ТЕЛЬНЮК cестри

Галя і Леся Тельнюк. Дві загадкові мавки з урбаністичних нетрів міста. Абсолютно різні, а вкупі вони — то рідкісний діамант. Українська карма. Червоне і чорне. Глибокий сум і тиха радість. Реліктова здатність обрести себе у пісні, оборонити сакральність Пісні. За їхніми плечима український степ, де небо високе, хатки — білі й ніби дивляться очима-вікнами. Вони ніколи не промінювали Пісню на шлягери-мідяки. Те, що вони роблять — це український нью-ейдж. Композитор Олександр Мельник зрозумів сестер раніше і краще за інших. Утрьох вони й створили "Мить" — перший альбом, пісні з якого звучали на різних імпрезах на початку 90-х. Вже тоді був присутній густий електронний саунд від Мельника. І ці голоси...

Це як два світи, дві різних субстанції, в одній — електронна вібрація техногенної ери, а в іншій Душа, яка вільно літає степом. Де небо високе і хати білі. Від "Миті" спливло багато часу. Проспівано багато різної музики. І видано кілька альбомів. "Тиша і грім", "Концерти в Канаді. Live", "Пісні з вистави У.Б.Н.". І ось — "Жар-птиці". Після по-роковому бунтівних пісень з вистави "У.Б.Н." (український буржуазний націоналіст), сценарій якої створила Галина Тельнюк, після дуже резонансно-напружених прем`єр у Києві СЕСТРИ ТЕЛЬНЮК створили зовсім інший альбом — альбом неймовірно пронизливої філософської лірики.

"Жар-птиці" — то надзвичайно серйозна робота. Це дуже дорослий альбом. Без найменших реверансів у бік нашого хирляво-інфантильного псевдо-шоу-бізнесу. "Жар-птиці" — це продукт світового рівня. Це твердження не вимагає доказів. Просто візьміть і уважно послухайте.

Відстань довжиною у півтора десятка років — саме такою хронологічно є подорож у Світ музики СЕСТЕР ТЕЛЬНЮК — це доволі серйозний відтинок життєвого часу. Ми прожили його разом. Разом нас похрещено вогнем оксамитової революції і вітрами перемін. Нині ми інакші. По-різному склалися долі тих, хто піднімав хвилю "Червоної рути" у 89-му. Багато з них пішли у тінь, зневірилися, або попливли за течією. Леся і Галина Тельнюк належать до невеличкої когорти артистів, яких мінливий час лише укріпив в істинності одного разу обраної дороги. Їхній вибір достойний поваги. Бо це вибір сумління і Серця. А ще — правдивого Таланту.

Музичний стиль сестер Тельнюк є унікальним, тією ж мірою він є елітарним, себто — не масовим. Дивовижне поєднання електронного модерну (нью-ейдж), високої поезії останньої хвилі нерозстріляного українського відродження 60-70-х років та вічнозеленого етносу — ось три вектори і водночас три джерела натхнення нашого дуету. Дискографія сестер порівняно невелика, але кожний альбом — це особлива сходинка, результат духовних пошуків музичного вдосконалення. Їхній батько Станіслав Тельнюк був відомим письменником. Він опрацьовував літературну спадщину Павла Тичини. Коли дівчатам було по чотирнадцять, вони створили пісенний цикл на вірші Тичини. Ці та інші пісні звучали під час домашніх концертів, на які збиралися рідні та друзі. Але перехід від аматорства до професійного звучання стався великою мірою завдяки знайомству з композитором і аранжувальником Олександром Мельником. Їхній перший спільний продукт — альбом "Мить" з`явився на касетах на початку 90-х, а пісні "Невольники" та "А ви мовчіть" швидко стали "візитівкою" дуету. І не лише в Україні… 1994 рік сестри провели в дорозі. Тривале турне північно-американським континентом, маса вражень, безцінний досвід, відкриття й розчарування. Галина: "Ми представляли свою сольну програму. Музику до усіх пісень написала Леся. Фактично то була третя подорож містами, де ми були раніше. Вперше вийшли на англомовну публіку. Дуже хвилювалися. Але все пройшло дуже добре. А коли віддавали свої записи на французьке і англійське радіо, то там високо оцінили якість матеріалу…"

Далі були концерти в різних частинах світу, зокрема в Ірландії, Великобританії, Сполучених Штатах Америки, в Канаді. Скрізь вони знаходили свою, зацікавлену публіку, публіку, яка здатна оцінити мистецьку майстерність, посилену високою натхненною поезією. Тим часом побачили світ альбоми "Тиша і грім", "Концерти в Канаді. Live.", а вдома за сестрами дедалі закріплювався імідж дисидентів від шоу-бізнесу. Хоча насправді усе було навпаки — це так званий шоу-бізнес не доріс до рівня СЕСТЕР ТЕЛЬНЮК, залишивши їм вузький сектор інтелектуального національного андеграунда. Адже дуже смішно говорити про форматність музичними попсовими стандартами.

Апогеєм "перпендикулярності" мистецької позиції СЕСТЕР ТЕЛЬНЮК стала підготовка та реалізація театрального проекту — вистава "У.Б.Н." (Український буржуазний націоналіст). Вистава, написана Галиною Тельнюк, викликала величезний резонанс у суспільстві, оскільки такої гострої — на грані сарказму — речі сучасна українська сцена ще не бачила. Пісні, що супроводжували дійство, вийшли окремим диском.

Далі вийшов друком альбом філософської лірики "Вітер століть". Остання (поки що) позиція в дискографії СЕСТЕР ТЕЛЬНЮК — альбом "Жар-птиці" — альбом неймовірно пронизливої лірики Станіслава Тельнюка, Павла Тичини, Івана Козаченка — геніального поета, нашого сучасника, який рано пішов з життя, Галини Тельнюк і Тараса Шевченка.

Сьогодні вихід подвійного альбому Лесі і Галини Тельнюк — це подія і арте-факт одночасно, сенс якої в тому, що їхня творчість являє нам живий приклад стійкості переконань і вірності головним цінностям Життя і Мистецтва.

Інтерв'ю - Леся і Галя Тельнюк по обидві сторони Сонця й Місяця