Новини одним рядком:
12 вересня – “Душі відвертий концерт...” Катерини Гапочки, Київ, арт-клуб “Cadillac”, вул.. Гоголівська, 2-А
12 вересня – мистецька акція "Подаруй посмішку" для дітей-біженців зі Сходу України у Пущі-Водиці в Києві
13 вересня – у Білій Церкві учасники всеукраїнського туру збирали гроші для 72-ї бригади
14 вересня – благодійний концерт «Лучшие песни лучших» біля універмагу “Київ” у Сумах
18 вересня – день народження Володимира Васильєва, автора пісень із Харкова http://bards.ru/archives/author.php?id=58
21 вересня – ювілейний день народження Наталки Смертяк (Ухіної), барда із Сум
Василь Симоненко
* * *
Нашої заслуги в тім не бачу,
Нашої не знаю в тім вини,
Що козацьку бунтівливу вдачу
Нам лишили предки з давнини.
Нам і те не добавляє слави,
Що вони од чужоземних сил
Заступили землю кучеряву
Горами високими могил.
Бо коли, закохані в минуле,
Прокуняєм свій великий час,
Наша лінь нікого не розчулить,
Слава ж та відмовиться від нас.
Спогади докучливі, як нежить,
Що тій славі принесуть нове?
Тільки тим історія належить,
Хто сьогодні бореться й живе.
* * *
Де зараз ви, кати мого народу?
Де велич ваша, сила ваша де?
На ясні зорі і на тихі води
Вже чорна ваша злоба не впаде.
Народ росте, і множиться, і діє
Без ваших нагаїв і палаша.
Під сонцем вічності древніє й молодіє
Його жорстока й лагідна душа.
Народ мій є! Народ мій завжди буде!
Ніхто не перекреслить мій народ!
Пощезнуть всі перевертні й приблуди,
І орди завойовників-заброд!
Ви, байстрюки катів осатанілих,
Не забувайте, виродки, ніде:
Народ мій є! В його волячих жилах
Козацька кров пульсує і гуде!
Повідомлення від бардів та прихильників авторської пісні та поезії
Листи надсилайте на Email: p_karta@ukr.net, p_karta@mail.ru
Володимир-Волинський – Сергій Шишкін
В суботу 06.09.2014 з "Брендами Волині" виступили в Тернополі на арт-фестивалі на підтримку воїнів АТО, що організував Василь Карапулько.
Київ – МО "ОsтаNNя Барикада"
Рівненська організація “Література.RV” влаштовує на Форумі Видавців у Львові триб’ют-вечір, присвячений культовому письменнику Юркові Покальчуку. Подія відбудеться 11 вересня о 18.30 у театрі ім. Леся Курбаса.
Мета такого заходу - у межах одного залу створити атмосферу присутності Покальчука за допомогою голосів його друзів, знайомих та просто прихильників творчості. Такого, яким його й запам’ятали за життя. На вечорі прозвучать вірші, спогади, історії, пов’язані з Юрієм.
Серед учасників події: Лариса Денисенко, Юрій Винничук, Андрій Любка, Дмитро Лазуткін, Анетта Антоненко, Анна Малігон, Анатолій Дністровий, Михайло Жаржайло.
Захід відбудеться за підтримки ГО “Форум Видавців” та мистецького об’єднання “Остання Барикада”.
Координатор події: Вікторія Дикобраз
Дата: 11 вересня 2014 року
Час початку: 18:30
Місце зустрічі: м.Львів, театр ім. Леся Курбаса
Київ – "Підтримаємо Своїх" <pidtrymajemo.svoih@gmail.com>
Анонс
У п’ятницю, 12 вересня, в Українському спеціалізованому диспансері радіаційного захисту населення для постраждалих від аварії на ЧАЕС, що у Пущі-Водиці, відбудеться черговий проект благодійної ініціативи «Подаруй посмішку».
Зараз там мешкає близько 42 дітей-біженців зі Сходу України. Шестеро – з Луганської області, решта – з Донецької (Єнакієво, Константинівка, Горлівка та ін.) Здебільшого це сироти, напівсироти та діти із малозабезпечених та багатодітних сімей.
Громадська ініціатива «Подаруй посмішку» проведе для них кількагодинну мистецьку акцію. Захід розпочнеться о 17.00. Зокрема, на дітей чекає конкурс декоративно-прикладних композицій на асфальті й танцювально-розважальна програма. Також для них виступить гурт Krugers. Нагадаємо, українські виконавці активно долучаються до Громадської ініціативи «Подаруй посмішку». Для дітей у межах проекту уже виступали Віталій Козловський, брати Борисенки та Діма Каднай.
До нашої ініціативи долучилися меценати Наталія Пастухова та її чоловік Рольф Фледер з Німеччини. Пара уже довгий час допомагає українським дітям.
«З листопада 2013 року ми уважно слідкуємо за подіями в Україні й постійно захоплюємося сміливістю наших людей, - розповіла пані Наталія. – Ми коментуємо це німецькою, оскільки бачимо це на власні очі. Загалом люди, які мешкають за кордоном, є хорошим джерелом інформації, до них прислуховуються. Тут ми можемо розказати про наших людей, їх потреби. Щоб якось допомогти, ми вирішили подарувати радість діткам. Зробити для них свято, концерт, влаштувати ігри. Подарувати дітям віру в диво, яке не планують, воно просто стається і в житті й потрібно в нього вірити».
Довідка:
Проект «Подаруй посмішку» спрямований на надання психологічної допомоги дітям, які опинилися в епіцентрі воєнних дій на Сході України і тому були змушені покинути свої домівки. З допомогою концертів, майстер-класів, спортивних ігор, спілкування із однолітками-волонтерами, ми хочемо морально підтримати цих дітей, допомогти їм подолати психологічну травму, повернутися до безтурботного дитячого життя, знайти нових друзів, розкрити в собі творчий потенціал та нові можливості.
