Рок-легенди України / Facebook


ПЛАЧ ЄРЕМІЇ

Як я спала на сені» — назва народної лемківської пісні, яка колись була в репертуарі львівського ансамблю АРНІКА під проводом Віктора Морозова, а нині опинилася в центрі уваги, а точніше — творчих пріоритетів Тараса Чубая і компанії. Простіше кажучи, випущений київською аудіокомпанією «Караван CD», компакт-сингл львівської формації ПЛАЧ ЄРЕМІЇ має назву «Як я спала на сені». Вечірка-презентація диска відбулася в популярному київському блюз-клубі «Баді Гай» і зібрала силу-силенну гостей. Акцію відкрив Олександр Богуцький — менеджер групи, а також відомий конферансьє «Таврійських Ігор». Він представив ще одного учасника імпрези — групу КОМУ ВНИЗ. Сашко наговорив компліментів на адресу цієї справді культової команди, хоча й не пояснив факту цілковитої відсутності КОМУ ВНИЗ на численних музичних заходах «Таврійських Ігор»… Андрій Середа і друзі зіграли три композиції, вразивши усіх новою піснею «Гуцул», яка могла би стати візиткою нового звучання КОМУ ВНИЗ. Ця пісня ще раз підтвердила статус групи як найбільш сильного й духовно зрілого явища в українській рок-музиці.

"Як я спала не сені"Щодо самих винуватців вечірки, то варто зазначити, що ПЛАЧ ЄРЕМІЇ дуже швидко «завів» публіку, виконуючи в режимі «нон-стоп» старі й нові хіти, серед яких і власні обробки народних пісень, і класичні естрадні шлягери. Відомий шлягер Володимира Івасюка «Я піду в далекі гори» зал співав хором разом з Тарасом Чубаєм, який на хвильку став диригентом музичного дійства. Гадаю, публіка була щаслива: кожен гість отримав по півтора літра свіжого пива, новенький компакт і велику порцію адреналіну від живого концерту.

До речі, ПЛАЧ ЄРЕМІЇ у повному складі — явище на столичних сценах доволі рідкісне. Переважно з київською публікою спілкується один Тарас: чи то йдеться про акції спільного із СКРЯБІНИМ проекту «Евтерпа», чи то про участь музиканта у виставі «Арт-Велесу» під назвою «Герої Крут. Ще більше снігу срібним полем». Як би там не було, активна співпраця Чубая з «Караваном CD» виявилася плідною: вже є два компакти, готується третій — повторний альбом ПЛАЧУ ЄРЕМІЇ, який зафіксує студійні записи за останні два роки. На відміну від багатьох своїх колег, ПЛАЧ ЄРЕМІЇ тривалий час не мав жодного відеокліпу, а цей продукт, як відомо, — серйозна рушійна сила в світі шоу-бізнесу. Раніше Тарас стверджував, що ПЛАЧ ЄРЕМІЇ є групою природно-популярною і не вимагає якихось штучних заходів по «розкручуванню» в електронних мас-медіа.

Тарас ЧубайСправді, ореол популярності виник навколо групи внаслідок активної концертної діяльності і, звісно, особливої харизми самого Тараса як лідера формації, доброго музиканта і романтика. Саме в іпостасі мандрівника-романтика Тарас постає у відеокліпі на пісню «Я піду в далекі гори» режисера Віктора Придувалова, який нині має репутацію найкращого в Україні кліпмейкера. Отже, крига скресла і відеографія української рок-сцени поновилася ще однією цілком якісною і стильною роботою.

Втім, Тарас — людина надзвичайно скромна. Жодним словом він не обмовився про те що у 2000 році групі ПЛАЧ ЄРЕМІЇ виповнилося 10 років, сама група пережила певну еволюцію, внаслідок якої викристалізувався стиль, стабілізувався оптимальний склад. Специфічною ознакою стилю є наявність духових інструментів, віолончелі і скрипки. Юрко Дуда — наймолодший учасник команди — створює чудові звукові візерунки за допомогою труби, Всеволод Дячишин і Олександр Каменецький — басист і барабанщик — створюють надійний ритмічний фундамент для Тараса Чубая, який співає і грає на гітарі. До альбому «Як я спала на сені» залучено також віолончеліста Олексу Пахолківа. Якщо почуєте в піснях звуки альта — не дивуйтесь, адже Тарас навчався у Львівській консерваторії по класу альта.


