Бюлетень №35 (572) - 2019 рік
Новини одним рядком.
28 серпня – концерт у Києві, присвячений вшануванню пам’яті Героїв Іловайської битви
4-5 вересня – IV фестиваль ретро-музики імені Богдана Весоловського, Київ, Будинок звукозапису Українського радіо
5 вересня – день народження Кирила Булкіна, автора пісень і актора театру з Києва
5-8 вересня – міжнародний поетичний фестиваль «Meridian Czernowitz» у Чернівцях
6 вересня – фестиваль «СіверЕтноФест» (SEF-2019), м. Глухів Сумської обл.
6-8 вересня – фестиваль "Байда" на туристичному пляжі острова Хортиця в Запоріжжя
7 вересня – Володимир Семенов з програмою “Времена и имена”, Київ, галерея Висоцький на Воздвиженці
8 вересня – заключний концерт фестивалю "Байда", Запоріжжя, Палац культури “Титан”
Кирило Булкін
УКРАЇНА. СТРАСНИЙ ТИЖДЕНЬ.
Це я, Україна. Я тут, у вишневім садку.
Із Духом Вселенським, як з Батьком, молюсь-розмовляю.
Ні-ні, я не плачу, це роси… А те, що зітхаю –
буває, не стримаєш суму в годину важку.
Та ви не сумуйте, одважні мої діточки.
Боріться, чувайте, не спіть, і біду перебудьте.
Нічого не вдієш: місток зі старого в майбутнє –
страсного терпіння години – чи дні – чи роки.
Нічого не вдієш – отож не сумуй і не плач,
хай часом так хочеться чашу оцю відвернути…
Та кожний Сократ споживе свій різновид цикути.
Здається, я знову зітхнула. Мій Батьку, пробач.
Мені так непросто. Я бачу, хто зрадив, хто втік,
хто хоче і землю загарбати, й небо забрати,
хто духом заслабне, коли мене кинуть за ґрати,
і хто не зарадить, безсилий, хоч як би хотів.
Та Ти мене вибрав, мій Батьку, й погодилась я.
Ти вибрав моїх діточок – дай їм сили й терпіння.
Щоб згинуло пекло, і щоб відбулось Воскресіння –
потрібне розп’яття. Що ж, хай буде воля Твоя.
Запоріжжя – сайт http://iz.com.ua/zaporoje/budet-li-v-zaporozhe-festival-bayda
Будет ли в Запорожье фестиваль "Байда"
Светлана Олейник
36-й фестиваль авторской песни «Байда» пройдет в скромном формате встречи друзей
Фестиваль авторской песни «Байда», который 6-8 сентября пройдет в Запорожье в 36-й раз, уже можно назвать легендарным. Его проведут на Туристическом пляже на острове Хортица.
Первая «Байда» действительно проходила на одноименном острове. Предыстория, как рассказывают старожилы, такова. Фестивальное движение авторской песни в нашем городе началось в 1977 году. А с 1978 года начали проводить городской фестиваль клуба самодеятельной песни. В 1983 году с фестивалем не получилось. Тогда ныне известному политику Александре Кужель, которая стояла у истоков этого движения, исполнилось 30 лет. И на юбилей, празднование которого организовали на острове Байда, разослали приглашения клубам авторской песни. Провели встречу в формате фестиваля — попели, посоревновались. Всем понравилось. Так родилась «Байда».
После этого было этот фестиваль проходил много раз, в разных местах. В прошлом году он впервые базировался на турбазе «Днепрянка» областного центра туризма и краеведения, спорта и экскурсий учащейся молодежи. На 35-й «Байде» было много интересного — принимали в казаки, рисовали кофе, играли в «Что? Где? Когда?», праздновали свадьбы. И, конечно, много пели. Фестиваль проходил три дня и завершился гала-концертом во Дворце культуры «Титан».
Правда, в нынешнем году «Байда» пройдет в более скромном формате. Об этом член оргкомитета «Байды» Елена Суровыкина сообщила в Facebook:
«Если честно, не думала, что решусь браться даже за такой формат. После бесконечных попыток найти место в соответствии с нашими финансами опустились руки. И ко мне начали подходить, звонить, писать люди, и все спрашивали: «Будет ли Байда?». Я не смогла отказаться от счастья снова вас увидеть. В связи с экономическим положением фестиваль в этом году трансформируется во встречу друзей. Поскольку турпляж не оснащен электричеством, вспомним истоки и соберемся возле костра с любимыми песнями».
Также 8 сентября планируют провести большой концерт в ДК «Титан». В первом отделении выступит известный исполнитель Виктор Байрак. Во втором — лучшие силы авторской песни Запорожья и гости. Об этом рассказала организатор концерта, руководитель театра поэтической песни Елена Алексеева. Начало концерта в 12.00.
Замечания или предложения по поводу проведения «Байды-2019» можно сообщить по телефону 095-045-71-86.
Сайт http://www.victormorozov.com/ukr/frame.html
14 вересня 2019 - У київському видавництві "А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА" вийде у світ книга Роальда Дала "Чарлі і великий скляний ліфт" в перекладі з англійської Віктора Морозова.
Презентація книги відбудеться 22 вересня о 14:00 в рамках Форуму Видавців у конференц-залі Палацу Мистецтв у Львові.
Сайт https://vchasnoua.com/donbass/61984-na-donechchyni-proide-trydennyi-festyval-narodnoi-pisni
На Донеччині пройде триденний фестиваль народної пісні
22.08.2019
У Маріуполі на Донеччині відбудеться фестиваль української народної пісні «Українська пісня єднає нас».
Протягом трьох днів поціновувачі української народної пісні зможуть слухати і насолоджуватися чудовим виконанням хорових і вокальних колективів з усіх регіонів України: Львівщини, Волині, Буковини, Вінничини, Одещини, Херсонщини, Миколаївщини, Кіровоградщини, Черкащини, Київщини, Полтавщини й Запоріжжя, повідомляє пресслужба Донецької ОДА.