Це некомерційний волонтерський проект, який сформувався за ініціативи компанії «Євромедіа», групи волонтерів та доброчинців. Заходи проекту відбуватимуться у місцях компактного проживання дітей-біженців зі Сходу за участі зірок української естради, майстрів хенд-мейд творчості, музикантів, спортсменів, художників тощо. Проект охопить усі області України, в яких зараз перебувають діти-біженці з зони АТО.
Громадська ініціатива «Подаруй посмішку» відбувається в рамках проекту «Підтримаємо своїх». Під час цього проекту відомі українські артисти, серед яких Руслана, Олег Скрипка, Марія Бурмака, Злата Огневіч, Антоніна Матвієнко, Марічка Яремчук, Анастасія Приходько та багато інших дають концерти для підтримки бойового духу захисників України.
Акредитація та додаткова інформація за тел. 0676740723, 0965468429
Харків – Літературний музей
Вітаємо!
13 вересня о 12.00 Літмузей запрошує усіх охочих завітати на музейне заняття, присвячене літературним епохам.
Тим більше, що буде воно присвячене діалогові світобачень та культур Середньовіччя–Відродження, класицизму–романтизму,
модерну–постмодерну (соцреалізму–постмодернізму).
Аналізуючи драматичні твори від античності до початку 21 ст., будемо з’ясовувати художні особливості, властиві різним
літературним епохам.
Подія на фейсбуці https://www.facebook.com/events/331491227012269/
Київ – Юлія Гай
ТУР «ПІДТРИМАЄМО СВОЇХ» їде у четверту фазу туру
***У Білій Церкві «Підтримаємо своїх» збиратимуть гроші на потреби 72-ї бригади
Команда «Підтримаємо своїх» розпочинають четверту фазу туру концертом у Білій Церкві. 13 вересня учасники всеукраїнського туру збиратимуть гроші для 72-ї білоцерківської бригади. Саме тому Анастасія Приходько, Злата Огнєвич, Тоня Матвієнко, Марія Яремчук, ЯрмаК, Павло Табаков, гурти Пара Нормальних, Ray Band, Куку Шанель заспівають на стадіоні «Трудові резерви».
«Ми щиро дякуємо всім небайдужим, тим, хто перераховує гроші на підтримку нашого руху, - каже Віталій Пастух, музичний продюсер туру «Підтримаємо своїх. - Перша ластівка четвертої фази - це саме концерт в Білій Церкві. Як і обіцяли ми розпочинаємо збір коштів на потреби військових від їхных земляків. Тому цілком природно, що купивши за 50 гривень квиток кожен мешканець Білої Церкви, підтримає своїх в 72 бригаді».
Нагадаємо, тур «Підтримаємо своїх», щоб підтримати бойовий дух українських воїнів та мирних мешканців Сходу, вже проїхав три фази.
На початку липня в рамках туру були організовані концерти у військових гарнізонах Гончарівське (5 липня), Десна (6 липня), в місті Ізюм (19 липня) та в польовому таборі Нацгвардії. Під час другої фази туру концерти відбулись в Одесі (25 липня), Миколаєві (26 липня), Херсоні (27 липня), Маріуполі (28 липня), Дніпропетровську (29, 30 липня). Виступи в цих містах пройшли у військових частинах, аеропортах, шпиталях, будинках офіцерів, на полігонах та центральних площах міст.
У третій фазі учасники туру «Підтримаємо своїх» дали концерти для мирних мешканців міст Сватове, Кремінна, Сєвєродонецьк. А також виступили у Слов’янську для 95 аеромобільної бригади, у Краматорську в головному штабі АТО та в харківському військовому шпиталі.
«Ми створили тур, який поступово перетворився в рух і показали всім, що моральна та культурна підтримка армії та місцевим мешканцям звільнених від терористів міст конче необхідна», - каже Віталій Пастух, музичний продюсер туру «Підтримаємо своїх».
Протягом туру «Підтримаємо своїх» встигли дати 17 концертів. До туру долучились такі артисти, як Марія Бурмака, Руслана, Zlata Ognevich, Мед Хедс, Ярмак, Анастасія Приходько, Марія Яремчук, Володимир Ткаченко, Тоня Матвієнко, Арсен Мірзоян, Павло Табаков, Юлія Лорд , Дмитро Оскін, Геннадій Попенко, Ейва, Андрій Kishe, Горлиця-бенд, Марія Чеба, гурти Тарута, Куку Шанель, Ray Band, Без Обмежень та Пара Нормальних.
Особливістю цього туру є те, що це не лише концерти, але й можливість бійців та мирних мешканців Сходу поспілкуватися з артистами, журналістами, волонтерами, які їх підтримують.
«Я не розділяю Україну на міста чи регіони. Ми - єдина держава, одне ціле, - каже Настя Приходько. - Саме тому ми поїхали в цей тур, щоб підтримати патріотичний дух людей. В цей нелегкий час для України хочеться бути корисною. Ми – артисти, вміємо співати і будемо робити це стільки, наскільки вистачить сил. Разом до перемоги».
Київ - Анатолій Рибін
В ЕС мы не будем никогда, если не отстоим свою единую страну.
Единую страну мы не отстоим, если не сохраним своё национальное достоинство.
Национальное достоинство мы не сохраним, если не отстоим единую страну.
…Но у нас всё получится и всё у нас будет хорошо, а ЕС после всего этого прибежит проситься к нам сам. Он приползет как цуцик с тапочками в зубах,.. а мы ещё очень сильно подумаем… с учетом его сущности, которая нам теперь уже более чем понятна и ясна.
