5NIZZA

Ямайський триколор, растаманство, ремінісценції, реггей та ска, духм’яна травка — це тільки символи внутрішньої свободи цієї харківської парочки під назвою-ребусом "5NIZZA", який розшифровується дуже просто — "П’ятниця". Сергій Бабкін і Андрій Запорожець, до слова, вже був відомий в якості вокаліста харківської формації "LЮК", яка грає досить рафінований альтернативний поп.

Щодо "5NIZZA", її історія сильно нагадує шлях більшості заборонених в СРСР рок-груп 80-х. Тобто про існування дуету більшість молоді дізналася з перезаписаних піратських "болванок", які "ходили по руках". І хто знає, як довго такі CD-R -и були б єдиним джерелом інформації, якби не поїздка хлопців на фестиваль "Каzантип" спекотного літа 2002-го року. Там виступали їхні друзі "WK?". Соліст цієї команди на ім ’я Шум переконав президента Казантипськогофесту дозволити хлопцям пограти для кількох тисяч людей. Той погодився, але за умови, що в будь-який момент припинить їхній виступ у разі, якщо "П’ятницю" не сприймуть. Однак сталося так, що "П’ятниця" заворожила публіку і та вже не хотіла їх відпускати зі сцени.

Восени 2002-го відбувається цілковита легалізація проекту, що супроводжується тріумфальними клубними турами в Києві, Харкові, Москві, Петербурзі. Тоді ж з’являється офіційний альбом, хоча тоді цей диск новоспечені фани вже знали на зубок. Показово, що "П’ятниця" зламала стереотипи стосовно неможливості здобути велику популярність без потужної теле- і радіо-ротації. До речі: відеокліп на пісню "Солдат" було знято дуже просто — в одному з клубів під час звичайного концерту. Це є типовий "Live" без будь-яких комп’ютерних фокусів і спецефектів. Але ж скільки в тому чуттєвості… Між іншим, вони беруть саме цим — щирим і чуттєвим нарративом — тобто оповідальністю. Їхні пісні — історії водночас і прості і парадоксальні. Як і класика музики реггей. Між іншим, у них в репертуарі є твори Боба Марлі, звісно — як данина вчителю.