Загалом, на фестивалі очікують виступи 35 колективів.
Програмою заходу передбачені виступи на відкритих майданчиках у парках і скверах міста, круглий стіл, а також вокальна конкурсна програма.
Фестиваль української народної пісні відбудеться у Маріуполі з 13 по 15 вересня 2019 року.
Харків – сайт https://www.kharkovforum.com/showthread.php?t=5184171
13-15 сентября 2019г. 39-й Бард-фест Осенний Эсхар.
Приглашаем всех любителей авторской песни, поэзии и просто любителей отдыха на природе на 39й бард-фест "Осенний Эсхар".
Фестиваль пройдет с 13 по 15 сентября 2019 года в чудесном месте: в сосновом лесу на берегу Северского Донца, на базе отдыха ХПИ, в урочище Фигуровка Чугуевского района Харьковской области. А 15 сентября в 17.00 в Харькове, во Дворце Студентов НТУ "ХПИ" состоится гала-концерт, в котором выступят лауреаты, гости и мастера фестиваля со всех уголков Украины.
Подробная информация в мероприятии на ФБ (со смартфона можно перейти по QR коду на афише)
ПОЛОЖЕНИЕ
о 39-м бард-фесте «Осенний Эсхар - 2019»
Цели: развитие и популяризация авторской песни и поэзии в Украине;
Задачи:
1) выявление и поддержка талантливых бардов и поэтов;
2) сохранение и поддержание традиций бардовской песни;
3) встреча старых и новых друзей;
Организаторы:
Чугуевский районный совет;
Клуб Песенной Поэзии им. Ю. Визбора;
Общественная организация "ЭКОПОЛИТИКА"
При поддержке:
Харьковского городского совета
Профкома ХПИ
Благотворительного фонда Дмитрия Шенцева
Время и место проведения:
13-15 сентября 2019г. - Харьковская обл.,
Чугуевский р-н, Фигуровка - база «ХПИ»
15 сентября 2018г. 17-00 – Гала-концерт (место будет указано дополнительно)
Условия участия:
В фестивале принимают участие барды (авторы, исполнители, коллективы) и поэты. Проходит предварительный отбор в творческих мастерских. Ведущие творческих мастерских определяют лауреатов и дипломантов фестиваля. Лауреаты награждаются дипломами и ценными призами, дипломанты награждаются дипломами. Лауреаты и дипломанты принимают участие в итоговом концерте фестиваля. Лауреаты по решению жюри принимают участие в гала-концерте в Харькове.
Ведущие мастерских и гости фестиваля:
Валентин Овсянников, Галина Лукьянова (г. Бахмут), Сергей Рудь, трио «Акварель» (г. Днепр), Вадим Гефтер (г. Донецк), Елена Алексеева и Жан Селезенев, Анна Киящук, Сергей Кучма, Трио "Неслыханная Прибыль" (г. Запорожье), Юрий Филипов (г. Каменское), Антон Ворожейкин (г. Луганск) Илья Винник, Николай Чернявский, ансамбль «Рок-н-Ролл на поляне», Александра Скорук (г. Киев), Александр Вербицкий (г. Николаев), Вадим Ланда (г. Одесса), Наталья Соболева (Птаха) (г. Познань), Игорь Никитин, Сергей Кваша, Наталья Тихонова (г. Полтава), Оксана Галахова, Игорь Добровольский, Алла Титаренко (г. Сумы), Марина Дреганова, Виталий Ковальчук, Клуб им. Ю. Визбора (г. Харьков), Игорь Деменчук (г. Черновцы), Олег Король (Жашков)
Список уточняется
Организационный сбор - 70 грн.
Выдается контрольный браслет, дающий право на посещение всех мероприятий фестиваля, кроме Гала-концерта в Харькове. С детей до 12 лет орг. сбор не взимается.
Размещение:
Палаточный лагерь на территории базы: Проживание в палаточном лагере 60 грн с человека за весь фестиваль, дети до 12 лет бесплатно. За установку палатки плата не взимается.
Домики без удобств (тумбочка, кровать, матрас, подушка, одеяло) 2-х, 3-х, 4-х местные, всего 150 мест - 70 грн. в сутки койко-место – без постельного белья.
Новые домики с удобствами (душ, туалет, постельное белье, холодильник) 4 домика - 2 комнаты по 2 чел, всего 16 мест – 200грн. в сутки койко-место.
Отремонтированные комнаты с удобствами в корпусе, полулюкс (душ, туалет, постельное белье, холодильник) 11 комнат (2х-местных), всего 22 места – 250грн в сутки койко-место.
Отремонтированные 2-комнатные номера с удобствами в корпусе, люкс (душ, туалет, холодильник, телевизор, постельное белье) 2 комнаты (2х-местных), всего 4 места– 350грн в сутки койко-место.
Комнаты без ремонта и удобств, в корпусе (тумбочка, кровать, матрас, подушка, одеяло) 3-х, 4-х и 5-местные, всего 75 мест – 90грн в сутки койко-место
С 23.08 ведется запись на жилье, по предоплате только за 2 суток проживания!! Для тех, кто едет только на одну ночь, размещение по факту.
Запись по телефонам 096-377-87-12; 099-000-15-17.
Для поселения в новые домики, комнаты полулюкс и люкс, обязательно иметь с собой паспорт!
Стоянка авто на территории базы - 40 грн с машины на весь период фестиваля.
Все расценки на размещение в домиках, корпусе, палаточном лагере и стоянку авто– установлены руководством базы ХПИ.
Питание
На территории будет работать буфет.