НАЧНИ СВОЙ ПУТЬ СНАЧАЛА
Всё пропьем, но флот не опозорим,
Решено – нам надо в Гондурас,
Даже если в этом Гондурасе
не полюбят водку, не полюбят квас
И, казалось, всем давно понятно:
Хрен не станет слаще редьки никогда…
Тысячу лет в трёх рейхах мы искали место,
Но лишь хрен нашли в четвертом, господа
Припев:
Теперь мы ищем счастье где-то за морями,
За журавлем в небо устремляем взор,
А синичку нашу, что к руке прильнула,
Прямо из-под носа умыкает вор
Сколько было всяких вертопрахов,
Нас «лечивших»,.. прочих «докторов»,
Но не будет честных Голиафов…
Нам заслали просто в каждый дом воров
Припев:
А мы всё ищем счастье где-то за морями,
За журавлем в небо устремляем взор,
А синичку нашу, что к руке прильнула,
Прямо из-под носа умыкает вор
Вот твой шанс – начни свой путь сначала,
Сохрани лишь лучшие черты,
У черты оставь сомнений жало,
Сам иди осуществлять мечты
Припев:
Чтобы нам понять, где счастье обитает,
Нужно вытурить из дома всех воров,
Пусть журавль в небе, но в руке синица
Лучше, чем все рейхи,.. будь здоров!..
Флот спасти – всё пропивать не надо,
В Гондурасе обойдутся и без нас!..
Ця та інші пісні на http://www.bards.name/person418 та в http://vk.com/id230712371
Київ – Ігор Жук
Дякую, отримав.
Післязавтра відлітаємо до Нью-Йорку на цікавий фестиваль: http://www.stranniki.com/
Перед його початком у Пластовій Домівці Нью-Йорка (144 Second Ave, New York, New York 10003) будемо мати благодійний творчий вечір для діаспори, збір від якого піде на допомогу нашій армії
https://www.facebook.com/events/711253448953316/
Пропоную програму та список учасників фестивалю. Упорядник
ПРОГРАММА ФЕСТИВАЛЯ:
ПЯТНИЦА, 12 сентября 2014 г.
- 18:45 – 20:45 - Музыкально-кулинарная Прелюдия Фестиваля "КИЕВСКИЙ ЧАС". Вас ожидает, друзья, украинская еда вперемежку с песнями и танцами! Будет, как всегда, вкусно, весело и прикольно. Руководители, организаторы и проводники Прелюдии Марина Бикель, Аркадий Рабинович и Сэм Нудель со-товарищи.
- 21:00 – Открытие 11-го Фестиваля КСП СТРАННИКИ "КИЕВСКИЙ".
- 21:00 – 22:00 - Концерт "ВИЗИТНАЯ КАРТОЧКА". В Концерте принимают участие гости и участники, впервые выступающие на нашей фестивальной сцене.
- 22:00 - 22:20 - Концерт Владимира Каденко (Украина) "МАЛИНОВОЕ ВАРЕНЬЕ".
- 22:20 – 22:40 – Концерт Якова Глозмана (Миннесота, США) "Я - СОРВАННЫЙ ГОЛОС".
- 22:40– 23:00 – Концерт Майи и Александра Голдобиных (Калифорния, США) "ЭТОТ ГОРОД БЕССОННИЦЫ...".
- 23:00 – 23:20 – Концерт Семёна Чудновского (Нью Йорк, США) "ИММИГРАЦИЯ...".
- 23:20 – 24:00 – Концерт "ЭКСКУРСИЯ ПО КИЕВУ". Подготовка - Дмитрий Кимельфельд.
- 24:00 – 00:30 –Концерт "СПОЁМТЕ, ДРУЗЬЯ!..". Подготовка и проведение - Владимир Кощеев. Все вместе поём любимые песни.
- 1:00 -2:00 – НОЧНЫЕ КОНЦЕРТЫ в группах:
- группа ЮРАСИК ПАРК, сайт С05 – Владимир Ильин (Россия), Андрей Компаниец, Александр Годин (все - США);
- группа КРАСАВЦЫ, сайт С06 - Яков Глозман, Семён Хазон (все - США);
- группа ЗВОН ВЕЧЕРНИЙ, сайт С08 – Илья Винник, Леонид Позен (все - США);
- группа СПУТНИКИ, сайт С11 - Фаина Межеричер, Семён Чудновский, Майя и Александр Голдобины ( все - США);
- группа ЗОРРО, сайт С13 – Владимир Каденко (Украина), Гелена Горожанская, Владимир Кощеев (все - США);
- группа ПАРФЕНОН, сайт С17 – Дмитрий Кимельфельд (Израиль), Владимир Семёнов (Украина), Елена Фиксман, Леонид Тверской (все - США);
- группа БАРДЯЧАЯ СОБАКА, сайт С20 – Игорь Жук (Украина), Аркадий Зильберберг (США);
- группа МИЛАЯ МОЯ, сайт С23 - Екатерина Нехаева, Татьяна Задорская, Азат Сейткулиев (все - США);
- группа СМИРНОФФиК, сайт С29 – Мария и Светлана Дмитриева, Юрий и Виктор Тенманы, Леонид Смирнов (все - США).
СУББОТА, 13 сентября 2014 г.
- 10:30 – 11:45 - ДЕТСКИЙ КОНЦЕРТ «ХОДИТЕ В ГОСТИ ПО УТРАМ...». Подготовка и проведение – Татьяна Задорская и Екатерина Нехаева.