Олександр Євтушенко рок-музикаОлександр Євтушенко.
Програма "Рок української вдачі"

www.youtube.com


Тарас ЧубайЩе один сильний бік групи — це вишукана лірика. Серед шести композицій на диску п`ять текстів-перлин, які належать Олегові Лишезі, Вікторові Небораку та Григорію Чубаю. Варто зазначити, що Тарас постійно звертається до творчості батька, поета-дисидента, шістдесятника, якого було репресовано в радянські часи. Не так давно світ побачила книга Григорія Чубая під назвою «Плач Єремії» — і назва однойменної пісні, і назва групи походять з одного джерела — з поезій Тарасового батька. Не дивно, що найпроникливішою на диску є п`єса «Світло і сповідь», написана Тарасом ще у 1991 році… Це добре, що часовий чинник у даному випадку не має ніякого значення. Що добре — те добре завжди.

Було досить цікаво спостерігати як в Палаці спорту під час вечірки до Дня Святого Валентина тисяч вісім «тінейджерів» разом з Тарасом Чубаєм виспівували мега-хіт «Вона». Я запитував себе: звідки покоління «пепсі й чіпсів» знає і любить те, що робить ПЛАЧ ЄРЕМІЇ — група, інтелектуально-емоційний потенціал якої набагато перевищує невисокі стандарти молодіжної культури сьогодення. Відповідь проста: Чубай справжній і природній. Йому непотрібно прикидатися «зіркою» і кривити душею заради того, аби сподобатися. Між тим, ПЛАЧУ ЄРЕМІЇ — дванадцять! 12 років для будь-якої групи — це солідний вік. У них за плечима шість альбомів й маса концертів. За плечима Чубая — чималий телевізійний досвід в якості ведучого програми «Живий звук», зникнення якої засмутило багатьох. Але не Тараса. Тепер він знову має свободу маневру в усьому. Свободу самовизначення.

АПТЕКА

Тарас Чубай: — Озираючись назад, я розумію, що наше головне досягнення в тому, що ми не розпалися за ці 12 років. Повір — для нонконформістської групи в Україні — це рідкість. Як нашу заслугу сприймаю той факт, що досягли ми популярності не за рахунок тривіальних «розкруток» кліпів, а завдяки живим концертам у різноманітних залах для різної публіки. Сьогодні є маса груп-зомбі, яких розкручують за місяць-два. Вони живуть пару років за рахунок штучного підживлення. Коли закінчуються гроші на ефіри, вони просто зникають. Наш шлях — інший. Ми не брешемо собі, а особливо тим, кому потрібні наші пісні.

Правдива історія ПЛАЧУ ЄРЕМІЇ почалася ще до створення самої групи. В середині 80-х Тарас писав пісні і виступав як бард у складі Театру авторської пісні «Не журись». В юнацькі роки він навчався у львівській консерваторії по класу альта…Вже тоді він мріяв про свій гурт, пробував грати в різних напівдитячих групах. В одній із них він познайомився із Всеволодом Дячишиним — бас-гітаристом, який і понині є в складі команди. На початку 90-го року вони зібрали свій перший акустичний склад, де Тарас грав на 12-струнній гітарі, Всеволод — на басу, а Олекса Пахолків (однокласник Чубая) — на справжній віолончелі. Вони багато імпровізували, бавили себе і друзів. Виникли й перші пісеньки. Паралельно Тарас заприятелював з рок-групою АПТЕКА, де солістом був Олег Шевченко-Білий. Група на той момент майже розвалилася, Олег хотів десь грати далі. Коли виявилося, що він ще й добрий гітарист, для нього моментально знайшлося місце в акустичному гурті хлопців. Через якихось два тижні репетицій новоутворений квартет уже брав участь у серії концертів на рідних сценах Львова. Просто одного разу Тарас вийшов на сцену не один, а з компанією музикантів. Звісно, він завдячує долі, що працював на той час у Театрі «Не журись». Якось під час концертів у львівській філармонії туди завітав Сергій Проскурня з журналістом «Радіо Свободи». Йшлося про інтерв`ю з Чубаєм стосовно групи. Проскурня наполягав, аби Тарас придумав назву команді, бо якось незручно було перед іноземними гостями. Протягом виступу Тарас напружено шукав назву. За мить до початку інтерв`ю назва виникла сама собою. З особою біблейського пророка назва мала досить опосередкований зв`язок, головну роль зіграло те, що для Тараса це словосполучення звучало як квінтесенція вічності. Важливим є те, що саме так його батько Григорій Чубай назвав один із своїх творів. Батько Тараса «відмотав» строк у таборі, рано помер і по собі залишив надзвичайно талановиті поезії.

