Готична хвиля

"Вейв готик треффен» – назва цього європейського фестивалю зігріває серця тисяч прихильників ґотичного року. Себе вони називають "готами". Щовесни ці люди прибувають до Лейпціга послухати найкращі європейські групи цього напряму. У 2002 відбувся одинадцятий фестиваль. Уперше сенсацією став виступ "КОМУ ВНИЗ". Вперше один з хедлайнерів, тобто "КОМУ ВНИЗ", співав не англійською або німецькою, а рідною українською. Так сталося, що вони приїхали в Лейпціг як "темні конячки", а вибиралися звідти як фаворити "готів" – публіки досить перебірливої. Ідеологи "готик-руху", вони ж організатори акції, виявилися великими майстрами промоушена музики, яка припала їм до душі. "КОМУ ВНИЗ" визначався як готик-фолк-індастріел-рок і про це розповідалося цілому світові на їхньому офіційному сайті. З нашого боку про участь української групи потурбувався Віталій Федун – активний пропагандист і популяризатор "готичної" хвилі в нашій країні.

Якщо ви з інтернетом "на ти", то зайдіть як-небудь на сайт Українського готичного порталу www.gothic.com.ua. Вас привітає розкішний монументальний палаючий тризуб, який немов середньовічний палац націлений в небеса…

Навряд якийсь и нший музичний сайт зможе похвалитися таким парадним фасадом і таким наповненням. Але! Усі ми звикли вважати себе "барочною нацією". Стиль барокко з його вітальною життєлюбною енергією, як найкраще пасує українській ментальности, що й знайшло відбиток в музиці, архітектурі, літературі. Але! Як кажуть, не барокко єдиним… Виявляється, втаємничені ґоти, вбрані в чорне, також мають у нас своїх адептів . Віталій Федун, засновник Українського ґ отичного порталу ствержує, що українська готика як мистецько–музичний напрямок є доволі оригінальним, а в чомусь – унікальним. Справа в тім, що пан Федун тривалий час вчиться і працює в Німеччині, де рух готів є помітним явищем, де регулярно відбуваються імпрези і фестивалі готичної музики і мистецтва. Себто йому зручніше порівнювати і оцінювати євроготів з укрготами. Отже, коли він в Україні, то неомінно влаштовує якісь акції, пов`язані з популяризацією нашої готики та їх західних прототипів. Однак головним інструментом пропаганди і зв`язків поміж готами був і залишається Український готичний портал. А тепер ось – перша в Україні CD -збірка "Українська готика", яка представляє всю українську готичну сцену від середини 80-х до сьогодення. Перед тим, як розібратися в тому, хто є укрготами в музиці, послухаємо ідеолога проекту Віталія Федуна:

– У світі живуть мільйони людей, які сповідують світогляд і філософію, що є ґотичними у своїй суті. Кожен ґот сам по собі, але не самотній. Самий стиль було започатковано в Англії групою "Sisters Of Mercy" ("Сестри милосердя") на початку 80-х. У нас ґотика розвивалася автономно, майже без впливу Заходу. Характерні її риси – це сила, поєднана з красою й елементами філософії. Тобто тут є те, що допомагає залишатися собою на життєвому шляху не зраджуючи своїх поглядів і принципів. Наш світогляд – це неоромантика, індивідуалізм, похмура іронія та постійне самовдосконалення за принципом "кожен день – це пошук себе і краси в емоціях". Ґотичний імідж. Це – чорний одяг, як протест проти кольорової суєти суспільства, як вираз усіх відтінків життя в одному кольорі. Серед прикрас лише срібло – як противага золоту – цьому символу кров и і бруду.

Стосовно ґотичної культури, це завжди неформат, нестандарт та психологічна напруга, екзистенціалізм, меланхолія, містика і декаданс. Ідеї ґотичност и в кіно мають широкий спектр: від емоційного "Ворона" до кібернетичної "Матриці". В літературі це твори Ремарка, Оруела, По, Сартра, Бодлера. Ґотична музика також має широкий спектр від ґотик-року до камерної та оркестрової ґотики, від динамічної електроніки до фольк - чи ґотик-металу.

Саме такою – стилістично різнобарвною і є збірка "Українська ґотика" . Найпочесніше місце в компіляції відведено корифеям жанру – групі " КОМУ ВНИЗ ". Цілих три композиції "КОМУ ВНИЗ" – "Кленовий вогонь", "Нава" і "Ліра" являють якби еволюційний шлях команди Андрія Середи. Найновішою є "Ліра". Пісня презентує нинішнє обличчя "КОМУ ВНИЗ", а це – ядерна суміш готик-фольк-індастріелу.

Однак участь нашої групи в одному з найзначніших европейських фестивалів має свою драматичну передісторію, про яку детальніше розповідає Юрко Зелений www.fdr.com.ua.

– Багаторічні зусилля Українського Ґотичного Порталу www.gothic.com.ua з торування шляху українським виконавцям на найвідоміші дійства в Західній Європі опинилися на межі зриву. Напередодні поїздки на провідний світовий ґотичний злет "Wave Gothic Treffen 2004" в Лейпціґу (Німеччина) гурту "Кому Вниz", який вітчизняна музична критика має за "патріархів" Української ґотики, на адресу організаторів фестивалю з ізраїльського сайту www.home.netvision.net.il надійшов лист за підписом "Антифашисти України", що містить розчинені хиткими і розмитими доказами звинувачення "Кому Вниz" та "Українського Ґотичного Порталу" й особисто його керівника Віталія Федуна в неофашизмі та расизмі.