- 12:00– от здания RECHALLотправится в путешествие весёлый ДЕТСКИЙ ПОЕЗД. Обращаться к Марине Бикель (группа КрасавцЫ, сайт С07).
- 12:00 – 12:20 – Концерт Елены Фиксман (Пенсильвания, США) и Леонида Тверского (Иллинойс, США) «ЛАВКА ДРЕВНОСТЕЙ».
- 12:20 – 12:40 – Концерт Игоря Жука (Украина) «ВАЛЬС НА ГРАНИ ВРЕМЁН».
- 12:40 – 13:20 - Концерт «ЯК ТЕБЕ НЕ ЛЮБИТИ, КИЄВЕ МIЙ». Подготовка Петра Тютюника.
- 13:20 – 14:00 – ЧАС ПРОФЕССИОНАЛА. Пианист-виртуоз Леонид Кац-Логинов исполнит популярные джазовые мелодии и свои импровизации на заданные вами музыкальные темы.
- 14:00 – 15:30 - ПЕРЕРЫВ. Во время перерыва:
- 14:00 – 15:00 - Сцена: БАРД-МАРАФОН - уникальная возможность выступить со сцены без предварительной заявки на участие в концертах Фестиваля. Подготовка и проведение Семён Чудновский.
- 14:00 – 15:00 - В помещении RECHALL: женский дискуссионный клуб "Всё в наших руках" приглашает принять участие в SCRAPBOOK SESSION. Приносите с собой 1-2 фотографии, цветную бумагу, ленточки, пуговички и т. п. Подготовка и проведение Марины Ципенюк.
- 15:30 – 15:50 – Концерт Ильи Винника (Калифорния, США) «ТЫ МНЕ СНИШЬСЯ».
- 15:50 – 16:10 - Концерт Леонида Позена (Вашингтон, США) «НИКОГО НЕ БУДЕТ В ДОМЕ».
- 16:10 – 17:30 - Концерт американских бардов "ОТ НАШЕГО БЕРЕГА - ВАШЕМУ...".Подготовка и проведение - Сергей Шмульян.
- 17:30 – 18:30 – ПЕРЕРЫВ. Во время перерыва:
- 17:30 – 18:30 - Сцена: МАСТЕР-КЛАСС Евгения Боровикова по гитарному аккомпанементу - инструментальные вставки в песни, а также методы одновременного ведения мелодии и аккомпанемента на гитаре или при помощи губной гармоники.
- 18:30 – 18:50 – Концерт Андрея Компанийца (Нью Джерси, США) "ОДИНОКИЙ ГИТАРИСТ".
- 18:50 – 19:10 – Концерт Владимира Семёнова (Украина) "ГОРИ, ГОРИ ПО ВОЛЕ ХИРОМАНТА...".
- 19:10 – 19:30 – Концерт Дмитрия Кимельфельда (Израиль) "В ТЕ ВРЕМЕНА...".
- 19:30 – 20:30 - Концерт "БЕЗ САЛА МУЧУСЬ...". Подготовка - Саша Колтунов.
- 20:30 – 22:00 - ПЕРЕРЫВ. Во время перерыва:
- 20:30 – 21:30 - В помещении RECHALL: уникальная лазерная программа «ЧЕЛОВЕК-ОРКЕСТР» с возможностью моментальной записи создаваемых вами музыкальных шедевров. Подготовка и проведение – Сэм Нудель.
- 22:00 – 24:00 – Концерт "ПЕСНИ НАШЕГО ЧЕЛОВЕКА". Подготовка и проведение - Борис Косолапов.
- 00:10 – до полного изнеможения – ГИТАРА-ПО-КРУГУ на кострах в группах.
- 00:10 – до полного изнеможения – в помещении RECHALL: Ночная дискотека by DJ Albemar45. Подготовка и проведение – Сэм Нудель.
ВОСКРЕСЕНЬЕ, 14 сентября 2014 г.
- 10:30 – 11:45 - ЧАС ПОЭЗИИ. Подготовка и проведение – Юрий Хлыстов.
- 11:45 – 12:20 - Концерт украинских народных, хоровых, застольных, подпевальных... песен "ОЙ, Я МОЛОДА...". Подготовка и проведение - Елена Колтунова.
- 12:20 – 13:00 – Концерт "СЛУЧАЙНЫЕ СВЯЗИ". Подготовка и проведение - Александр Колтунов и Пётр Тютюник. Абсолютная импровизация в исполнении пар бардов, определённых при помощи жребия.
- 13:00 – 14:00 – Концерт специального гостя Фестиваля Юлия Черсановича Кима "КОРИЧНЕВАЯ ПУГОВКА".
- 14:00 – Закрытие 10-го Фестиваля КСП СТРАННИКИ.
УЧАСТНИКИ КОНЦЕРТОВ ФЕСТИВАЛЯ.
