Бюлетень №19 (451) 2017 рік

Новини одним рядком:

2-7 травня – тур Сергія Василюка (2-Новоайдар, 3-Новопсков, 4-Старобільськ, 5-Сєвєродонецьк, 6-Лисичанськ, 7-Сватове) 

7 травня – велике бандурне шоу в Києві (Я. Джусь, М. Круть, С.Силенко, Радвел Інгварсон, Олег Слободян, Василь Садовий)

9 травня – концерт до Дня Перемоги та дня народження Булата Окуджави, Запоріжжя, Палац культури “Титан”

9 травня – концерт присвячений творчості Булата Окуджави, Харків, Будинок вчених

10 травня – день народження поета Івана Малковича

12 травня – концерт та відкриття виставки кобзаря Георгія Ткаченка, Київ, Музей І.Гончара, вул. Лаврська, 19 (І.Мазепи, 29)

12-14 травня – мистецький фестиваль “Ї” за участі барда Олександр Смика в Тернополі

13 травня – фестиваль молодих бардів у таборі відпочинку для дітей «Холодноярська республіка», с Леськи біля Черкас

14 травня –  культурно-мистецька акція "Патріотична весна", Запоріжжя, пл. Фестивальна

18 травня – 50 років Ігорю Гринику, автору пісень, організатору фестивалів бардів в Івано-Франківську

18-21 травня – VI-й відкритий фестиваль авторської пісні та поезії “Співучі вітрила” у Дніпрі

20 травня – Ольга Богомолець і барди проводять вечір пам’яті Булата Окуджави, Замок-музей Радомисль на Житомирщині

20 травня – 2-й фестиваль «Пісні, народжені в АТО», Дніпро, Літній театр у парку ім.Т.Г.Шевченка 

20 травня – День вуличної музики  в 40 містах України

20-21 травня – фестиваль "Човникова станція" з номінацією “Авторська пісня”, Кривий Ріг, парк ім.Мершавцева (біля музучилища)

 

 

Іван Малкович

 

Жнець

 

По той бік жита – чорна перукарня,

по сей бік, женцю, ти – русявий перукар,

що жне за пасом пас, та лиш копа остання,

найменша із усіх, – увесь твій гонорар.

 

Як, висихаючи, коротшає ріка

і риба з нею йде – до витоку, до решти,

так поля дух повільно утіка

в останню горстку, що собі ужнеш ти.

 

Отож – ужни. Ти вартий. Ти не спав:

орав ріллю уперту й неозору,

терпляче засівав, і довго-довго жав

з-за цеї горсточки, що більша за комору…

 

 

Повідомлення  від бардів та прихильників авторської пісні та поезії

Листи надсилайте на Emaіl: p_karta@ukr.net,  p_karta@maіl.ru

 

Харків – Літературний музей

 

П'ятий гість "П'ятого Харкова" – номер 5 у рейтингу Forbes “10 найвизначніших письменників України” Андрій Курков.

10 травня, 18:00, Spalah: образовательный хаб и коворкинг. Харьков (вул. Дівоча, 6)
Тема публічної зустрічі – “Неукраїномовні літератури України: ідентифікація, майбутнє”.

Вхід вільний.

Андрій Курков вважається чи не найвідомішим українським письменником у світі. А ще – єдиним автором з пострадянського простору, чиї твори потрапляли в топ-списки європейських бестселерів. Його твори перекладені 21-ю мовою. Андрій пише російською та завжди підкреслює, що він – український письменник. 

Про що говоримо?

- про культурну дипломатію та промоцію України у світі 

- про неукраїномовні літератури України

- про те, що замість того щоб віддавати Росії монополію на російську мову, Україні варто почати використовувати російську

на власну користь

- про постколоніальну травму України та її наслідки

- про те, як російськомовному письменникові знайти своє місце на українському книжковому ринку та багато іншого

Модераторка зустрічі – Тетяна Трофименко

Нагадаємо, проект П'ятий Харків: культурна ініціатива відбувається за ініціативи й підтримки поета й письменника Сергій Жадан [офіційна сторінка] та депутата і громадського діяча Yaroslav Markevich у партнерстві з Харківський ЛітМузей, V.N. Karazin Kharkiv National University, медіапроектом  Накипело та PR agency "Bagels&Letters"
Організатори також дякують партнерам – Отель"Чичиков"  Georgia Джорджия - Харьков та коворкінгу Spalah.

У межах цієї культурної ініціативи харків’яни мають змогу щомісяця зустрічатися з відомими літераторами та культурними діячами (не лише українськими). А в розмовах із ними — шукати відповіді на питання про те, хто ми такі і яким має бути наш «П’ятий Харків» — безпечний і толерантний Харків найближчого майбутнього. 

Першою гостею проекту була письменниця та дослідниця Оксана Забужко, яка запропонувала харків’янам поміркувати про інформаційні війни та захист від пропаганди. 

Другим — білоруський поет Андрей Хаданович, із яким харків’яни говорили про культуру в часи диктатури й війни. 
Третім – музикант та шоумен Сашко Положинський, розмова з котрим йшла про становище та можливі шляхи розвитку української масової культури.

Четвертим – письменник, поет, дослідник та перекладач Юрій Андрухович. Розмова з ним стосувалася місця й ролі Харкова в дискурсі Центрально-Східної Європи.

 

 

Запоріжжя – сайт http://iz.com.ua/zaporoje/9-maya-zaporozhskiy-teatr-otmetit-kontsertom-srazu-dva-prazdnika.html

 

9 мая запорожский театр отметит концертом сразу два праздника

Олейник Светлана

 

Большой концерт ко Дню Победы и дню рождения барда Булата Окуджавы даст театр поэтической песни 9 мая, во Дворце культуры «Титан».

— Безусловно, в концерте будут блоки, посвященные этим двум темам (напомним, что Будат Окуджава родился 9 мая), а также покажем избранный материал, который мы сделали за последние несколько лет, — рассказывает «Индустриальному Запорожью» руководитель театра Елена Алексеева. — Так, прозвучат песни из театрализованной литературно-музыкальной композиции «Щоб тільки праведне змоглось…», посвященной сегодняшним событиям и связи поколений.