Водночас самі автори наклепу допустилися досить грубих огріхів. Зокрема, в анонімному листі йдеться, можна знайти таку самооцінку Андрія Середи, ватажка "Кому Вниz": Андрій Середа (клавішник та соліст), Українець. Музикант. Композитор. Автор текстів. Расист. Істинний українець. Якщо звернутися за згаданим посиланням на офіційну сторінку гурту, то насправді ми подибаємо таку характеристику (подробиці про родину та освіту опустимо): Андрій Середа (клавішні, вокал). З родини технічної інтелігенції. Музикант, композитор, пише тексти до пісень. Поціновувач живопису та ритміки Гутенберга. Істинний українець. Там же внизу подано й розтлумачення складного і далеко не пересічного знаку групи, який свідчить про не куций світогляд музикантів та їхню глибоку обізнаність з визнаними у світі філософськими вченнями.

Хоча кожен рядок анонімки ятрить провокаційними закидами на адресу "Кому Вниz" та "УҐП", її автори імовірно невиадково оминули розміщене на тому ж офіційному сайті інтерв’ю Андрія Середи, надрукованого 28 листопада 2003 року газеті "Без Цензури". Даруйте за розлогість, але наведемо уривок цілком, що безпосередньо відповідає зачепленому питанню:

– "Кому Вниz" часто прив'язують до соціал-націоналістів, що тягне за собою "тяжчі" асоціації – із нацистами. Чи існують якісь міти про вас, які ти би хотів спростувати?

– По-перше, соціал-націоналізм – це штука, народжена не в Україні. Її можна використовувати як декорацію, полюбляти символіку, але змістовно вона сюди мало підходить. Для мене соціал-націоналізм – це соціальна рівність і, найголовніше, національні кордони. Соціал-націоналізми – це дуже класні національні штуки – УНА-УНСО, МНК – Молодіжний націоналістичний комітет. Їх чомусь порівнюють з нацистами. Я завжди буду це відкидати, бо, якщо це стосується України, ми повинні просто забути про таке поняття, як націонал-соціалізм. Я так думаю, що це вигадки хозарів, усього-на-всього.

– І як же тоді його назвати?

– Все це називається патріотизмом. І можливо, доходить до якогось хворобливого стану, але це нормально – неприйняття насилля над собою, як національної структури (кінець витягу)".

Безіменні "антифашисти" докоряють провідникові "Українського Ґотичного Порталу" Віталію "Stranger" Федуну, мовляв, він не вважає за потрібне ознайомити організаторів "Wave Gothic Treffen" зі справжньою історією творчости "Кому Вниz", але водночас опускають те, що в 1989 році ця буцімто "фашистська" ватага видала повністю російськомовну платівку "Падая Ввєрх" (до слова, нещодавно перевидану), що якось не зовсім ліпиться до нацистського образу гурту, як його намагаються подати автори анонімки. Знову ж таки, левова, коли не переважна частка матеріалів "Українського Ґотичного Порталу" подана російською мовою, значно менша – українською, що суперечить засадам крайніх правих організацій та рухів, які вирізняються радикальністю в мовному питанні.

Головний зміст листа від "антифашистів України" слід, мабуть, шукати в такому його реченні: "Між иншим, хочемо звернути Вашу увагу на те, що ми не будемо стояти осторонь, а будемо всіма можливими методами добиватися недопущення гурту "Кому Вниz" на "Wave Gothic Treffen 2004". Кому саме не догодила ця п’ятірка музикантів – час на чисту воду виведе, відомо ж бо: прокляття повертається до того, хто його послав. Однак безсумнівно, що складателям безіменного допису ні на йоту не подобається поступ вітчизняних виконавців за кордон, успіх українських гуртів не лише вдома, а й в чужих землях: нині гурт "Кому Вниz" знаходиться в офіційному переліку учасників "WGT 2004" пліч-о-пліч з іменами, знаними далеко за межами ґотичної сцени – "Camouflage", "Corvus Corax", "Estampie", "Kartagon" (ex - "Kraftwerk"), "Mila Mar" – загалом 134 виконавців.

А може, все значно простіше: гей би як антифашистами враз стали такі собі музики-невдахи, які свого часу з тих чи інших причин розійшлися з "Українським Ґотичним Порталом", або ж особисто не сприймають начитаности Андрія Середи? Тож і вирішили новоявлені бійці-інтернаціоналісти в лихих традиціях 30-х років минулого століття "стуканути" куди слід? Мабуть, не відають, юродиві, що вперше справжній фашизм Україна пережила саме тоді.

– В міру опопсіння культури навколо нас, – іронізує Андрій Середа, – ми гостріше відчуваємо потребу нових експериментів, ми завжди були і залишаємося "білою вороною" на українській сцені.

І це правда. Як правда і те, що, виступаючи за кордоном, "КОМУ ВНИЗ" з першого заходу викликають інтерес з боку не тільки публіки, а й досвідчених критиків. Так було минулого літа в Польщі, де вони були гостями рок-фесту "Кестл паті", а тепер ось – і в Німеччині. Отож, немає пророка у своїй вітчизні.