СПЕЦИАЛЬНЫЙ ГОСТЬ ФЕСТИВАЛЯ - ЮЛИЙ КИМ (ИЗРАИЛЬ - РОССИЯ)
ДУХОВНЫЙ ЛЕОНИД (КАЛИФОРНИЯ, США)
БОРОВИКОВ ЕВГЕНИЙ (МЕРИЛЕНД, США)
ВИННИК ИЛЬЯ (КАЛИФОРНИЯ, США)
ГЛОЗМАН ЯКОВ ( МИННЕСОТА, США)
ГОДИН АЛЕКСАНДР (НЬЮ ДЖЕРСИ, США)
ГОЛДОБИНЫ МАЙЯ И АЛЕКСАНДР (КАЛИФОРНИЯ, США)
ГОРОЖАНСКАЯ ГЕЛЕНА (НЬЮ ЙОРК, США)
ДМИТРИЕВА МАША (ОГАЙО, США)
ДМИТРИЕВА СВЕТЛАНА (ОГАЙО, США)
ЖУК ИГОРЬ (УКРАИНА)
ЗАДОРСКАЯ ТАТЬЯНА (МАССАЧУСЕТС, США)
ЗИЛЬБЕРБЕРГ АРКАДИЙ (МАССАЧУСЕТС, США)
ИЛЬИН ВЛАДИМИР (РОССИЯ)
КАДЕНКО ВЛАДИМИР (УКРАИНА)
КАЩЕЕВ ВЛАДИМИР (НЬЮ ЙОРК, США)
КИМЕЛЬФЕЛЬД ДМИТРИЙ (ИЗРАИЛЬ)
КОЛТУНОВА ЕЛЕНА (НЬЮ ЙОРК, США)
КОМПАНИЕЦ АНДРЕЙ (НЬЮ ДЖЕРСИ, США)
КОСОЛАПОВ БОРИС (НЬЮ ЙОРК, США)
НЕХАЕВА ЕКАТЕРИНА (МАССАЧУСЕТС, США)
НОВИКОВ ЛЕОНИД (НЬЮ ЙОРК, США)
МЕЖЕРИЧЕР ФАИНА (МЕРИЛЕНД, США)
ПОЗЕН ЛЕОНИД (ВАШИНГТОН, США)
РОЗЕНБЛЮМ МИХАИЛ (НЬЮ ДЖЕРСИ, США)
СЕЙТКУЛИЕВ АЗАТ (НЬЮ ЙОРК, США)
СЕМЁНОВ ВЛАДИМИР (УКРАИНА)
СИГАЛОВ ВЛАДИМИР (ПЕНСИЛЬВАНИЯ, США)
ТВЕРСКОЙ ЛЕОНИД (ИЛЛИНОЙС, США)
ТЕНМАН ВИКТОР (НЬЮ ЙОРК, США)
ТЕНМАН ЮРИЙ (НЬЮ ЙОРК, США)
ФИКСМАН ЕЛЕНА (ПЕНСИЛЬВАНИЯ, США)
ХАЗОН СЕМЁН (МИННЕСОТА, США)
ЧУДНОВСКИЙ СЕМЁН (НЬЮ ЙОРК, США)
ШМУЛЬЯН СЕРГЕЙ (НЬЮ ДЖЕРСИ, США)
Київ – Ольга Єрмак
KOZAK SYSTEM і ТЕЛЬНЮК: Сестри зняли кліп на пісню-молитву «Повертайся живим»
Два знаних українських гурти – KOZAK SYSTEM і ТЕЛЬНЮК: Сестри – записали пісню «Повертайся живим» із присвятою безстрашним воїнам, які стоять зараз за нашу країну. Кліп на пісню був знятий прямо під час її створення і запису в студії «Комора». В її основі – вірш Ірини Цілик, який набув популярності в інтернеті і став саме тими словами молитви і віри, в пошуку яких ми перебуваємо увесь час.
Kozak System: «Пропозиція зробити цю пісню разом виникла після концерту ТЕЛЬНЮК: Сестри, на якому ми побували. Абсолютно зачаровані виступом Лесі і Галі ми не чекали пропозицій, але пролунав дзвінок і ми домовилися про зустріч. Нам був добре відомий цей текст – вірш Ірини Цілик, який одного дня прочитали на сторінці Оксану Забужко, – але, прийшовши на студію, ми зовсім не знали якою буде музика. Та коли ми почали, пісня повністю захопила нас. Так ми відразу записали аранжування, зняли відео з 2-3 дублів. «Повертайся живим» дуже зрезонувала з нашими переживаннями. Багато хто відчуває зараз саме те, що і ми, тому пісня відразу знайшла відгук серед усіх, хто її почув. Здається, сам Бог допоміг нам зустрітися і зробити це.»
Галя Тельнюк: «Ви – обрані. Ви - Воїни Світла. Ви – повернули нас лицем до Правди. І ми зобов’язані зустріти Вас на оновленій землі, в країні вільній від рабства, брехні та крові. І Україна вже буде родити нові, міцних Духом покоління Велетнів, - дякуючи Вам. Тільки повертайтеся живими! Повертайтеся! Головна Ваша місія ще попереду: висушити сльози рідних і коханих, народити і виховати, навчити і виростити, посіяти і збудувати.. Ми Вас чекаємо, Велетні Духу, - ніжно і трепетно! Тільки Ви повертайтеся, головне повертайтеся живими!»
«…Ти, головне, повертайся додому,
Врешті знімай запилюжені берці
І вчися наново жити потому
З перепрошитою вірою в серці.
Ти, головне, повертайся, здолавши
Чистого зла непрожований стогін,
І відпускай цю ненависть назавше
Посеред мирної тиші густої…»
Ірина Цілик
KOZAK SYSTEM, ТЕЛЬНЮК: Сестри – «Повертайся живим»
www.youtube.com/watch?v=i_mCIqGQQ1I
Завантажити пісню і кліп: ex.ua/80606707
kozaksystem.com | facebook.com/kozaksystemband | vk.com/ksmusicband
Київ – Володимир Самайда
* * *
Як же тоскно мені у ці місяці, дні..
Мені сито і тепло, а там на війні?
Ледь не босі, без зброї, голодні, одні..
І чи в груди ударять, чи по спині..
А довкола мов пекло,
То хто ж Сатані дав добро мордувати слов’янських людей?!
Барак, Ангела, Вова.. який іудей чи Іуда
Міняє віками "Ніщо" на руїну і смерть?!
Певно ж той, що плодив тут одвіку князів,
Отаманів, гетьманів, дрібніших панів:
Факторів, орандарів,.. вождів, комісарів..