Костры в специально отведенных местах
Проезд:
Будет осуществляться доставка автобусом. Маршрут: от ст. м. Индустриальная (парковка супермаркета "Класс") до базы отдыха ХПИ. Стоимость проезда в одну сторону 75 грн. На данный момент ведется запись на 13.09.2019 на 11:30 и 14:00. В зависимости от количества желающих возможны дополнительные рейсы. В обратном направлении на 15.09.2019, время будет определено позже. Бронирование мест только по 100% предоплате! При отмене брони деньги не возвращаются! Тел для брони: 096-377-87-12 и 050-632-14-31
Своим автотранспортом: В связи с закрытием Фигуровского моста, проезд на базу ХПИ через Малиновку (схема прилагается). Указатели будут расставлены от Ростовской трассы (поворот на Малиновку).
Железнодорожным транспортом: до станции «Чугуев»
расписание электричек:
от ст. Харьков-пасс: 14.09; 19.48 (в пути 1ч 10мин)
от ст. Харьков-Левада: 8.44 (в пути 1ч 17мин)
от ст. Харьков-Лосево: 6:37, 9:10, 11:03(сб, вс), 14:36, 15:47, 17:31, 18:47, 20:55 (время в пути 1ч 05мин)
расписание поездов:
от ст. Харьков-пасс: 525О, 702О – 9.55 (в пути 55 мин)
далее пешком 2.5 км по указателям или такси до Фигуровского моста - 50.00 грн. Далее, в связи с закрытием Фигуровского моста для транспорта, пешком (900м) Автобусом: до автостанции «Чугуев», № 472 Харьков – Чугуев, первый рейс в 5-50, интервал движения 10 - 15 мин, последний рейс в 22-30. От автостанции пешком 3км. или такси до Фигуровского моста. Далее, в связи с закрытием Фигуровского моста для транспорта, пешком (900м)
Такси «Ямщик» тел: (093)885-96-00; (095)845-64-50; (097)084-99-46
Такси «Астра» тел: (050)643-97-92
Как добраться: GPS- координаты базы 049047'46,8'' N 036038'51,8'' E
Программа фестиваля:
13.09.2018 пятница:
10.00 - заезд, регистрация, размещение
20.00 - открытие фестиваля, концерт гостей, жюри и ведущих мастерских.
Тема: « Песни и стихи о Любви!»
23.00 - костёр, гитара по кругу
14.09. 2018 суббота
11.00 - 17.00 - работа творческих мастерских
11.00 - 20.00 - сольные концерты мастеров и гостей фестиваля
20.00 - 23.00 - итоговый концерт
23.00 - 01.00 – Чайхана.
01.00 - костёр, гитара по кругу.
15. 09. 2018 воскресенье:
11.00 – детский концерт
11.00 - уборка территории, разъезд.
17.00 - Гала-концерт лауреатов, мастеров и гостей фестиваля, в Харькове (Вход - 50грн)
Оргкомитет Фестиваля:
Варжеинов Юрий - председатель оргкомитета фестиваля
Василевский Алексей - завхоз
Кошелева Оксана – ответственная за все оргвопросы 050-632-14-31
Соколовская Наталья - ответственная за все оргвопросы, бронирование мест 096-377-87-12, 099-000-15-17
Толпыго Леонид - звукорежиссёр
Фридлянд Евгений - директор фестиваля Для просмотра email адреса вы должны зарегистрироваться
Чайка Юрий – художественный руководитель Для просмотра email адреса вы должны зарегистрироваться
Контакты: 050-632-14-31; 096-377-87-12
Организаторы могут вносить изменения в Положение на любом этапе подготовки к фестивалю.
Донеччина – сайт http://pokrovsk.city/read/articles/article/18321
Поетів і письменників запрошує до участі «Покровський ЛІТfest»
24-25 вересня у центральній міській бібліотеці імені Тараса Шевченка втретє проходитиме фестиваль-конкурс «Покровський ЛІТfest».
До участі у конкурсі запрошуються члени літературно-мистецьких об’єднань, поетичних клубів та самодіяльні автори, які пишуть поетичні та прозові твори, віком від 16 років. Конкурс відбуватиметься у таких номінаціях: громадянсько-патріотична; духовна; любовна; пейзажна; гумористична, сатирична; твори для дітей; авторська пісня.
Роботи прийматимуться до 20 вересня 2019 року за адресою: центральна міська бібліотека ім. Тараса Шевченка, вул. Європейська, 22, м. Покровськ, Донецька область, 85300, е-mail: biblioteka.ibo@i.ua.
…
Сайт https://litcentr.in.ua/news/2019-10-09-10894
ІІІ Міжнародний фестиваль «Lуtavrу» на Чернігівщині
На Чернігівщині втретє пройде масштабний літературний фестиваль «Lуtavrу»
Із 9 по 11 жовтня 2019 року в Чернігові, Ніжині, Корюківці, Бахмачі, Острі (Козелецького району) та Седневі відбудеться ІІІ Міжнародний фестиваль інтеграції слова у сучасному арт-просторі «Lуtavrу».
Цей масштабний літературно-мистецький захід проходитиме одночасно на базі багатьох локацій. Сучасні письменники, літературознавці, журналісти України та закордону виступатимуть у школах, університетах, бібліотеках, музеях. Мешканці та гості згаданих населених пунктів Чернігівщини зможуть насолодитися сучасною світовою літературою. Цьогоріч крім класиків та молодих авторів української літератури будуть відомі митці з Польщі, Литви, Хорватії, Білорусі, В’єтнаму, Туреччини, Грузії, Чехії, Румунії, Греції, Великобританії, Сербії.
Організатором ІІІ Міжнародного фестивалю інтеграції слова у сучасному арт-просторі «Lуtavrу» є громадська організація «Центр новітніх ініціатив та комунікації» (м. Ніжин).
Мета фестивалю – просвітницька. Привертати увагу дітей та молоді до читання, ознайомлювати із сучасною українською та зарубіжною літературою, просувати книгу у сучасне культурне молодіжне середовище, робити модними та популярними традиції сторітаймів, створювати живий діалог читача та письменника, – каже натхненниця та топ-менеджер фестивалю «Lуtavrу» Тетяна Винник.