В целом, программа будет очень разноплановой, интересной людям разных возрастов. Прозвучат песни веселые и серьезные, патриотические и лирические, на украинском и русском языках. Также будут звучать стихи.

Отмечу, что половина нашего коллектива — молодые люди, которые пришли к нам один-два года назад из кружка авторской песни Городского дворца детского и юношеского творчества, наши воспитанники. Они уже на таком уровне, что мы можем их включать в программу нашего театра. Молодежь яркая, интересная, технически сильная. Причем, среди них много школьников. Они также будут участвовать в концерте. Исполнят как сольные, так и ансамблевые песни, вошедшие в золотой фонд нашего коллектива.

Так, зрители услышат песню Веры Матвеевой «Поздравление с весной». Это первая ансамблевая песня нашего коллектива, которую исполняла еще Студия авторской песни Запорожского государственного университета. Через эту песню проходят все наши поколения.

Елена Алексеева также напомнила о своем сольном проекте — альбоме «Печать забытого родства», записанном в прошлом году.

— В этом проекте приняла участие группа запорожских музыкантов и известный киевский гитарист, лауреат международных конкурсов Борис Бельский, — говорит Елена Алексеева. — Презентовали проект на сцене ДК металлургов и иногда его показываем. Я много лет не позволяла себе сольных выступлений в Запорожье, больше уделяя внимание раскрутке коллективных проектов. Но сольный проект тоже необходим.

Недавно нам удалось показать обновленную программу с рядом новых песен в Камерном зале Запорожской областной филармонии. Благодаря этому проекту я смогла воплотить на сцене песни, которые хотела исполнить в разные годы своей жизни. Мне очень приятно работать с профессиональнейшим музыкантом Борисом Бельским. Сольная программа — это совершено иное действо по содержанию и настроению, чем когда мы работаем всем составом. Это более серьезные, сложные музыкальные, поэтические, драматургические произведения. Многие говорят, что увидели меня с другой стороны.

 

…Кстати, этот год для Театра поэтической песни особенный — в декабре он отметит 20-летие.

 

***

Концерт «Театр поэтической песни приглашает» состоится в Большом зале ДК «Титан» 9 мая, начало в 14.00.

Программа идет больше 2-х часов.

Билеты по 20 грн.  Т. 279-53-46.

 

 

Київ – сайт http://honchar.org.ua/events/kobzarskyj-kontsert-ta-vidkryttya-vystavky-z-nahody-119-richnytsi-vid-dnya-narodzhennya-georhiya-tkachenka-bandurysta-hudozhnyka-arhitektora/

 

Кобзарський концерт та відкриття виставки Георгія Ткаченка

 

12 травня 2017 о 17:00 запрошуємо на Кобзарський концерт та відкриття виставки з нагоди 119 річниці від дня народження Георгія Ткаченка – бандуриста, художника, архітектора.

Ткаченко Георгій Кирилович – основоположник Київського кобзарського цеху. Після Другої світової війни він залишався єдиним в Україні і світі, хто грав на народній (старосвітській) бандурі та виконував традиційний кобзарський репертуар – канти, псальми, думи, історичні, козацькі пісні, які доніс до нас у неспотвореному вигляді. Вміння грати на традиційній бандурі, кобзарські рецитації і філософію кобзарства як явища він перейняв ще під час першої української революції у Харкові від тодішніх харківських бандуристів, а найбільше – від знаменитого Петра Древченка. Їх Ткаченко передавав багатьом своїм учням.

Георгій Ткаченко також відомий художник, роботи якого зберігаються в багатьох музейних збірках міст Києва, Львова, Кам’янця-Подільського, Переяслав-Хмельницького, Яготина та в приватних збірках. Частина творів художника міститься і в Музеї Івана Гончара.

Вдячні учні і послідовники Георгія Ткаченка вшановують пам’ять свого вчителя щорічними заходами до дня його народження.
Цього ж дня відбудеться відкриття виставки художніх творів Георгія Ткаченка з приватного зібрання Василя Перевальського та збірки музею. На виставці будуть представлені роботи різних періодів творчості художника, виконаних у техніці акварельного та олійного живопису.

Відкриття виставки о 17:00.

Початок вечора і концерту о 18:00.

Вхід вільний

 

 

Сайт http://procherk.info/news/7-cherkassy/52423-bardi-zberutsja-v-holodnojarskij-respublitsi

 

Барди зберуться в «Холодноярській республіці»

 

Районний конкурс молодих авторів та виконавців бардівської пісні з нагоди 100-річчя Української революції відбудеться 13 травня у Леськах. У рамках свята – спортивні змагання для дітей та молоді, пише сайт газети "Сільські обрії"

Крім того, під час фесту працюватиме студія майстрів, де для присутніх на святі організатори презентують чимало цікавих розваг та майстер-класи.

– Прагнемо не просто збагатити культурно-мистецьке життя нашого краю, але й створити видовищне свято талантів. Саме творчі особистості мають впливати на формування духовного світогляду населення, тож хочемо їх підтримати, згуртувати. Не дарма конкурс проходить у рамках свята «Пісенна хвиля - 2017». Назва у нас дійсно відповідає змістовому наповненню, – зазначила начальник відділу освіти Олена Бардінова.

Патріотичний захід буде організований на території табору для відпочинку дітей «Холодноярська республіка». Початок о 12.00.

 

 

Київ – Сергій Цушко

 

ВЕТЕРАНИ

 

1. Войовничі

 

Гріються біля Вічного вогню

й раз по раз

припалюють від нього

пригаслі самокрутки

та струшують гарячий попіл

на висохлу траву пам'яті.

 

Так недовго й до пожежі…

 

2. Впокоєні

 

Ті, що стояли

супроти одні одних,

лежать поруч

пробачені зраненою ними землею

під скорботно похиленими стягами

червоної калини

і жовто-блакитного неба.

