономарьов впевнено перемагали на "Слов'янському базарі". Комерційним успіхом за межами України можуть похвалитися ВВ, ТАНОК НА МАЙДАНІ КОНГО, ОКЕАН ЕЛЬЗИ, МАНДРИ, і ГРІН ГРЕЙ. Зростає попит і на інші проекти. Варто згадати вокальну формацію ПІККАРДІЙСЬКА ТЕРЦІЯ, гурти ПЛАЧ ЄРЕМІЇ, КОМУ ВНИЗ, віртуоза-гітариста Енвера Ізмайлова, молодих співачок Росаву і Катю Чілі.