Фестиваль «Lуtavrу» на теренах України (Чернігівщина) з'явився у 2016 році. Відтоді зарекомендував себе як культурний захід міжнародного рівня. У рамках проекту традиційно готується «Литаври», до якого входять твори учасників фестивалю. Альманах видається за підтримки Ніжинської міської ради і є подарунковим виданням для бібліотек та шкіл Чернігівщини, які беруть участь у проекті.
Партнерами фестивалю є Чернігівські обласна рада, ОДА, Чернігівська, Ніжинська, Корюківська, Остерська, Седнівська та Бахмацька міські ради, ГО «Медіа-центр «Свобода слова нового століття» (м. Корюківка), МГО «Альтернатива» (м. Корюківка) та БФ «Захистимо Україну», Чернігівська обласна організація Спілки письменників України, PEN Ukraine, Асоціація українських письменників (АУП).
Цифрове ім’я фестивалю у фейсбуці - @lytavry, в інстаграмі – @lytavry_festival
Контакти: Тетяна Винник, (097) 376 71 76, Vinnikt077@gmail.com, Михайло Ломоносов, (068) 976 17 10, lomonosov.misha@ukr.net
Волинь – сайт https://www.volynnews.com/news/all/u-lutsku-atovtsi-ta-volontery-spivaly-pisni-narodzheni-v-myri-ta-na-viyni/
У Луцьку атовці та волонтери співали пісні, народжені в мирі та на війні. Фото
29 Серпня 2019
Концерт «Тінь солдата. Я повернувся додому» за участю учасників бойових дій, волонтерів, які ще й пишуть вірші та обрамлюють їх музикою, та відомих естрадних співаків відбувся 28 серпня, на Успіння Пресвятої Богородиці, у луцькому арт-кафе «Стоп-Кадр».
Захід, який розпочався і завершився згодом спільним виконанням Гімну України, відомий волинський ведучий Сергій Абрамчук та маленька дебютантка Дарина Ігнатьєва.
Генеральний директор культурно-розважального центру Адреналін Сіті Галина Шотік звернулася з вітальним словом до присутніх. Вона побажала нашим захисникам здоров’я і висловила сподівання, що ми таки заживемо під мирним небом. Не приховала й свого хвилювання, коли розповіла, що внук її близької подруги не повернувся з війни... Учасники й гості дійства згодом вшанували хвилиною мовчання усіх тих українців, яких спіткала така ж доля.
Першим із бійців-виконавців пісень виступив Олег Дмитрук, відомий волинський рок-співак та, водночас, соліст Волинського державного академічного народного хору. Він – неодноразовий учасник та лауреат всеукраїнського фестивалю «Пісні, народжені в АТО» - одразу ж підійшов поближче до слухачів. Зворушливо й експресивно виконав композиції на слова Василя Ковтуна «В той день, коли закінчиться війна» та «На війні, як на війні». А також - твір невідомого автора під назвою «Лист солдату».
Прослухавши виступ свого доброго товариша, бард і військовий Юрій Щербик скромно зауважив, що співати й грати тільки вчиться. Просто пише вірші про пережите на сході й наше сьогодення. Він не приховав, що вже на «гражданці» дуже радий зустрічати з війни своїх побратимів живими. Адже українці «…вже заплатили сповна й завчасно за майбутнє жовто-блакитне». А одну з пісень присвятив подвигу тих рідних, які віддано чекають своїх синів і батьків додому.
Бард і волонтер Микола Більшевич у спілкуванні з публікою не приховав, що на сході виконує більш веселі й оптимістичні пісні зі свого репертуару. Того вечора він не зрадив цьому правилу (зокрема, піснею про тещу). Заспівав також сентиментальні твори про Київ і Луцьк, а ще – романтичний «Сліпий дощ» із присвятою усім присутнім жінкам.
Досить рідкісний на Волині жанр – реп, та ще й свій, авторський, представили на суд слухачів McAqua (Станіслав Романенко) та SVoяк (Микола Габдулхаков). Із їхніх емоційних текстів стало зрозуміло, що вони не з чуток, а з власного досвіду знають, що таке війна на Донбасі.
Їхня композиція - «1 з 93» - є свого роду нагадуванням про те, як два роки тому начальник клініки психіатрії Головного військового клінічного госпіталю полковник Олег Друзь заявив, що 93% учасників АТО є потенційною загрозою для суспільства і потребують лікування.
Своєрідним сюрпризом для присутніх став виступ Заслуженого артиста України та військовослужбовця Адама Горбатюка. Він виконав, зокрема, пісню-присвяту загиблим воїнам, яку гості «Стоп-Кадру» слухали стоячи.
З його уст набула нового звучання відома композиція польського музичного колективу ENEJ (спільно з Іваном Леньо й Тарасом Чубаєм) «Біля тополі».
Спершу трохи змінили творчий вектор дійства з військового на цивільний народний артист України Мар’ян Шуневич та Заслужений артист України Ігор Нетлюх. То сольно, то в дуеті вони виконали дуже відомі й улюблені «ватрівські» пісні – «Пшеничне перевесло», «Зеленеє жито», «Перший сніг»… Адже пан Мар’ян свого часу був учасником ВІА «Ватра» під творчою орудою Ігоря Білозіра.
Щоправда, згодом естрадні артисти не втрималися й від виконання своєрідного гімну бійців «Лента за лентою» (автор слів – Микола Сороколіта, музика Василя Заставного).
Вони постійно закликав глядачів підспівувати, особливо, коли зазвучала легендарна «Червона рута».