 

Запізніле примирення…

 

 

ВІДКРИТИЙ ЛИСТ

УКРАЇНСЬКИМ ПОЛІТИКАМ

 

Зробіть у дебатах паузу.

Сваритись – погана звичка.

Країні потрібен Мюнхгаузен

і його знаменита косичка.

Стоїть-бо питання руба

про виживання країни…

Смикне він її за чуба –

і витягне із трясовини.

Може, тоді до Шенгену

не будуть втікати онуки

і ми усі достеменно

виборсаємось із багнюки.

Агов, крутії метиковані,

жерці валютного злота!

Гниють ваші замки муровані,

бо зведені серед болота.

Брехати – пусті намагання:

вас гнів всенародний дістане.

Для праці – не протистояння –

нас мають збирати майдани.

Тож досить до самозгуби

ламати в дебатах списи!

 

Смикнув би й себе за чуба,

та, жаль, – безнадійно лисий…

 

 

Сайт https://www.youtube.com/watch?v=ipGYdWDut3A

 

Велике Бандурне Шоу біля Патріаршого Собору

 

З метою популяризації бандури та інтеграції її у сучасну європейську і світову культуру 07 травня 2017 року о 16:00 відбудеться Велике Бандурне Шоу «Пісня Серця» на Лівому березі Дніпра (площа перед Патріаршим Собором Воскресіння Христового). У заході візьмуть участь кращі бандуристи, які грають у сучасній манері: Ярослав Джусь, Тріо «Кралі», Марина Круть та гурт «KRUT», гурт «КoloYolo», дует Святослав Силенко та Радвел Інгварсон, дует Олег Слободян та Василь Садовий).

 

 

Кам’янське – сайт http://kamenckoe.net/news/laureaty-festivalya-pesni-rozhdennye-v-ato-stali-geroyami-dokumentalnogo-filma/

 

Лауреаты фестиваля «Песни, рожденные в АТО» стали героями документального фильма

 

05.05.2017

 

7 лауреатов Всеукраинского фестиваля «Песни, рожденные в АТО» снялись в многосерийной телеверсии проекта. Среди них и ветеран АТО из Каменского Андрей Касенюк. Съемки фильма, премьера которого запланирована на этот год, продолжаются. Об этом сообщили в пресс-службе ДнепрОГА.

Многосерийный документальный фильм снимает команда Днепропетровской облгосадминистрации. Лауреаты фестиваля выступают с гастролями по всей Украине, в столице презентовали первый диск песен из зоны АТО, создали патриотическую радиостанцию. Первыми фильм посмотрят жители Днепропетровской области.

Героями отснятых серий уже стали Андрей Касенюк, Руслан Давыдович, Алексей Бик, Владимир Щипак, Юрий Сусло, Вячеслав Куприенко и Владимир Полешко. Фильм посвящен защитникам Украины, которые писали свои песни на передовой. Создатели видеопроекта использовали кроме музыки архивные фотографии и любительское видео бойцов.

Ранее сообщалось, что ветеран АТО Андрей Касенюк вместе со своей рок-группой Silver Town сочинил песню об артразведке.

В прошлом году Группа из Каменского "Silver Town" выступила на фестивале "Песни, рожденные в АТО".

 

 

Суми – Юрій Ош (Геннадій Костенко)

 

                  * * *

 

Ну что там говорить, Владимир,

матёрый Вы, бесспорно, человек,

но есть дела, они необратимы,

и люди не забудут их вовек.

 

Наверно, именно фигура,

взращённая на берегах Невы,

чтоб управлять страной без перекура,

нужна России в точности как Вы.

 

Но чтобы править Вам беспечно,

упрямым словно скакуном жокей,

порою проявите человечность,

и будет всё, и будет всё о’кей.

 

 

Вінниця – сайт http://www.vinnitsa.info/news/vulichnih-muzikantiv-zaproshuyut-vistupiti-na-den-yevropi-u-vinnitsi.html

 

Вуличних музикантів запрошують виступити на День Європи у Вінниці

 

20 травня о 15.00 на центральному парку на майдані Водограй відбудеться фестиваль вуличних музикантів «Street music fest». До участі запрошуються музичні гурти. Заявки та аудіозаписи потрібно подати до 14 травня. Захід проходитиме до Дня Європи. Спеціальний гість – польський гурт «Kwartyrnik».

Про це повідомляє департамент в справах ЗМІ та зв’язків з громадськістю Вінницької міської ради.

Конкурс-фестиваль вуличних музикантів проводиться для популяризації серед вінничан кращих зразків національного і світового музичного мистецтва. А також – можливість вінницьким музичним гуртам представити свою виконавчьку майстерність на загал. Конкурс-фестиваль організовує та проводить департамент культури Вінницької міської ради. До участі запрошуються вінницькі музичні гурти, вік учасників не обмежено.

«Street music fest» проводиться у рамках Дня Європи. Музичні гурти презентують свої концертні програми (до 15 хвилин) у різних музичних стилях і напрямках (фольклор, фольк-рок, панк-рок, хард-рок, етно-панк, авторська пісня тощо).

Конкурс проводиться у два етапи. Перший – відбірковий (з 15.05 по 17.05) на основі надісланих аудіозаписів творів, що пропонуються. Другий – гала-концерт (20.05), який пройде під час відзначення Дня Європи на майдані Водограю у ЦПКіВ ім.Горького. До участі у ІІ етапі запрошуються гурти, відібрані організатором.

Кількість учасників у конкурсі обмежено. Для участі у конкурсі-фестивалі бажаючі з 3.05. по 14.05.2017 року включно надсилають заявки та аудіозаписи власного виконання запропонованих творів на електронну адресу streetmusikfest@gmail.com згідно з формою.

Порядок виступу учасників визначаються організатором. Довідки за телефонами: 59-52-47. Компетентне журі у складі професійних музикантів, лідерів відомих гуртів та учасників телевізійних проектів оцінюють конкурсантів за наступними критеріями: рівень виконавської майстерності, сценічна культура та артистичність, оригінальність виконання твору.

Виступи учасників оцінюються за десятибальною системою. Журі за результатами сумарного підрахунку балів визначає переможця конкурсу-фестивалю. Нагородження відбувається по завершенню виступів учасників.

