«Зранку встаю, одягаюсь, вмиваюсь. Іду на роботу, чемно вітаюсь. Працюю, обідаю. Знову працюю. Буває – радію, буває – нудьгую. Вісім годин на добу я так живу… – це початок першої пісні «Вісім годин на добу», хітової – треба зазначити пісні з дебютного альбому рівненської команди ВОМБАД. До речі: нещодавно на кількох музичних каналах відбулася прем'єра дуже красивого, майже естетського відео саме на цю пісню. Цілком можливо, що внаслідок ротації кліпа ВОМБАД відкриють для себе прихильники готичної романтики. Меланхолійної, похмурої, емоційно-стриманої романтики. Ось ці характеристики точно відображають зміст дуже цілісної лаконічної музики. ВОМБАД пише лірику, співає пісні про кохання, але робить це дуже по-своєму. Радше, це стримана чоловіча лірика без рюмсання, відгуків та інших проявів екзальтованості. Лідер-вокаліст Вадим Гончаров, гітарист Олександр Надорізний, басист Дмитро Камінський, барабанщик Сергій Пилипчук – усі вони з міста Рівного – батьківщини запальних ОТ VINTA та мудрого і їдкого Олександра Смика. Навіть з дебютного диску видно, що ВОМБАД – це самобутня група, аналогів стилю якої годі шукати. На вокальну манеру Гончарова, як на стрижень, нанизані гітарні і клавішні партії, потужний електронний «бекграунд».

Сутінкову атмосферу музики дуже гарно заранжував Павло Picasso-Шевчук – нині діючий музикант групи ДРУГА РІКА. Варто згадати, що ВОМБАД під час виступів на численних
імпрезах уважно відстежував реакцію публіки на ті, чи інші пісні, тому до дебютного диску потрапили пісні-призери «симпатій публіки». Вочевидь, це правильна тактика. Також вірний
емоційний напрямок задають фото дощових нічних та денних доріг, з яких і складається увесь дизайн альбому. Щодо назви групи, існує декілька версій, найбільш вірогідна з них – це назва маленької екзотичної тваринки, що проживає тільки в Австралії і є занесеною до «Червоної книги». Кожен, хто слухав цей альбом, має, напевно, свій перелік найкращого. Мій особистий має ось такий вигляд: «Вісім годин на добу», «Сон», «Серед людей», «Стільки днів» і «Дощ».