І служили і служать вони Сатані..
Як же тоскно мені ...
* * *
Я знову буду піч топити дровами
Відпочивати на Дніпрі або Десні
Займуся птаством, свинями, коровами... –
І на...(віщО) усе воно мені:
«Ніженьки Буша», ширковжит китайський,
Російський газ, турецький унітаз,
Японські суші, чай і мед алтайський,
Автомобілі ГАЗ, КАМАЗ чи ВАЗ..
З добрим сусідом вдарим в наковальні,
І будуть нам орала і мечі
В стельмашні зробимо вози шикарні..
А ти, сусід недобрий, х..(рін) смокчи
З добрим сусідом злагодимо струни,
Сопілки, бубни – білий світ, почуй!!
Заграєм, заспіваєм – скрізь відлуння..
А ти , сусід недобрий, свисни в ...
Хай свисне кожен як собі захоче,
Кохає, дрочить, творить чи гниє...
Але сусіду ...(мозок) не морочить,
Має своє і дбає про своє.
А в жовтні 2013-го написалось ніби в передчутті :
Мічені корови, з чіпами собаки..
Пробивайте й людям вуха,
А хто хоче - в сраку
Чи в дурну макітру цвяшка закатайте
Та злигайте ланцюгами а тоді спитайте:
- То чиї ж ви діти? Хочете в Європу,
Чи в Росію, чи у Штати?..
в ланці, у холопи?..
Чи вас на гноярку скинуть біля дому?
Чи як мумій із Єгипту вивезти потому?
Здобрим своє поле - дайте біомасу!
Та вкладайтесь штабелями, бо немає часу!
І ось уже наклали, але не дочекаються...
Київ – Сергій Цушко
Голобородько - це чудово!
А Асауленко з його креативним "З кремлівської зіркою прямо у жопі" - не мистецтво та й не публіцистика...
Якщо не згодні, покритикуйте мої рядки:
* * *
Зайшли до електрички
зелені чоловічки:
один із автоматом,
з ним другий – просто з матом,
а третій до всіх липнув
і називався братом.
Летіли з електрички
зелені чоловічки:
один без автомата,
горланив другий: "Мама!",
хапавсь за східці третій
липучими руками…
Щиро - Сергій Цушко
Рубрика – «ЗМІ про мистецькі події»
Макаревич презентував нову пісню: "Моя страна сошла с ума"
http://dt.ua/CULTURE/makarevich-prezentuvav-novu-pisnyu-moya-krayina-ziyshla-z-rozumu-150461_.html
Газета «Дзеркало тижня», 8 вересня
Нова композиція співака є реакцією артиста на події в Україні.
Лідер групи "Машина часу" Андрій Макаревич представив публіці свою нову пісню під назвою "Моя країна зійшла з розуму".
Пісня, яка була представлена у відкритій студії радіостанції на Гоголівському бульварі в Москві, передає ставлення співака до подій, що відбуваються між Україною і Росією.
Рождаясь, не выбирают страну,
И нам вовек не оборвать эту нить.
Моя страна ушла на войну,
И я не смог ее остановить.
Кому власть да сласть,
Кому сума да тюрьма,
А я не в силах эту боль превозмочь:
Моя страна сошла с ума,
И я ничем не могу помочь.
За словами Макаревича, після виходу пісні в ефір, невідомі знищили його персональний сайт.
Як відомо, Макаревич неодноразово виступав на підтримку України і проти агресивної політики Кремля щодо неї. Музикант навіть піддався цькуванню з боку російських ЗМІ за позицію по Україні.
Борис Гуменюк: Я все життя готувався до цієї війни
Поет розповів про життя від бою до бою, письменника в зоні АТО і свою нову книжку «Вірші з війни»
(газета «Україна молода» від 12 вересня 2014 року)
http://www.umoloda.kiev.ua/number/2526/164/89382/
Василь ШАНДРО
Однією з родзинок ХХІ Форуму книговидавців, що стартував у Львові, є нова поетична збірка Бориса Гуменюка «Вірші з війни». Читачі його сторінки на «Фейсбуці» вже мали можливість ознайомитися з деякими з них. Сам Борис уже кілька місяців поєднує творчість зi ще одним, зовсім не поетичним, заняттям — воює у складі добровольчого батальйону ОУН. Як заступник комбата Миколи Коханівського він нещодавно побував у Києві — приїхав вирішувати питання зі статусом батальйону. Тож ми скористалися нагодою запросити Бориса на розмову.
«Доброволець — це сто відсотків любові»
— Борисе, ви від червня — на сході зі зброєю в руках. Піти туди — це для вас було просте рішення?
— Дуже просте. Насправді, простіших рішень мені в житті приймати не довелося. В якийсь момент я раптом зрозумів (у свої 49 років), що готувався до цього все життя. Тобто я багато чим у житті займався. Останні двадцять з хвостиком років — літературою, творчістю. Була збірка віршів, два романи, дитяча повість, якісь мистецькі проекти, пов’язані з багатьма речами — «Інша література», «Літературний сайт», був проект «Українські книги — українським в’язницям» тощо. Жив, виховував дітей, одружувався ... І коли почалася війна, я раптом зрозумів, що готувався до цієї війни. Ціле покоління українців готувалося до цієї війни. Ми підсвідомо, на генетичному рівні, знали, що рано чи пізно цей звір на нас нападе. Коли вони на нас напали, ми зрозуміли: настав наш час. Те, що я батько, чоловік, громадянин, письменник — от сьогодні це все вторинне. Я — боєць. Я боєць і живу від бою до бою. Моє завдання — битися і перемагати. Я не уявляю, як по закінченні війни, яка очевидно завершиться нашою перемогою, я повернуся до іншого життя, до літератури, сім’ї... Зараз я цими категоріями не мислю. Живу нинішнім і завтрашнім днем. А нині і завтра у мене війна. Я повинен знищити ворога.