 

 

Київ – сайт http://festivali.org.ua/frm/index.php?t=2274

 

ПОЛОЖЕНИЕ

о VI-ом Открытом Международном Фестивале авторской песни и поэзии

“Співучі вітрила” им. Владимира Ткача

I. Организаторы:
- творческое объединение “Бард Арт Клуб”;
- в рамках проекта мэра г. Днепр Б. Филатова «Культурная столица»;
- при поддержке Днепровского городского управления культуры,
Днепровского городского яхт-клуба крейсерских яхт и яхт-клуба «Дніпро»

ІІ. Цель проекта:
- создание условий для развития музыкально-поэтического самодеятельного творчества людей всех возрастов, национальностей, творческих наклонностей и профессий, независимо от места постоянного проживания;
- популяризация авторской (бардовской) песни, как средства свободного самовыражения, общения, духовного роста и компонента активного отдыха;
- выявление новых талантливых авторов и исполнителей авторской песни;
- укрепление творческих и дружеских связей между бардами Днепра и других городов Украины, а также приверженцев активного отдыха разных направлений (туризм, яхтинг и пр.), небезразличных к авторской песне.;
- сохранение и развитие традиций фестивалей авторской песни в Украине.

ІІІ. Участники.
Участниками фестиваля могут быть авторы-исполнители собственных песен (стихи+музыка), авторы-исполнители собственных песен написанных на чужие стихи(музыка), исполнители песен бардовского жанра, поэты … и просто любители песен под гитару. Использование фонограмм любого плана при выступлении не допускается.

IV. Финансирование фестиваля.
Организаторы фестиваля принимают на себя расходы по:
- проживанию зарегистрировавшихся участников фестиваля на территории о/л им. В.Терешковой ;
- аренде концертной аппаратуры;

- изготовлению рекламных материалов и рекламе фестиваля в СМИ;
- проезду, проживанию и питанию на фестивале специально приглашенных гостей;
- по приобретению призов и сувенирной продукции.

V. Сроки и место проведения.
Фестиваль проводится 18-21 мая в г. Днепре, на живописном левом берегу р. Днепр, на территории оздоровительного лагеря им. В.Терешковой (район ж\м «Приднепровск).

VI. Условия и порядок проживания и питания на фестивале.
Все прибывающие на фестиваль при входе на территорию лагеря регистрируются и оплачивают регистрационный сбор в сумме 70 грн с человека.
На фестивале будет организовано горячее питание в столовой (завтрак, обед, ужин в субботу и завтрак в воскресенье). Желающие питаться в столовой при регистрации дополнительно вносят плату за питание 120 грн и получают талоны на питание.
Проживание на территории лагеря БЕСПЛАТНОЕ и осуществляется (по желанию участников):
- в стационарных корпусах (комнаты по 4 чел.);
- в своей палатке.

VII. Условия проведения концертно-конкурсной части фестиваля
Конкурсная часть фестиваля проходит в 2 тура:
1-й тур - творческие мастерские (отборочное прослушивание);
2-й тур - конкурсный концерт.
Победители конкурсной программы фестиваля определяются в следующих номинациях:
1. Автор-исполнитель (лауреат)
2. Коллектив (дуэт, ансамбль) (лауреат)
3. Поэт (лауреат)
4. Автор музыки к стихам (лауреат)
5. Исполнитель (лауреат)
6. “Надежда фестиваля» ( возраст до 16 лет) — 3 приза в вышеуказанных номинациях.
7. Гран-При (определяется путём зрительского голосования).

Для обмена опытом и повышения мастерства участников фестиваля, качественного отбора участников концертов и помощи желающим принять участие в песенных и поэтических конкурсах, на фестивале будут работать творческие мастерские под руководством авторитетных и опытных мастеров.
НОВИНКА: На фестивале будет работать отдельная детско-юношеская творческая мастерская для участников возрастной категории до 17 лет.
Поэты и авторы, желающие пройти конкурсные творческие мастерские должны иметь с собой тексты исполняемых стихов или песен в 2 экземплярах. Участие в вечерних концертах только после отборочного прослушивания на мастерских.
Победителям вручаются футболки с символикой фестиваля, призы и дипломы лауреатов. Кроме того, оргкомитет и жюри фестиваля оставляют за собой право вводить специальные призы или не присуждать призов в отдельных номинациях.

Помимо этого на фестивале традиционно проводятся следующие конкурсные концерты, в которых может принять участие любой желающий:
1. Конкурсный концерт “Заспівай” (пісні українською мовою).
2. Конкурсный концерт песен корабельно-парусно-морской тематики.
3. Конкурсный концерт “костровой” (туристической) песни.
По итогам каждого конкурсного концерта присуждаются призы:
- за лучшую “авторскую” песню;
- за лучшее исполнение песни.

Критерии оценивания участников:
- совершенство и изящность поэтических форм.
- красота и оригинальность музыкального решения.
- артистизм и мастерство исполнения.
- качество гитарного аккомпанемента и владение инструментом.
- вокальные данные.

Также программой фестиваля предполагается проведение неконкурсных концертных программ:
- концерта “памяти ушедших друзей”;
- концерта весёлой, шуточной песни «чайхана» (медицинская тематика);
- вечерних концертов почётных гостей фестиваля;
- сольные блоки гостей и жюри фестиваля.

VIIІ. КАК ДОБРАТЬСЯ до места проведения фестиваля?

РЕКОМЕНДУЕМ: От ж/д или автовокзала трамваем №1 до конечной остановки. Далее нужно на проспекте Гагарина (со стороны тупика трамвая) сесть в идущую в обратном направлении по пр. Гагарина маршрутку № 134 (идёт от ул. Казакова по пр. Гагарина мимо больницы им. Мечникова (танк) и далее по набережной через ж/м Победа). Теоретически можно встать на ост. «больница Мечникова» и сесть в эту же маршрутку и возле «танка», но с вещами и в «час пик» сделать это будет, возможно, непросто. Остановка – лагерь им. Терешковой.
Со стороны Запорожского шоссе (ж/м Тополь-1 ул. Космическая): маршрутки № 18, 135. Остановка – оздоровительный лагерь им. Терешковой.