"Добре"Поволі група «електризувалася». З`явився барабанщик Мирослав Калитовський — молодший брат Олега Калича-Калитовського — відомого у Львові рокера. Відтоді ПЛАЧ ЄРЕМІЇ спробував існувати самостійно, організовуючи якісь невеличкі концерти там, де це було можливо. Перший успіх і, так би мовити, всеукраїнська «засвітка» сталися під час «Червоної Рути» (1991). Тим часом Олег Білий зібрав хеві-металеву капелу БІЛИЙ ЗАГІН, а його місце посів Віктор Майський (нині на жаль, покійний). Майський володів дуже неординарною манерою гри, фактично він сформував гітарне звучання групи. Якийсь час його заміняв Андрій Партика — гітарист БРАТІВ ГАДЮКІНИХ. Власне, час від часу ці двоє, дійсно класних музикантів, змінювали один одного в складі ПЛАЧУ ЄРЕМІЇ. Свій перший альбом «Двері, котрі насправді є» був записаний з Віктором Майським у 1993-му. Альбом існував у вигляді розтиражованої касети і містив десять пісень, серед них половина — на вірші Григорія Чубая, по дві — на тексти Віктора Неборака та Юрія Андруховича. Текст до пісні «Пам`ятник» написав Тарас. Через десять років цей реліз перевидала в CD-форматі аудіокомпанія «Атлантік». Другий альбом «Най буде все як є» з`явився через рік. Там на соло-гітарі вже грає Олександр Мороко — інтелігентний і дуже технічний гітарист. Потім у складі відбулися суттєві зміни: барабанником став Олександр Кам`янецький, який раніше грав у ПАМ`ЯТКАХ АРХІТЕКТУРИ, а трубачем і клавішником — Юрко Дуда, який в звучання ПЛАЧУ ЄРЕМІЇ привніс свіжі і пронизливі барви. В оновленому складі команда у 95-му засіла в студію й накопичила більш ніж 30 треків, серед них лише 11 увійшли до наступного релізу «Хата моя».

"Наші партизани"Увесь час групу опікував Олександр Богуцький, який постійно комбінував функції менеджера, продюсера, адміністратора та промоутера. Новий тематично-стильовий поворот у бік народної музики великою мірою його заслуга. Вони з Тарасом багато спілкувалися на ці теми, повернення до автентичних джерел було на часі. Так виник альбом «Наше Різдво». Це — добірка чудових колядок. Записана на студії СКРЯБІНА «Спати» за участю НІЧЛАВИ, Юлії Лорд, Андрія Кузьменка та Шури Гери. Ясна річ, Чубай активно вводить у концертні виступи обробки лемківських пісень, які чудово збагачують музичну тканину пісень ПЛАЧУ ЄРЕМІЇ. Кавер-версія на пісню Володимира Івасюка «Я піду в далекі гори» також виявилася успішною — одноіменний макси-сингл прекрасно розійшовся. Далі — більше. На початку літа 2000-го року з`являється альбом «Наші партизани» — зовні концептуальний реліз Чубая і Кузьми зі СКРЯБІНА. Тут були зібрані пісні, що їх співали вояки Української повстанської армії. Найяскравішими і характерними серед них «Лента за лентою» «Гей гу, гей га», «Ми йдемо вперед». На вкладці диска є коротенький і красномовний епіграф: «Присвячується нашим героям. Ми пам`ятаємо Вас. Слава Україні!». Усі ці альбоми видала київська аудіокомпанія «Караван CD».