Головний організатор концерту Інна Омельченко зауважила, що хотіла зробити свято, перш за все, творчим воїнам-атовцям, аби вони послухали одне одного, поспілкувалися й хоч на трохи забули про пережите. Тому насамкінець подякувала усім його учасникам та небайдужим глядачам, які увесь вечір дарували оплески артистам за пісні, народжені у мирі й на війні.
Світлана ЗОЗУЛЯ.
Дніпро – сайт http://dv-gazeta.info/dneprnews/v-dnepre-pochtili-pamyat-legendarnoy-poetessyi.html
В Днепре почтили память легендарной поэтессы
01.09.2019. г.
Легендарный автор-исполнитель Елена Касьян много раз бывала в Днепре-Днепропетровске. Песни талантливой львовской поэтессы с удовольствием пели наши барды. В последний день лета её стихи-песни снова звучали в Днепре. Вечер памяти Елены Касьян прошел в Днепровской городской библиотеке. На месте события побывал журналист «Днепра вечернего».
- У Лены настоящая крепкая поэзия, а не какие-то там «розы-слезы». Вообще она была удивительно честным человеком и в творчестве, и в жизни. Всё что она делала было очень хорошо. Кажется, что на концертах Лены происходила магия. На сцене она просто «шаманила». В последний раз Лена Касьян была в Днепре 23 марта , - отметила сайту «Днепра вечернего» автор-исполнитель Виктория Славинская.
Действительно стихи известнейшего в Украине барда пронизаны тонкой, щемящей интонацией. Это песни даже без музыки.
Убедиться в этом может каждый, кто познакомиться с творчеством Елены. Вот одно из стихотворений львовской поэтессы, написанное в июле 2016-го.
Когда-нибудь, когда меня не станет..
Когда-нибудь, когда меня не станет,
Когда качаться маятник устанет,
Когда любовь моя пройдёт по краю,
Мои черты уже не повторяя,
Мои черты уже не узнавая,
О, как, наверно, буду не права я,
Пытаясь всё запомнить и отметить,
Чтобы потом найти на этом свете
И обернуть в привычную оправу.
О, как мы все на этот счёт не правы...
А до тех пор стоять на этом месте,
Пока собор макает в небо крестик
И облака случайные цепляет.
И облака плывут и исчезают...
Где вышел срок унынию и муке,
Стоят деревья вширь раскинув руки,
Готовы каждый миг сомкнуть объятья.
О, что смогу прощанием назвать я?
Вот этот мостик между сном и явью?
Вот этот взгляд, наполненный печалью?
Вот этот выдох между «был» и «не был»?
Вот эту нежность, тонущую в небе?
Душа моя, покуда горний ветер
Ещё ласкает крыши на рассвете,
Покуда воздух полон ожиданья,
Любовь не знает страха расставанья,
Любовь не знает холода забвенья,
Любовь не знает муки сожаленья –
Она слепа, а значит, беспристрастна.
И потому мы верим не напрасно,
Пока она ещё парит над нами,
И мы глядим на мир её глазами.
Елены Касьян более шести лет мужественно боролась с тяжелым онкологическим заболеванием. Её не стало 14 июля 2019 года.
Сайт https://33kanal.com/news/vinnicka-italijka-tatiana-komarova-silvani-spivala-i-plakala-na-poetichnij-pauzi-za-rimskim-chasom-video.html
Вінницька італійка Татіана Комарова-Сільвані співала і плакала на “Поетичній паузі за Римським часом” (відео)
20 серпня відома вінницька італійка – поетеса і бард Татіана Комарова-Сільвані у Вінниці запросила друзів на свій камерний творчий вечір в кав'ярні вінницької КЦ "Галереї XXI" в ІнтерШику.
23.08.2019
Київ – сайт http://nrcu.gov.ua/news.html?newsID=90060
За підтримки Радіо Культура вручать премію імені Стуса
27.08.2019 р.
Києві, в Національному музеї Тараса Шевченка, 28 серпня відбудеться церемонія нагородження лауреата Премії імені Василя Стуса. Радіо Культура — інформаційний партнер події.
"Василь Стус — дуже важливий голос для UA: Радіо Культура. Ми регулярно даємо можливість слухачам і слухачкам почути його в наших програмах. Усе завдяки фондам Суспільного радіо, де зберігається аудіо-літопис української історії, — коментує Ірина Славінська, продюсерка суспільного каналу UA: Радіо Культура. — Сподіваємося почути голос лауреата чи лауреатки Премії Стуса після нагородження у наших найближчих ефірах".
Премія присуджується щороку українським авторам за особливий внесок у культуру та стійкість громадянської позиції. Лауреат Премії імені Василя Стуса у 2019 році отримає грошову винагороду та статуетку, макет якої розробив київський дизайнер Дмитро Покрасьон.
Премія імені Василя Стуса заснована 1989 року Українською асоціацією незалежної творчої інтелігенції (УАНТІ) на чолі з Євгеном Сверстюком. Український ПЕН-клуб вирішив узяти на себе справу продовження традиції. Організація відстоює право авторів на свободу слова, сприяє співпраці інтелектуалів з різних країн, а також підтримує розвиток літератури та поширює інтерес до читання.
Минулого року премію отримав єпископ Української греко-католицької церкви, президент Українського католицького університету Борис Ґудзяк. Він став першим представником духовенства, якого відзначили цією премією.
За 30 років її лауреатами стали: Опанас Заливаха, Михайлина Коцюбинська, Василь Овсієнко, Іван Світличний, Мирослав Маринович, Володимир В’ятрович, Марія Бурмака, Сашко Положинський, Святослав Вакарчук, Тарас Компаніченко, сестри Тельнюк, Олександра Коваль, Сергій Жадан.
У попередні роки лауреатами премії В.Стуса були також барди: Ольга Богомолець, Ігор Жук, Сергій Мороз, Кость Москалець, Олександр Смик, Кирило Булкін. Додаю вірш поета про інструмент співців. Упорядник.