АЛЬТЕРНАТИВНЫ ВАРИАНТЫ:

1) ОТ Ж/Д ИЛИ АВТОВОКЗАЛА: пройти пешком до площади Старомостовой (бывш. Островского) и сесть в м/а №70.

2) С ЦЕНТРА ГОРОДА: автобус «ЛОЦМАН» №35 (конечная остановка под Новым мостом). До центра города можно доехать трамваем №1 или любой маршруткой , идущей вверх по пр. Яворницкого (бывш. К. Маркса)

3) СО СТОРОНЫ ПР. ПРАВДЫ (УЛ. КАЛИНОВАЯ) И ДОНЕЦКОГО ШОССЕ (Ж/М ЛЕВОБЕРЕЖНЫЙ): маршрутки №137,177. Ехать до остановки «завод «ИСТА»» и далее до лагеря пешком через ж/д переезд вдоль дороги в направлении Южного моста (≈500м).

Въезд автомобилей – непосредственно на территорию лагеря.

Среди гостей фестиваля такие признанные барды и коллективы: Т. Дрыгина, А. Бардин (г. Москва), В.Байрак (г. Винница), Д. Долгов, П.Никитин, С.Хоменко (Трям), В.Бондарьков, Н.Ютушуй (г. Киев), С.Зосимов, С.Кваша (г. Полтава), Н.Соболева (Птаха), дуэт «Меж ещё и уже» (г. Каменское), А.Вербицкий (г. Николаев), В.Гефтер, А.Киящук, трио «Неслыханная прибыль» (г. Запорожье), А. и Ю.Прудниковы (п.г.т. Аскания-Нова), трио «Белые крылья» (г. Энергодар), В. Ковальчук, И.Легонькова (г. Харьков), О.Галахова, А.Титаренко, О. Казаченко (г. Сумы) и многие другие.

 

IX. Программа Фестиваля:

Четверг 18 мая:

18:00 - 20:00 Концерт специальных гостей фестиваля Татьяны Дрыгиной (г. Москва) и Алексея Бардина (г. Москва) в концертном зале «Телетеатра» ул. Рогалёва, 9. Вход бесплатный.

 

Пятница, 19 мая:

С 14:00 заезд участников и гостей фестиваля на территорию лагеря, регистрация, поселение, ознакомление с планом проведения Фестиваля, территорией лагеря и окрестностей, а также другими участниками фестиваля;
19:00 - 23:00 концертные выступления представителей Днепровского бард-клуба «Алые паруса» и гостей Фестиваля из других городов;
00:00 - …. свободная концертная программа гостей и участников фестиваля с перемещениями по территории лагеря в соответствии с индивидуальными душевными запросами и физическими возможностями.

Суббота, 20 мая:
00:00 - и до полного угасания (участников): фестивальный костёр;
03:00 - 05:00 сольные выступления приднепровских соловьев в сопровождении нестройного хора самых стойких участников фестиваля (полная импровизация);
05:00 - 10:00 некое подобие сна участников предыдущего выступления (в соответствии с индивидуальными потребностями и объективными возможностями);
10:00 - 10:30 ЗАВТРАК
11:00 - 12:00 волейбольный турнир с привлечением гостей и участников фестиваля;
11:00 - 15:00 творческие мастерские, отбор участников вечернего концерта;
11:00 - 12:00 концерт-конкурс української пісні “Заспівай”;
12:00 - 12:20 сольный блок специальных гостей фестиваля;
12:20 - 12:40 концерт-конкурс песен и стихов парусно-корабельно-морской тематики;
12:40 - 13:00 сольный блок специальных гостей фестиваля;
13:00 - 14:00 концерт-конкурс «костровой» (туристической) песни;
14:00 - 14:20 сольный блок специальных гостей фестиваля;
14:20 - 15:20 концерт песен памяти «ушедших» друзей «Я всегда буду здесь!»;
15:30 - 16:00 ОБЕД
16:00 - 16:20 сольный блок специальных гостей фестиваля;
16:20 - 17:50 конкурсный концерт по результатам мастерских;
17:50 - 18:10 сольный блок специальных гостей фестиваля;
18:10 - 22:00 вечерний концерт почётных гостей фестиваля и награждение конкурсантов;
22:10 - 22:40 УЖИН
22:40 - 22:50 ФАЕРШОУ
23:00 - ... “Чайхана” (юмористический театрализованный концерт).

Воскресенье, 21 мая:
… - и до утра свободная акустическая песенная программа для самых стойких исполнителей и слушателей;
08:00 - 13:00 постепенный подъём, взлёт и отлёт (не путать с «полным улётом») участников фестиваля на Гала-концерт и далее к местам постоянного гнездования;
10:30 — 11:00 ЗАВТРАК
11:00 - 12:00 командный турнир по ЧГК под руководством В. Байрака;
13:00 -15:00 Гала-концерт фестиваля.

Справки по вопросам организации фестиваля можно получить по телефонам:
ОРГКОМИТЕТ ФЕСТИВАЛЯ:
(063) 753 85 06 (067) 251 59 41 Бобко Наталья
(099) 299 68 27 (067) 539 33 52 Попенко Олег
(050) 250 28 01 Рудь Сергей
(050) 451 40 06 Сочан Александр

 

 

Чернігів – сайт https://pro.cn.ua/press/48647

 

Відбувся обласний фестиваль-конкурс української патріотичної пісні та поезії

часів Революції Гідності та АТО "Янголи світла"(фрагменти)

 

28 квітня в Кіно-культурному мистецькому центрі м. Чернігова вперше пройшов обласний фестиваль-конкурс української патріотичної пісні та поезії часів Революції Гідності та АТО «Янголи світла».