— Як ви потрапили в батальйон ОУН?
— Я починав з батальйону «Азов» і, напевно, досі би там служив. Просто сталася приємна оказія. Коли Микола Коханівський (який був ще сотником Майдану) звідси, з Києва, привіз чергових двадцять бійців в «Азов», керівництво батальйону йому сказало: «Все, більше хлопців не вози, і тих відправляємо назад, бо у нас батальйон сформований». І ці двадцять чоловіків починають плакати, бо вони пройшли вишкіл, вони готувалися до війни, а їм кажуть: «Їдьте додому, для вас немає місця». Тоді само собою виникла ідея створити новий батальйон. Ми нічого не стали вигадувати. Ну хто мені у мої майже п’ятдесят років, який міністр буде розповідати, як я повинен захищати свою Батьківщину? Я взяв власну зброю, зібрав однодумців, які теж мали зброю, і ми поїхали на передову. А далі бій: знищили ворога, він тікає, залишає зброю — як правило, важку стрілецьку зброю, з якою складно відступати. Тому в нас дуже багато гранатометів та важких кулеметів. От автоматів нам бракує, бо автомат легкий, з автоматом ворог тікає. Так ми озброюємось. Трохи абсурдна ситуація, нагадує партизанщину, але сподіваємось, що українська держава зверне увагу на наш батальйон, ми отримаємо відповідний статус військового підрозділу і табельну зброю, як це має бути за нормальних обставин.
— З вами все зрозуміло. Але серед бійців добровольчих батальйонів велика кількість молодих хлопців. Яка у них мотивація, що вони ідуть на війну?
— Любов. Це не тільки молоді хлопці, це і літні чоловіки. Доброволець — це сто відсотків любові. Це любов до своєї країни, до свого народу. От чим відрізняється новобранець від добровольця? Новобранець — це людина, яку призвали до війська. Можливо, не за власним бажанням він туди потрапив. Воює добре, по-різному воює... але хоче розглядати свої шанси як стовідсоткові — повернутися додому, залишитися живим. Доброволець — це завжди 50/50. Доброволець розуміє, що перед ним... там немає ніяких сепаратистів, за великим рахунком. Якби йшлося про сепаратистів, ми би з ними розібралися за тиждень-два. Йдеться про ворожу армію, про добре навчених, вишколених, підготовлених російських спецназівців. Саме з ними ми воюємо. І вони воюють добре, стріляють добре, озброєні добре і часто воюють на куражі. Їх накрутили. Ми їхній запеклий, споконвічний ворог. І оскільки вони стріляють добре і воюють добре, то наші шанси у бою з ними 50/50. І доброволець завжди це знає.
— А ненависть до Росії є?
— Я говорю про любов, а не про ненависть. Власне, мене Росія і російський народ не цікавлять узагалі. Я один, може, з небагатьох українців, хто ніколи не був у Росії. Тобто мене ніколи не цікавили Москва, Петербург... Мене цікавить моя країна. І мене цікавить, чому громадян Росії теж цікавить моя країна? Єдине, що я хочу, — це відбити у росіян бажання цікавитись моєю країною. У будь-який спосіб. Шановні росіяни! У вас є своя країна, займайтеся своєю країною. Ми самі дамо у своїй країні лад: що нам робити, як жити, розмовляти, в якій церкві молитися і т. ін.
«У нашому батальйоні є люди і з трьома вищими освітами, і з трьома судимостями»
— Ви повернулися з самого пекла. Чи є сенс зараз говорити про культуру, мистецтво і наскільки вони суголосні з тими подіями, що відбуваються в Україні?
— Саме зараз час. Митець мусить рефлексувати на все те, що відбувається в країні. Він мусить відчути весь цей біль і жахіття, яке переживає український народ. Ви сказали: ми перебували у пеклі? Та ні, ми — в раю. Коли я разом зі своїми бійцями у своєму батальйоні — більшого раю не існує. У пеклі — наші вороги. Вони хотіли принести пекло на нашу землю, але опинилися у пеклі самі. А для нас — рай. Навіть передова — рай. Це наша країна і це мої побратими, які поряд зі мною. Яке це може бути пекло?
— А як ваші побратими ставляться до того, що письменник разом із пером прийшов на війну?
— Там цих усіх виокремлень не існує. Щоб ви розуміли, у нашому батальйоні є люди і з трьома вищими освітами і з трьома судимостями. Є люди, які вільно читають Ніцше і Фейєрбаха, і ті, чий освітній рівень закінчився на Івасику-Телесику і Котигорошку. Є люди, які мали успішний бізнес, залишили його на родичів чи просто покинули, а є звичайні селяни, які жили день від дня. Зараз вони рівні. Ніхто не випендрюється: нема кращих і гірших. Зараз — це бійці, які воюють і захищають свою Батьківщину. Це герої. І все.
— Чи не здається вам, що в Україні існують два паралельні світи: з одного боку — війна, з іншого — ми ходимо на роботу, п’ємо каву?... Це правильно?
— Життя мусить тривати. Але є деякі неправильні речі. Неправильно купувати сьогодні дорогі квартири, дорогі машини; неправильно відправляти власних дітей на відпочинок у Болгарії і Хорватії. Бо виникає питання: а там, на передовій, вісімнадцятирiчнi хлопці — це не ваші діти? Замість того щоб придбати путівку в Хорватію для дитини, краще купіть хлопцю — так само дитині! — бронежилет. Неправильно, коли на переважній більшості українських каналів після страшних новин з поля бою включається п’ятихвилинна реклама, а потім розважальні шоу. І московські серіали. Оце неправильно.