ПЛАЧ ЄРЕМІЇ

Тарас Чубай: — Головним імпульсом у появі фольклорного струміню в нашій музиці було усвідомлення того, що рік за роком зникає щось справжнє, безцінне. Народна пісня — це не архів, або архаїка, це — саме життя. Ми, коли узялися за лемківську пісню, відчули ніби друге дихання. Старовинні пісні продовжують жити в нашій творчості. Ми граємо їх як рок-музиканти, як люди початку ХХІ століття. Окрім того, через призму автентики ми робимо ревізію власної музики. Коли у 1990-му я узявся за поезії мого батька, я думав, що все там розумію. Тепер, через 10 років ті ж вірші відкриваються по-новому, існують якісь глибини до яких треба дорости. Але це неможливо без певного досвіду — життєвого і сценічного.

Усі, хто були на концерті Тараса Чубая і ПЛАЧУ ЄРЕМІЇ (Палац «Україна», 11 вересня 2003 р.) мали змогу першими оцінити «Світло і Сповідь» — пісенну сюїту Тараса на вірші батька Григорія Чубая. Оцінити в роскішному живому виконанні за участю славетної ПІККАРДІЙСЬКОЇ ТЕРЦІЇ та камерного оркестру ВІРТУОЗІВ ЛЬВОВА. Цьому знаковому концерту передував сингл, після концерту з`явився альбом, запис якого здійснювався влітку 2003 року в Карпатах на хуторі Сіда. Цей хутір розташований на висоті 1200 м над рівнем моря і тому якась гірка, настояна на карпатських травах магія, там присутня. Якщо точніше — уся сюїта витримана в кліматі максимального самозаглиблення або медитативного трансу. В принципі «Світло і сповідь» — цілісна річ, вісім частин якої перетікають одна в одну абсолютно легко і вільно. Деякі з речей Чубай виконував раніше. Пісня «Ти не маєш довкола свічадонька жодного» звучала вже в далекому 91-му на «Червоній руті» в Запоріжжі. Але в альбомному варіанті цей та інші треки аранжовані не по роковому, а в стилистиці, близькій стилю нью-ейдж. Для того, власне, і був запрошений відомий оркестр ВІРТУОЗИ ЛЬВОВА з його шляхетним сріблом струнних. Головним чином Тарасові важливо було донести Слово, точніше — різнобарвну, витончено-метафоричну поетику Григорія Чубая. В альбомі не менш переконливо звучить текст Івана Малковича «Із янголом на плечі». Ця пісня відкриває альбом. На відміну від версії Марії Бурмаки, яка теж зробила пісню з цього вірша, в Чубаєвому творі виразно читаються гуцульські мотиви. Концептуально диск співвідноситься зі слоганом «Зворотній зв`язок», який використовує компанія «UTEL» в своїй діяльності. До речі, «UTEL» — це одна з небагатьох українських компаній, що всерйоз підтримує український шоу-бізнес, власне — кращих її артистів, зокрема — ПІККАРДІЙСЬКУ ТЕРЦІЮ. По суті, «Світло і сповідь» — це спроба відновити зворотній зв`язок між сином і батьком, між нинішньою генерацією та поколінням семидесятих. Колись Григорій Чубай в буквальному сенсі врятував життя маленькому Тарасу: на надувному матраці сина віднесло у відкрите море. Ціною неймовірних зусиль батько його порятував. І тепер — хоч якби пафосно то не звучало — син рятує батька від зникнення у безодні Часу, від забуття, відкриваючи публіці таємничий світ батькової поезії. Найточнішим було б визначити цей альбом як музичну-поетичну містерію, яка вимагає особливого спілкування на найтонших рівнях.

Доречним буде навести цитату із спогадів про Григорія Чубая Віктора Морозова: — Пісні сина линуть у Небеса. І ще далі, і ще незбагненніше, за ту пронизливу грань, яку ми переступимо пізніше. Не чутно звідти голосу Грицька, але я переконаний, що він був би безмежно гордий за сина, за ту велетенську працю, якій присвятив себе Тарас, реінкарнуючи батька у піснях, проявляючи приховану музику батькових віршів у реальних звуках його гітари, голосу, його ПЛАЧУ ЄРЕМІЇ.


Українська музика - поп-рок мейнстрім. Модулі мейнстріму