Приємно те, що в даному творчому проекті прийняло близько 250 учасників з усієї області, а саме головне полягає в тому, що тема війни та патріотична тематика конкурсу «Янголи світла» не байдужа дітям, бо саме їм далі розбудовувати нашу державу.
Далі розпочалася кропітка робота журі до складу якого увійшли кращі фахівці з різних направлень та жанрів, заслужені артисти України Володимир Гришин та Олексій Биш, заввідділом естрадного вокалу Чернігівського музичного училища ім. Л.М. Ревуцького Маргарита Демиденко, головний хормейстер «ОМЦ навчальних закладів культури і мистецтв» Ольга Коцур, старший редактор «Чернігівської Регіональної Дирекції» НТСУ Олексій Маслов, а очолювала журі народна артистка України Лариса Роговець.

Всі учасники та гурти на розсуд журі представляли один патріотичний твір власний або інших авторів чи виконавців. Номінація вокальні ансамблі та гурти вразила, як журі так і глядачів в залі, виступом гурту «Бойовий акорд» з 169 Навчального центру сухопутних військ України. Соліст колективу та учасник бойових дій в АТО Сергій Дроб’язко презентував власний авторський твір «Коли нарешті скінчиться війна».

І ось нарешті настала хвилююча мить – нагородження переможців. Блакитна зала Кіно-культурного мистецького центру була заповнена глядачами, військовиками. З 18.00 розпочався святковими фанфарними позивними гала-концерт та нагородження лауреатів фестивалю-конкурсу патріотичної пісні та поезії «Янголи світла». Під гучні овації голова Оргкомітету конкурсу Наталія Романова та весь склад журі нагороджували переможців дипломами, цінними подарунками та сувенірами.

Переможцями фестивалю-конкурсу «Янголи світла» стали:

- в номінації «Сучасна патріотична пісня» - автор-виконавець з м. Любеча Тарас Тарасенко – І премія,), Анжеліка Гальчук м.Чернігів, Литвиненко Сергій, Рубан Оленіч Інна, (Варвинський р-н) та Вікторія Олійник (смт. Куликівка) - ІІ премія;

- в номінації «Патріотична проза та поезія» - народний амторський театр «Хлібодар» Сосницького РБК – І премія, Краліч Наталія – ІІ премія Срібнянський РБК;

- в номінації «Гурти та ансамблі» - рок-гурт «Сила сталі» - володар Гран-прі м.Козелець, гурт «Бойовий акорд» 169 Навчального центру Сухопутних військ України І премія, дитячий театр пісні «Забава» м. Чернігів ІІ премія.

Провідний методист з музичного жанру «ОМЦ навчальних закладів культури і митсецтв» автор проекту Володимир Макеєв

 

 

Рубрика – «ЗМІ про митців»

 

Тарас Силенко: «Тільки тоді душа народу буде повноцінною, коли люди співатимуть»

https://borinfo.com.ua/boryspil-products-news-2017-04-572-1/

19 квітня 2017

 

Нещодавно у Борисполі відзначалася знаменна подія — 100 років відродження Вільного Козацтва. У заході взяли участь відомі українські музиканти, як от Василь Лютий, Сергій Василюк і Тарас Силенко. Тож до уваги наших читачів розмова з одним із них — бандуристом Тарасом Силенком.

 

У репертуарі пана Тараса, заслуженого артиста України, композитора, сотні народних пісень (періоду Київської Русі, чумацьких, козацьких, повстанських, ліричних) і авторських. Бандура Тараса Силенка звучить на столичному Майдані і фестивалях по всій України, на шкільних вечорах і під час патріотичних акцій, на Донбасі і в Карпатах. Сьогодні наше спілкування з кобзарем про значення пісні у вихованні і житті українців.

— Українські пісні надзвичайно різноманітні. У нашого народу є маса пісень, які наспівувалися щодня, у побуті, на свята, під час певних обрядів…

 

— Наші Предки співали, коли поралися коло печі, виготовляли бочки, працювали в полі… Співали, залежно від настрою, чумацькі, козацькі, обрядові пісні. Постійно звучала народна пісня, яка людині прийшла у даний момент на думку. Будь-що, що людина робить своїми руками, як і вода (жива чи мертва) може бути енергетично підсилене чи навпаки. Українці, працюючи, співали, вкладали у свою роботу душу. От чого у нас часто не просто робили ярма для волів, вулика, воза чи вікно, а майстерно оздоблювали різьбленням, візерунками, тобто вкладалася душа. А все, що зроблено з позитивними думками мовчки є одухотвореним предметом, але набагато буде підсиленіше, якщо при цьому людина ще й співала. Важливо, щоб мелодія відповідала настрою людини, бо кожна людина — це окремий світ, і тільки вона відчуває, яку вона у цей час хоче співати пісню, адже у кожної пісні свої вібрації.

— Пане Тарасе, чому кажуть, що пісня — це душа народу? Чи дійсно пісня лікує душу?

 

— Для тваринного світу, для комах, для риб чи для птахів притаманне те, що вони у тій чи іншій ситуації одразу реагують на щось одностайно. Наприклад, птахи одразу спрямовуються всією зграєю на якісь повітряні потоки, загрозу, на місце, де є харчування. І, в принципі, ті ж самі речі мають бути притаманні тому чи іншому народові, племені чи скупщині людей. Але для цього повинні бути якісь об’єднуючі чинники, фактори. Візьмемо найсвіжіші приклади одного Майдану, другого, коли одні говорять: «це Герої», а інші — «це провокатори», один тягне в один бік, другий — у протилежний. Таким чином, для нашого народу такі «розвилочки», на жаль, притаманні. Так було і тоді, коли частина козаків, як прийшли москалі під Запорізьку Січ, вирішили стати гуртом, «щоб слава не пропала поміж козаками», а частина каже, що ми ж одна кров, християнська, давайте не будемо воювати, піддамося москалеві. А саме тоді, коли виховується нація в аурі суто притаманних їй справжніх пісень, тоді у неї і на ті чи інші виклики, які перед нею стоять, буде одностайна позиція. Наприклад, після екологічної катастрофи у Японії люди брали тільки необхідне у магазинах, а не гребли усе підряд: тому що ще сусід має прийти і йому має щось лишитися, бо коли я все заберу, то для нього не буде. Так само у нашому народі всі ці речі були притаманні споконвіків. Але зараз, у силу втручання тих чи інших ідеологій: політичних, релігійних, тощо, наш народ розшарпаний. Тому треба лікувати душу народу. А якраз пісня і є ліками для цієї душі. Потрібно, щоб діти формувалися не на пісні «Голубой вагон бежит качается», а на піснях про те, як реагували козаки у будь-якій ситуації, як наші предки гукали весну, як треба було одностайно стати у хоровод або в лаву, яку проявляти життєву позицію. І якщо ще діти знали правдиву передісторію створення тої чи іншої пісні, то тоді формується покоління, виховане на пісні. І тоді, коли ці діти були незнайомі і десь у дорослому віці зустрічаються, то вони впізнають одне одного за рідною мовою, рідною піснею. Пригадую, як було у мене, коли ми виїхали у Францію, де була молодь з різних земель. Вечорами всі співали. Поляки зібралися разом, хоч до цього вони не були знайомі, іспанці згуртувалися собі, ми, українці, собі, — всі об’єдналися за земляцьким принципом між собою.