Василя Стус
* * *
Гітара – друг і побратим.
Гітари звуки срібнодзвонні
Лишають сум за дорогим,
Чим і душа і думи повні!
Коли чудесні терези
Гойдають шалі ваговиті,
Гітари звуки сумовиті
Стезю навернуть до стезі.
Гітара – ворог. І акорди
Останнє павутиння рвуть,
Коли на серці каламуть,
І стомлений, ти в горі гордий.
Хай друг, хай недруг. Та завжди
Я забував старі сліди
Старого щастя і недолі
І поспішав відчути знов
У світлім образі любов,
Що нам іскрить на видноколі.
Сайт http://holos.fm/page/golos-istoriyi-9-serpnja-mikola-sarma-sokolovskij
Голос історії / 9 серпня: відійшов кобзар Микола Сарма-Соколовський
9 серпня 2019 р.
9 серпня 2001 року помер Микола Сарма-Соколовський, художник, кобзар, поет, священик УАПЦ, учасник підпілля ОУН, політв`язень.
Народився у 1910 році на Катеринославщині. Батько, Олександр Олексійович Соколовський, – нащадок козаків, учитель церковно-парафіяльної школи, 1918 р. висвячений на священика УАПЦ, поставлений на парафію в с. Привільне Солонянського повіту. 1923 р. без слідства і суду розстріляний чекістами за те, що поховав загиблих повстанців загону Трифона Гладченка.
Микола Соколовський навчався в сільській школі. 1925 р. поступив до Миргородської художньо-керамічної школи iм. Гоголя. Його вчителем малювання був художник Фотій Красицький – внучатий небіж Тараса Шевченка. У Миргороді Соколовський перейняв гру на бандурі від кобзаря Івана Яроша. Кобзарював з ним. У червні 1926 переїхав у Дніпропетровськ, вступив на дворічні курси при художньо-промисловому училищі, грав у складі капели бандуристів клубу залізничників, яка їздила з концертами на села.
Заарештований у серпні 1929 р. за сфабрикованим ГПУ звинуваченням у причетності до Спілки Української Молоді (СУМ): ніби з гуртом бандуристів вів «шовіністичну пропаганду». Мордували його слідчі Друян та Кес. В КПЗ сидів зі звинуваченими у «справі СВУ», зокрема, з братом академіка Єфремова Михайлом, його сином Костем. На початку 1930 засуджений на 5 років ув`язнення. Прибув етапом у порт Кемь, що на березі Білого моря, мав каратися на Соловках, але оскільки Соловки були переповнені, етап повернули на ст. Парандово – будувати Парандовський тракт. З двома іншими в`язнями Сарма утік у напрямку Фінляндії. Через тиждень на сплячих утікачів випадково наткнулися прикордонники, одного вбили, двох повернули в табір. Від розстрілу Соколовського урятував начальник табору В.Корнілов, якому Микола незадовго до втечі намалював портрет сина.
Карався в Карелії (УСЛОН, УСЛАГ, БЕЛБАЛТЛАГ). 1934 р. звільнений. Поїхав на Донбас, у Краматорськ, де працював його брат Леонід і куди вже перебралася мати з меншими дітьми. Там призваний на військову службу. З огляду на судимість – у батальйон тилового ополчення. Весною 1935 р. батальйон перекидали з Дніпропетровська на Далекий Схід. Ешелон через повінь надовго зупинили в Нижньому Новгороді, ополченців ганяли на будівництво моста через Оку. Соколовський утік звідти, повернувся в Дніпропетровськ.
Підробивши військові документи й отримавши паспорта, Соколовський, за рекомендацією художника Федора Красицького, вступив одразу на ІІ курс Київського художнього інституту. Закінчивши навчання 1938 р., працював художником у будинку культури в Сімферополі. 1939 р. одружився з випускницею Київського художнього інституту Діною Шматько. 1939 р. народилася донька Оксана. З 1940 р. працював у Полтавському Будинку народної творчості. Як поет-початківець дебютував у газеті “Комсомолець Полтавщини”, хоча комсомольцем не був, познайомився з художницею Катериною Білокур.
У червні 1941 р. С. був на військовій перепідготовці в званні офіцера інтендантської служби. Під час евакуації ешелон, у якому їхала частина, уночі був розбомблений. Соколовський утік звідти, прибився в Полтаву, вже окуповану німцями. Заробляв малярством. У грудні 1941 в Києві урочисто склав присягу члена ОУН, став провідником ОУН(м) на Полтавщині. 1942 р. навчався на піврічних пастирських курсах УАПЦ. Єпископ Мстиславом (Скрипник) рукоположив його в диякони, єпископ Сильвестр – у священики, і то в Покровському храмі, збудованому Петром Калнишевським, де ікони реставрував Соколовський. 1942 р. гестапо заарештувало в Полтаві 12 оунівців, у т.ч. дружину Соколовського Діну Шматько-Соколовську, і вони були розстріляні. Щоб у трирічної дитини була мати, одружився з Варварою Климко, яка народила двох доньок – Лесю та Євгенію. Із Полтави мусив переїхати в с. Ріпниці на Поділлі, де одержав парохію, а згодом – на Буковину, в с. Раранча.
У грудні 1944 р. Соколовський заарештований НКВД. 19 лютого 1945 р. втік з етапу, хоча був поранений у руку, повернувся на Буковину, переховувався. У травні під час облави захоплений у криївці. 16 травня знову вдалося втекти з етапу. У м. Коломия приєднався до підпілля ОУН, де активно діяв два роки під псевдом «Боднар». Збирав зброю, міняв гроші, малював карикатури на совєцьких керівників під псевдом «Микола Біда». У травні 1948 натрапив на засідку. Зв’язаного Соколовського відвезли до Станіславського МГБ, його допитував і катував слідчий старший лейтенант з академічною чекістською освітою Долгих. Трибунал Прикарпатського воєнного округу засудив Соколовського до страти. У камері смертників сидів 15 діб. Розстріл замінено на 25 р. таборів. Засуджено було на 25 р. і його дружину Варвару, братів Леоніда та Анатолія, шваґра Івана – тільки за те, що були родичами Соколовського. Діти залишилися на руках бабусі.