— Що потрібно для того, щоб щось змінилося?
— Це тривалий процес, але дуже багато залежить від керівництва країни, від тих основних месиджів, посилів, які йдуть із найвищих владних кабінетів. Учора-позавчора в країні почались якісь вибори, до якоїсь Верховної Ради. Знову по всіх телеканалах будуть товктися політики. Більшість буде у вишиванках. Чесно кажучи, знову брехатимуть. На мою думку, треба було ліквідувати Верховну Раду як орган, об’єднати президентську і прем’єрську посади в одну, надати главі держави право видавати укази, постанови, універсали і дати їм силу закону. Бо нам потрібно воювати, нам потрібно вигравати війну. А оце все, що відбувається, якесь недоречне... Паралельний світ. Знову повилізає старе ошмаття. Я не говорю про комуністів, даруйте, чи про регіоналів. Отут недалеко, на Хрещатику, стояла наша 24-та сотня Самооборони Майдану. Коли закінчилися бої в Києві, коли 20-го (лютого) ми втратили сотню найкращих хлопців, я був у числі тих, хто жадав помсти. Якби ми тоді рішуче почали діяти, якби ми тоді навіть фізично ліквідували якусь частину тих, які убивали нас, — нам би все зійшло з рук, люди не віддали б нас на розправу (це виглядало б як природний акт помсти), а всі інші знали б, що так не можна поводитися з власним народом. А так на сьогодні навіть ніхто у в’язниці не сидить. Власне, знову винні й переможені домовилися з переможцями, які сьогодні керують країною: мовляв, не хвилюйтеся, все нормально, просто заплатіть.
— Ви десь казали, що не треба фольклоризувати своїх ворогів, а слід ставитись до них серйозно.
— Абсолютно. Про «воріженьків» можна говорити жартома. Я хотів би бачити людину, яка опинилася в одній клітці з тигром і назвала його «воріженьком». Це не «воріженьки», а запеклі вороги. І питання стоїть: або цей ворог знищить нас, або ми знищимо цього ворога.
«Діти, які пережили війну, будуть кращими»
— На Львівському форумі буде презентована ваша нова поетична книжка «Вірші з війни». Які вони — вірші з окопів?
— Знаєте, те, що почало писатися, я сам не міг означити для себе, що воно таке. Немає ніяких чернеток, немає ніяких рукописів. Є планшет і час від часу є інтернет. Я пишу просто на «Фейсбук». Потім, якщо пощастить, телефоную своїй дружині Христині й кажу: «Я там щось надрукував, подивися, чи всі розділові знаки, чи всі букви правильно, бо тут я не бачу цього». А потім телефоную одному з найкращих своїх друзів Іванові Андрусяку і кажу: «Подивися, Іване, я там щось надрукував, чи воно варте чогось? Якщо воно не варте, я зразу приберу». Коли він після першого мого вірша — я б назвав це верліброва новела — відкоментував одним словом «Бомба!», я зрозумів, що, мабуть, варто продовжити... А потім Андрусяк упорядкував і відредагував, а Сергій Пантюк підготував до друку, і справді на Львівському форумі буде книжка.
— Чи є для вас поезія певною втечею від реальності?
— Вона є, швидше, певним апогеєм того, що відбувається. Я сам дивуюся, як деякі речі написав. Дещо я не можу читати, бо мені перехоплює... подих. Я не хочу сказати, що це висока поезія. Коли картинка з реального життя, коли ти особисто знаєш героїв своєї поезії і що з ними відбулося — писати про це і відтворювати читаючи, — для мене це, чесно кажучи, неможливо. Але, до певної міри, поезія — це ліки. Тому що іноді хочеться кричати, вити, плакати, хочеться просто розстріляти небо, влупити десь вгору автоматну чергу. Багато бійців так роблять. Я, щоб цього не робити, пишу.
— У вас є дитяча повість «Та, що прибула з неба». Якими будуть діти після цієї війни?
— Будуть набагато кращими. І, при тому, кращими будуть усі діти — і діти, які мешкають у Львові і Києві, і діти, які мешкають в Луганську і Донецьку. Дав би Бог тільки, щоб діти на сході вижили і ці всі обстріли і бомбардування не забрали їхнього життя. Вони побачили оскал «братнього» обличчя, відчули на собі всю «братню» любов. Вони ніколи цього не забудуть, ніколи вже не будуть такими, як їхні батьки. Вони не бігатимуть на референдуми голосувати за розчленування власної країни.
Нещодавно Борис Гуменюк виступав на “Громадському радіо”, де прочитав вірш. Упорядник
СМС-повідомлення зі Слов’янська 12.06.2014.
…Бачу сон ...Ромашкове поле
У ромашках – квіткою ти
А у нас тут поле бою
А у нас тут блок-пости…
Слова візерунки долі
Слід хреста на моїм плечі
Три самотні зозулі в полі
Кують не роки а мечі
Ті мечі що кують зозулі
Значать долю мою навхрест
Нащо тіло – ловити кулі
Нащо вмер – щоб знову воскрес
Ніч ввійшла крізь броню в БеТееРі
Ніч гірка як причастне вино
Ніч розлилась як кров на папері
Але в кожної ночі є дно
Всесвіт цей народжений риком
Щоб піднятись – мусиш впасти
Ангели плачуть тихо
Щоб його не проклясти
…Наш блок-пост чимось схожий на церкву
А окоп – мабуть на вівтар
«Хочу сина твого у жертву» -
Знову просить Старий Вівчар…