От ми, зазвичай, хизуємося, що українці найбільше створили пісень, ми найбільше їх знаємо. А коли до діла, просять мене заграти «таке, щоб усі знали», я починаю співати, наприклад, «Ніч яка місячна», ще якусь відому пісню. То часто люди перший-другий куплет підспівують, а потім все одно замовкають. Навіть загальновживані пісні — і ті повністю не знають. Я вже не кажу про ті невідомі пісні, якими хочеться достукатися до людей, яких я сотні понавивчав. Ми хочемо, щоб ми були монолітною потужною здоровою нацією. А насправді ця нація пісень не знає. А пісня і є одним із чинників, який може бути нашими ліками, що зцілюють душу. Тільки тоді душа народу буде повноцінною, коли люди співатимуть.

— Як Вам вдається достукатися піснею до слухачів, зачепити найпотаємніші струни людської душі?

 

— Для мене дуже важливо, який у мене настрій перед виступом, які люди переді мною, як вони себе ведуть, як вони спілкуються, які у них погляди. Слухач має розуміти, що виконавець співає, у першу чергу, для нього. Сам для себе виконавець може і дома співати. Тому важливе відповідне налаштування; має бути і повага до виконавця, до пісні. Коли людина віддаровує своєю увагою, своєю зосередженістю, налаштуванням своїх думок, то тоді вона отримуватиме і відповідний результат. Якщо людина душу свою відкрила, то щось у ту душу ввійде. А якщо вона думає про щось своє, у цей час з кимось спілкується або вважає, що я б заспівав би краще, то тоді і результату ніякого не буде.

— Коли хочеться взяти у руки бандуру і співати самому?

 

— Хочеться співати завжди. Та буває, що сідаєш співати, — і воно тобі ллється, і відчуття струн, і відповідно налаштований інструмент. А іноді немає того задоволення; значить, треба зайнятися чимось іншим. Це незрозуміло з чим пов’язане. Пісня часто приходить під настрій. Величезна сила цих пісень, коли втрачаєш дорогу тобі людину. Пригадую, коли раптово не стало нашого етнопсихолога, патріота Володимира Куєвди, у день його поховання протягом усього дня, як просила його дружина Ірина, я співав українських пісень: бурлацьких  козацьких, чумацьких, поминальних. Це було кілька десятків пісень. Відбулося очищення, катарсис, усвідомлення, що цієї людини вже з тобою немає. У цьому сенсі велика помічна роль пісні.

Так само на будь-випадок у житті, будь-який стан душі у нашого народу є сила-силенна пісень. Людина співала, коли було нещасливе кохання, втрати, невдачі. Людина, перебуваючи у стані депресії, починає співати пісню — і на душі вже світліє. Їдеш на коні — охота співать не тягучих пісень, а таких, які у такт того, як кінь вибиває копитами. Важливо, щоб людина мала внутрішнє відчуття любові до пісні, незалежно від того, хто вона за професією. У нас співали всі: і чумаки, і бондарі, і гончарі. Це було окремим концертним явищем. Коли ще не було телебачення і радіо, вечорами влаштовували те, що ми називаємо сьогодні культурною програмою. На це сьогодні вчать режисерів, диригентів. А раніше кожен був сам собі режисер. Це була запашна мова, запашні пісні. Ми ще застали те покоління бабусь і дідусів, які були майстрами на всі руки, і, в той же час, на кожному кроці було влучне слово, приказка, прислів’я. Це все було невід’ємною частиною життя нашого народу. Так само і піснею жив народ. І сьогодні, чим більше людина до народної культури долучена, тим краще. А особливо, коли вона цього не помічає, а просто живе у цьому світі, це найліпше для розвитку людини, для виховання дітей.

— Пісня зве до бою, ятрить душу, розриває серце, заспокоює… Кажуть, що сьогодні, у період війни, нам потрібно більше переможних пісень. Чи завжди нам треба тільки оптимістичні пісні?

 

— Нам потрібні всі пісні. Останнім часом багато тих тенденцій, що люди спішать якісь пісні заперечувати, зверхньо до них ставитися, примітивно аналізувати їх сьогоднішнім кабінетним баченням. Наш народ був мудрішим і в усьому знаходив потребу. У нас було все: від тягучих довгих розлогих дум до коротеньких приспівок до танців. З дитинства наші пращури чули ці пісні, уявляли себе тим чи іншим героєм, задумувався, чи хоче він бути схожим на того чи іншого персонажа. Але перекреслювати, ставити тавро на якихось піснях, на мій погляд, не можна. Всі пісні (і тягучі, і плаксиві, і тужливі, і жартівливі) потрібні! Але кожна пісня повинна мати свій час, і при тій чи іншій потребі звучати.

— У давні часи кобзарі, бандуристи були поетами, співцями, літописцями... Яка місія сучасних кобзарів?