Покарання відбував в Iнті, Абезі. На його справі була червона смуга – «Весьма опасный, склонен к побегам, использовать только на общих работах». Попри заборони, Соколовський і в неволі писав вірші. Таємно змайстрував бандуру (а згодом ще кілька), вчив співв`язнів гри, спершу таємно, а після смерті Сталіна вже дещо вільніше. Створив ансамбль бандуристів ГУЛАГу м. Інта. В Інті ж був у близьких стосунках з перекладачами Григорієм Кочуром, Дмитром Паламарчуком, Миколою Василенком.
Звільнений у вересні 1961 р. Працював на заводі у Ворошиловграді. Вів гурток бандуристів при педінституті. Його вірші публікувалися в обласних газетах, у “Літературній Україні”, у журналах “Ранок”, “Жовтень”, “Дніпро”. Та знову почалися цькування в пресі як націоналіста, йому заборонили вести гурток бандуристів, звільнили з заводу.
1974 р. Соколовський обміняв луганську квартиру на Новомосковськ Дніпропетровської обл., там вийшов на пенсію. Спілкувався з колом дисидентів Дніпропетровщини.
1980 р. у видавництві “Радянський письменник” під псевдонімом Сарма йому вдалося видати збірку віршів “На осонку літа”. Це викликало лють кагебістів. Знов почалися виклики в КГБ, допити, брудні публікації в пресі.
1984 р. майори КГБ Анатолій Васильович Головко та Юрій Тарабан, висловивши здивування, що 1948 р. Соколовського не розстріляли, після тривалих, виснажливих допитів і погроз переглянути “за бажанням народу” справу старого та немічного Соколовського і послати досиджувати недобутий термін, сфабрикували (російською мовою) від імені Соколовського заяву, яку перед підписанням примусили прочитати вголос. Редактор обласного радіо таємно записав її на магнітофонну стрічку. Ошелешений такою підлістю, Соколовський підписав заяву. Її в довільному перекладі опублікувала газета «Зоря». У ній з негативними характеристиками були згадані найближчі друзі Соколовського. Певно ж, що вони відвернулися від нього.
За незалежності Соколовський став настоятелем невеликої церковці УАПЦ, користувався любов’ю та пошаною добрих людей. Створив районний та обласний осередки ОУН на Січеславщині. У червні 1994 р. відкрив молитвою 13-й Великий збір ОУН(м), його обрали почесним членом Сенату ОУН(м). Членами ОУН є його дружина Варвара, дочки Оксана і Євгенія, онука Мирослава та онук Олесь Соколовський, який очолює ОУН на Луганщині.
Автор “Пісні кобзаря” (1989), “Про очищення” (1990), “Думи про гетьмана Івана Мазепу” (1992) та инших.
Похований у Новомосковську на Дніпропетровщині.
(За матеріялами сайту Харківської правозахисної групи)
Рубрика – «ЗМІ про митців»
4 і 5 вересня у Києві відбудеться свято ретро-музики
http://day.kyiv.ua/uk/article/kultura/debyutiv-premyery-i-tvorche-riznomanittya
Андріана Біла
30 серпня, 2019
Місце IV Міжнародного фестивалю ретро-музики імені Богдана Весоловського — Будинок звукозапису Українського радіо. Символічно. Адже це присвята, яка пов’язує містком — Українське радіо та відоме канадське — Сі-Бі-Сі. У Канаді Богдан Весоловський очолював українську секцію новин. Завдяки його сподвижництву тоді обсяг українськомовного ефіру збільшився з 14...аж до 60 годин на тиждень! І згодом саме на запрошення Українського радіо 1968 року після довгої розлуки відвідав омріяну Батьківщину.
БОНДІАНА КРІЗЬ ГРАНІ І РАКУРСИ
Богдана Весоловського, видатного композитора, короля української танцювальної музики, якщо і знають, то, переважно, через призму кількох відомих хітів: наприклад, «Усміх твій таємничий» чи «Прийде ще час», завдяки поривистим танго. Однак Весоловський різноплановий. І саме це якраз задекларує четвертий РетроМузФест.
Дослідник творчої спадщини Весоловського, фундатор фестивалю його імені, а також Надзвичайний та Повноважний Посол України в Лівані Ігор ОСТАШ деталізував основну ідею та концепцію фесту: «Цього року ми поєднаємо практично всі його стилі, усі періоди творчості. Весоловський починав із «Перебенді» Шевченка. Потім був період, коли писав як студент Вищого музичного інституту імені Лисенка. Але, звісно, головна місія його творчого шляху — створити українську танцювальну музику: танго, фокстроти, польки. Тому буде народне звучання, потужний пласт академічних творів, які, до того ж, уперше прозвучать в Україні! Танцювальна музика. І, напевно, незвично і цікаво лунатимуть романси. Адже Весоловський в останні роки писав їх. Один із таких — на слова Сосюри — «Життя кругом, як поле, розляглося». Можливо, це було під впливом тогочасної хвилі, яка накотилася із радянської України. Але вони ж по-своєму унікальні! Виконанням романсів ми засвідчимо офіційно їх повернення на українську сцену».
Режисер фестивалю Весоловського Станіслав ЛИТВИНОВ запевнив, що творчість композитора постане в кардинально іншому звучанні, поєднання та виконавці здивують навіть вибагливого глядача. «Фестиваль розпочнеться виступом переможців минулого, третього, Фестивалю ім.Б. Весоловського. — гурт Wszystko, який виконав у рок-стилі «Усміх твій таємничий». Із цієї пісні, до речі, й почалася слава Весоловського у 1930-х...
