Таліта Кум

Назва титульної пісні фонографічного деюту ТАЛІТИ КУМ є дуже влучною в сенсі семантики і внутрішнього клімату альбому. Так, Юля Міщенко та її музиканти — вони в столиці є "іноземцями" — у мляво-космополітичному иєві іноземцем почувається не лише українець (українка)… Музично-стильову тканину диску робили люди, які тримаються подалі від апромбованих штампів так званого рокапопсу. Вони пішли набагато далі. І тому вони є "іноземцями", що існують в оболонці актуального і смачного європейського саунду, де постійно пульсує музичний нерв.

Ця пульсація була б неможлива без: а) доброго смаку; б) доброї музичної культури; в) переконливої зіграності. Ясна річ, цей музичний гармдер вінчає тендітна дівчина, в якості фронт-леді, що світиться гострим розумом, інтелігентністью, щирістю і розкутістю. Юля Міщенко пише пронизливу лірику. Її хвилюють речі, якими стурбована кожна чесна свідома людина. Можливо, ненеграна гуманність в текстах і робить ТАЛІТУ КУМ "білою вороною" або "іноземцем" в нашоу надто криводзеркальному світі фальшивих штампів, зокрема — поетичних. Тому і не можеш не повірити в її польоти уві сні і наяву ("Як на хмарах"), в її кохання без слів ("Без слів"), дисгармонійне відчуття дезінтеграціїї ("Іноземці"), в її власну модель сучасної української полігамії ("7 я"), в її власне розуміння нескіінченності буття ("Знаю"), в її самотність у натовпах мегаполісу ("Вічна історія"), в її готовність розчинитися у Всесвіті ("Скажи мені, скажи"), в її відчуття відчуттів ("Почуття"), в її вивсітлення проблеми статевих меншин ("Я би хотіла"), в її віру в себе і в усіх нас ("Ті, хто після нас"). До речі: в останній пісні є геніальний рядок: "Ті, хто живуть після нас знов народять нас колись…" Так, вона дуже хоче зазирнути за обрії часу і Простору, звільнившись — по ходу п`єси — від безлічі нав`язливих музично-стильових "ізмів". І це також робить ТАЛІТУ КУМ "іноземцями". Сьогодні ТАЛІТА КУМ записала дуже теплий (з гірчинкою) драйвовий мелодійний альбом, про який завтра (цілком можливо) скажуть, що саме ця блакитно-біла лазерна платівка спричинила оксамитову революцію в країні співаючих ректорів і "фанерного" нафталіну.

"Я гаряча і гірка", відчуй на смак яка. Відчуй як пахне кава — це спокуси аромат, це запах насолод… — цей приспів із власної пісні Юля Міщенко виспівує з особливим шармом — звабливо-провокативним. Така вона у всьому — маленька, гостра на язичок, але сильна і впевнена у своїй правоті. Саме вона — лідер-вокалістка модної групи ТАЛІТА КУМ пару років тому була першою, хто піднімав у піснях цілковито заборонену тему одностатевого кохання. Але робила вона це делікатно і легко, завдяки чому й уникала звинувачень у розпусті.

Взагалі, стежка, яку протоптала Юля Міщенко разом із командою — це той доволі рідкісний у нас напрямок сучасної, інтелігентної європейської поп-музики, яка передбачає певний ступінь рафінованості, інтелекту і актуального звучання. Новий альбом ТАЛІТИ КУМ якраз і відповідає таким критеріям. Шооладно-золотиста обкладинка із старовинним кавовим млинком, десять пісень-сповідей, як десять формул або рецептів поведінки молодої людини у складному лабиринті життя. При тому Юля уникає будь-якого менторства, повчальності, відтак кожен зможе впізнати себе в тих піснях. Альбом записувався у відомій студії Олександра Пономарьова "З ранку до ночі". Усі клавишні партії, запис і зведеення альбому здійснив Володимир Григорович — саундпродюсер студії: "Ми дуже задоволені результатом, тому що все звучить так, як нам хотілось" — стверджують Юля Міщенко і її гітарист Сергій Глушко, з яким вони разом і створювали музику. Пісня "Літай" з'явилася півроку тому у вигляді синглу і швидко стала популярною. Вона пережила друге народження на Майдані незалежності під час помаранчевих подій і — як наслідок — опинилася в спеціальній збірці "Помаранчеві пісні". Титульна пісня "Гаряча і гірка" була візуалізована у гарному і стильному відеокліпі. "Я не зможу прожити без кави ані дня, до того ж заражаю цією звичкою усе моє оточення — запевняє Юля, і п'ю каву завжди без цукру, гарячу і гірку…" Невипадково генеральним партнером альбому стала відома львівська фірма "Галка", а місцем презентації диску було обрано модний кафе-шоп "Кофіум".

Тепер невтомна Юля та її група планують великий концертний тур містами України, аби продемонструвати нові якості "гаряче-гіркої" музики. Окрім власне музики Юля пропонує своїм прихильникам свій улюблений рецепт приготування кави: дві з верхом ложечки якісної меленої кави (найкраще мелену "По-східному" або "Гердан") засипаємо у джезву, заливаємо водою, додаємо на кінчику ножа корицю та одне зернятко кардамону. Ставимо на вогонь, один раз розмішуємо і чекаємо поки підніметься пінка. До звареної кави додаємо цукор на смак, або, п'ємо без цукру, гарячу і гірку. Смачного.