 

— Так як і колись, так і зараз, усі кобзарі зовсім різні. У кобзарському цеху кожен мав певні рамки, виконував свою роль. На якомусь етапі, коли кобзарство почало згасати, то почали притримуватися тої традиції, щоб зберегти хоча б ті рештки, що вціліли. Сьогодні кобзарі є представниками різних ідей, як це було і в давнину. Хтось творить ще й власні пісні, як це чудово роблять і Тарас Компаніченко, і Едуард Драч, і Михайло Коваль. Є ті, хто імпровізує, має в репертуарі автентичні і сучасні пісні. А є такі, які тримаються суто традиції, певного переліку пісень і псалмів. Кожен на своєму місці творить. Це добре, що ми є різними, кожен виконує, знову ж таки, свою місію. На сьогоднішній день місія кобзарства відрізняється від тої, яка була 100-300 років тому. Завдання кобзаря — відповідати запитам сьогодення і з огляду на те, яке є суспільство, прагнути донести до людей те, що вони хочуть почути і пізнати. Варто завжди мати у своїй творчій кобзарській торбині щось таке, що буде для людей новим, актуальним, світлим, позитивним. Кобзарі мають нести вістку про нове в українській культурі, кобзарському мистецтві. Сьогодні і «Шпилястих кобзарів» ми називаємо кобзарями, хоча там кобзарського практично нічого не лишилося. І так само називаємо кобзарем Георгія Кириловича Ткаченка. У давні часи і Гетьман Іван Мазепа грав на торбані, і Антін Головатий, і Семен Палій; були ті, хто жебракували; були кобзарі, об’єднані у кобзарські цехи; і ті, що співали у придворних капелах при царському дворі…

— Великим оберегом є колискова пісня; вона наділена магічною силою. У Вашому репертуарі теж є колискова.

 

— Так, на слова Володимира Косовського. У Тараса Компаніченка є авторська колискова про період зруйнування Батурина. Подібна була і в Євгена Адамцевича. Здавалося б, дитині треба співати щось про котика, позитивне… Але коли ми подивимося народні забавлянки і колискові, то ми побачимо дуже багато подібних «болючих» проявів: «Ой, ти котку, не йди не колодку, бо заб’єш головку. Головка буде боліти, нічим завертіти», про кицю, що впала у криницю. У піснях нашого народу було все. І в тому числі було і це. Тому що по життю, як по тернистій ниві, не пройдеш, не вколовшись. І це теж шлях якоїсь життєвої науки для людини. І дитина знала, що є якісь білі-пухнасті прояви у житті, і є якісь такі, що треба бути обачними, що треба виховувати почуття співчуття до киці; що коли не буде слухатися, то можна попасти у якусь халепу. А для дитини, в першу чергу, важливо чути не так зміст тої колискової, як голос матері, її вібрації. І вже мама, співаючи дитині навіть таку колискову, де йдеться про те, що буде боліти, що «колисочка порветься», вкладає свої певні почуття. Дитина через вібрації маминого голосу, як через молоко, пізнає не напряму смак яблука і моркви, а адаптоване через матір. Так само через пісню чи казку дитина сприймає уявлення про цей світ, у який прийшла. Малюк відчуває мамин настрій, її ставлення до світу. Таким чином діти і формуються. Окрім того, має значення, яку музику потенційна мама слухає у момент виношування дитини, що слухає маля у перші роки. Має значення і те, у якій пісенній і музичній аурі формувалися її мама і батько ще до одруження. Можна порівняти з тілом: якщо людина над своїм тілом працювала, якщо було здорове харчування, то у дитини будуть схильності до цього усього. Це на фізичному плані. І так само, чим була наповнена душа матері і батька до одруження, те саме передасться і дитині, але вже на рівні невидимому, духовному.

І таким чином у нас в давнину формувалося все суспільство. Бо громада кожного села хотіла, щоб люди були порядні, щоб не було злодіїв, п’яниць; всі ці явища піддавалися громадському осуду, виносилися на віче. І як громада постановила, як порадили старійшини, найповажніші люди (зазвичай, це ті, у кого міцні багатодітні сім’ї, шляхетний рід з діда прадіда), так і чинили. Із віча походив звичай. Саме тому у кожному селі відразу реагували, як на інородне тіло, на когось чужого, на чужі звичаї. А сьогодні відбуваються жахливі процеси міграції, змішування народів.

— Чи впливає на душу, на здоров’я нації засилля чужої мови, чужої культури, чужої пісні на наші терени?

 

— Звичайно впливає… Але кожна людина багатопроявна, сьогодні може мати один настрій, завтра — інший. І якщо взяти наш багатомільйонний український нарід, то теж люди різні. У когось ця хвороба явно виражена, а когось засилля чужої культури не зачепило. Він може побудувати навколо себе свій побут і створить навколо себе такий світ, що житиме в аурі, відповідній до української землі, українських вібрацій. Ми маємо приклади сімей, які мають по восьмеро дітей, і всі вони люблять і носять вишитий одяг, співають народних пісень, справляють обряди, живуть на землі, порядні по життю, у них світяться очі, і начхати їм на думки того, хто скаже, що це старомодно.

Зараз такі часи, коли кожен має право жити так, як хоче. А були такі часи, коли свято берегли свій звичай. Наприклад, Анахарсіс (при сій повазі до його мудрості) зазнав смертної кари, тому що він подався на грецькі повадки, звичаї, одяг; і скіфи, при тому, що він входив у число семи найвідоміших мудреців, прирекли його на смерть. Зараз часи інакші, і кожна людина індивідуальна, вона має можливість чогось прагнути і досягти.

— Чому Ви вибрали саме бандуру?

 

— Не я її вибирав, а вона мене, слава Богу, вибрала. Я дякую вищим силам, що відчуваю їхнє покровительство, як у тому підписі до образу козака Мамая: «Сидить козак у кобзу грає, що замислить, то все має». Завдяки бандурі я маю все те, що повноцінно наповнює мою душу. Я задоволений всім. У мене немає яхти і машини. Але у мене і немає таких запитів до Всесвіту.

— Дякую Вам за цікаву розмову.

 

Лариса ГРОМАДСЬКА.