Захід матиме дві частини. У першій виступатимуть переможці цьогорічного конкурсу, який пройде 4 вересня у Будинку актора. Потім розкриємо глядачам історію музики, життя композитора через пласти його творчості. Ярослав Джусь зі «Шпилястими кобзарями» зіграють у своїй інтерпретації такі твори Весоловського, як «Перебендя», «Чорні очі», «Ти з любові собі не жартуй». Академічні композиції лунатимуть голосом неперевершеної Вікторії Лук’янець, солістки Віденської опери. Але найграндіозніше... вона виступатиме із Заслуженим симфонічним оркестром Українського радіо під орудою народного артиста України, лауреата Шевченківської премії Володимира Шейка. Гала-концерт здивує високою якістю аранжування, без перебільшення — голлівудського рівня! Крім того, співатиме Ілларія, яка традиційно є багаторічною хедлайнеркою ретрофестивалю. А сенсацією вечора стане те, що романс Б. Весоловського виконає — разом із симфонічним оркестром — засновник фестивалю, посол — Ігор Осташ...
УНІКАЛЬНА АТМОСФЕРА
Стільки родзинок буде подано одночасно... в одному дійстві! Бо ми створюємо унікальну атмосферу ретро! — емоційно розповідає пан посол. — Ми заохочуємо ретростиль в усьому: в одязі, зачісках, манерах. Пропонуємо долучитися до творчого осмислення Бондіани і плекаємо, викохуємо ретро-смак. Буде проведено окремий конкурс для панів і панянок на кращий ретро-образ. Капелюшки, горошки, чорні вечірні сукні, танго. Ретро-мобілі, старі камери, чорно-білі світлини...
Фестиваль розпочнеться практично від метро «Кловська», — пояснює С. Литвинов, — тому що будуть стояти ретро-мобілі, буде ціла фото-зона біля них. На вулиці довкола червоної доріжки розташовуватимуться майданчики для пар, які танцюватимуть вальс і танго під звучання оригінальних платівок композитора 1960—1970-х. Окремо буде виставка старовинної ретро-фото-відеотехніки. Крім цього — виставка фотографій засновників та основних учасників фестивалю Богдана Весоловського, зроблених на плівку за технологією минулого століття.
А під час вже самої концертної частини глядачі матимуть змогу бачити архівні ексклюзивні ретрохроніки, кадри. Це одна із режисерських родзинок. Ведучі розповідатимуть історії із життя, творчого шляху композитора. Все це буде підсилюватися абсолютно різноплановими виконаннями пісень.
Оскільки фестиваль цьогорічний — від канадського до українського радіо, партнером заходу є Українське радіо. Важливо і цінно, що ведучими будуть — відома українська актриса Римма Зюбіна та генеральний продюсер Українського радіо — Дмитро Хоркін.
ТРОХИ ГАРЯЧОГО СХІДНОГО ШАРМУ
Символом, своєрідною емблемою фестивалю стане «Зіркова діва», що має особливе значення у творчості композитора. «Зірка» — другий великий альбом Богдана Весоловського, що побачив світ у першій половині 1967 року і був приурочений 100-річчю Канади. На обкладинці його якраз і була зображена та сама діва. Це репродукція малюнка В.Гринька, яка нагадує стилістику львівських кабаре 1930-х років.
Ігор ОСТАШ розповів, що нагорода, головний приз фестивалю матиме вишуканий глибокий задум: лаконічна ретро-діва у срібному кольорі. Такий собі ретро-модерн. До того ж із нотками Сходу, адже майстер виробу — ліванський скульптор Набіль Вехбе.
Також цьогоріч буде приділено значну увагу рівню танго «Аби показати українській, київській публіці майстерність танцю, ми спеціально запросили пару із Лівану, яка входить у рейтинг світових танцюристів танго. Це Мазен Ківан і Сахар Абу Халіль, — зазначив С. Литвинов. — Це буде цікаве доповнення до нашого ретро: танго Весоловського з гарячим ліванським шармом».
Варто додати, що сама подія має неабияке стратегічне значення для України у налагодженні міжкультурних дипломатичних зв’язків. Серед учасників та гостей — представники різних країн: Канади, Австрії, Італії, Польщі, Лівану. Перепрочитання Весоловського буде багатомовним: пісні пролунають англійською, німецькою і вперше — італійською. Оскільки цьогоріч тематика — зв’язок українського та канадського радіо, офіційний партнер — Посольство Канади.
Надзвичайний і Повноважний Посол Канади в Україні Роман Ващук, який, до того ж, серед журі конкурсу, — готує особливий сюрприз для глядачів. Окремо — партнером фестивалю є ГО «Асоціація ветеранів АТО України».
Додаю вірші пісняра. Упорядник
Богдан Весоловський
Ти з любови собі не жартуй
Як почуєш серця зов,
Як заграє скорше кров,
Не турбуйся, не лякайся,
Бо це любов,
А любов - це річ дивна,
Незбагнута, чарівна,
Їй опертися не в силі
Ні ти, ні я...
Ти з любови собі не жартуй
І з моїх почувань не шуткуй,
Бо що сталось мені, може статися й тобі,
І за це ти мене не винуй,
Бо не знати години, ні дня,
Як в один такт заб'ються серця,
Не поможе тоді вже ніщо й ніхто тобі,
Як до тебе любов завіта.
Колискова
Тиха ніч за вікном манить
І чарує зірками.
Спи, дитино моя, хай пісні солов'я
Розцвітають про батька казками.
Він тобі по квітки пішов
Крізь лани-океани...
Люлі, люлі, засни, сині очка замкни,
Моє серце при тобі, як ангел.
Місяць став, занімів в вікні,
Батько вернеться з квітом...
Спи, дитино моя, рідна ненька твоя
Над тобою, як сонце над світом.