Новини одним рядком:
26 вересня -18 жовтня – XIX Міжнародний фестиваль сучасної музики у Львові
28 вересня – концерт до 30 річчя фестивалю “Байда” у Запорізькій обласній бібліотеці
28 вересня – концерт Володимира Грачова на севастопольській турбазі “Севастополь”
29 вересня – Карнавал-балаган "Химеріум" у Харківському Літературному музеї
6 жовтня – концерт Володимира Каденка у Таверні ресторанно-гостиничного комплексу "Шафран", Донецьк, пр-кт Панфілова, 15-б
8 жовтня – день народження Ірини Барабаш, автора пісень із Харкова
12-13 жовтня – відбірний тур фестивалю "Срібна Підкова" у Львові
18-20 жовтня – всеукраїнський дитячо-юнацький фестиваль “Сонячний зайчик” у Запоріжжі
Грицько Чубай
Корида
Моя задихана коридо,
мій колізейний чорний дню,
твої дива ридають ридма,
бо з них злагоджують меню.
їх на руках навчать ходити
і танцювати на шнурку —
в догоду хтивим ерудитам,
юрбі цинічній до смаку.
Яка хвилюється у норму:
то драматично позіха,
то грима в стелю бутафорно
своїм премудрим «ха-ха-ха».
Мій чорний дню, мій колізею,
на грані тьми і пустоти...
Чи, може, совість до музею,
поки не пізно, віднести?!
Бо то таке вже архідревнє,
як і пергамент, і соха,
тоді б і я зумів, напевне,
зректи премудре «ха-ха-ха».
Рядочком кожним і абзацом,
і кожним всміхненим кліше
кричать газети про ерзаци —
ерзаци душ з пап'є-маше.
з трибуни хтось волає «браво!» —
по всіх усюдах загуло:
минуле вб'єм ерзацом слави,
якщо там слави не було!
Замість часу — ерзацгодину,
замість людей — ерзацлюдину,
а всім крикливим на догоду
ми подамо ерзацсвободу!
І для годиться ще й посієм
із власних рук ерзацмесію!..
Ура творцям ерзаців, браво! —
це ж підніме на висоту
і синтезовану державу,
і синтетичну пустоту.
Чого ж вам ще тоді шукати,
чого ж іще запрагне люд —
кібернетичного пілата
чи синтезованих іуд?!
Повідомлення від бардів та прихильників авторської пісні та поезії
Листи надсилайте на Email: p_karta@ukr.net, p_karta@mail.ru
Львів – Андрій Кирчів
Дякую, все отримав.
Інформую, що 12-13.10.2013р. пройде львівський відбірний тур "Срібної Підкови". Оскільки попереднього фіналу ми так і не провели, донабираємо фіналістів. Коли буде фінал - залежить від "гаманця". У Саєнка зараз шалені фінансові труднощі, я зайнятий майже цілодобово... А на українську пісню наразі українська держава плювати хотіла. Єдина радість - декілька молодих ентузіастів взяли на себе ношу підняти цей фестиваль, відродити його на первинних засадах повної політичної незаангажованості і чистоти жанру.
Як тільки матиму детальну інформацію - відразу повідомлю. Коштів на переїзди не маємо, але щось будемо думати, бо хотіли б Вас тут бачити :)
З повагою,
Андрій
Запоріжжя – Жан Селезенєв
Петя, здравствуй! Жаль, что в календаре событий ты не указал наш предстоящий Всеукраинский детско-юношеский фестиваль "Солнечный зайчик". Это 18-20 октября. Традиционные третьи выходные...
28 сентября, в рамках акции "Ночь в библиотеке" (Запорожская областная научная библиотека им. Горького) состоится концерт, посвященный 30-летию фестиваля АП "Байда". Сам фестиваль прошел, как обычно, с начале сентября в ДОЦ "Огонек". Участвовали Александр Вербицкий, Алексей Недвига, семейство Гершаник, Павел Гребенюк, Сергей Хоменко, Александр Балев, Александр Усенков и прочие, прочие, прочие... Запорожцы были почти все. Компания была просто замечательная ,славный и сильный получился концерт. В городе ничего не планировали, т.к. юбилейный концерт всех поколений запорожских бардов был уже обговорен давно. Ресс-релиз концерта высылаю.
наш сайт
www.theatre-ap.cc.ua
Юбилейный концерт:
фестивалю авторской песни "Байда" - 30 лет!
28 сентября, 2013
Актовый зал Запорожской областной библиотеки им. Горького
Фестиваль авторской песни «Байда» - один из старейших и авторитетнейших фестивалей на просторах бывшего Советского Союза.
Название фестивалю дал остров Байда, где 4-5 июля 1983 года, на базе отдыха завода «Запорожсталь» и состоялся первый фестиваль. Его организатором был Запорожский городской клуб авторской песни (президент Александра Кужель).
Фестиваль стал традиционным и проводился при поддержке Городского комитета комсомола (Александр Бережной, Владимир Березовский, Виктор Калинин).
С 1986 по 1989 эстафету проведения фестиваля подхватил Запорожский клуб песенной поэзии «Парус» (президент Сергей Кучма).
В 1990-1991 гг. фестиваль организовывал запорожский филиал Киевского Театра – студии «Академия» (руководитель Николай Алексеев).
Все последующие годы фестиваль проводился исключительно за счет средств частных лиц (Игорь Холодов, Александр Белан, Дмитрий Долгов, Сергей Кучма).
Фестиваль менял место проведения (о.Байда, о.Хортица, Великий Луг). Бывал то масштабным, то камерным, в зависимости от концепции организаторов. Но в одном фестиваль оставался неизменен – он проходил регулярно все 30 лет!
За эти годы сформировались богатые творческие традиции.
В фестивале принимали участие известнейшие представители жанра авторской песни - Владимир Каденко и Игорь Жук (Киев), Борис Бурда (Одесса), Юрий Лорес, Алексей Иващенко и Георгий Васильев, Виктор Берковский (Москва), Юрий Кукин (Санкт –Петербург) и многие другие. Фестиваль «Байда», как могучий корень, дал свои многочисленные и разнообразные всходы: от скромных посиделок в дружеском кругу простых любителей гитарной песни до разнообразных клубных форм работы (слёты, фестивали, творческие встречи), от обучающих структур (студия, кружок) до профессиональной деятельности (театр поэтической песни).
Но все же, главной особенностью нашего фестиваля был и остается его демократизм. Практически все, состоявшиеся в нашем жанре запорожцы, получили путёвку в творческую жизнь на « Байде».
И сейчас на фестивальную сцену выходят дети, внуки и ученики лауреатов прошлых лет.
Именно поэтому 30-летие фестиваля – патриарха запорожские барды решили отметить, собрав на одной сцене представителей всех поколений запорожской авторской песни. Это Александр Паталах и Анатолий Омельянович, Сергей Кучма, Александр Белан, Александр Усенков, Олег Швыдкий, Анна Гайдук, самый юный автор Запорожья Ольга Чикалова, трио "Неслыханная Прибыль", Театр поэтической песни Елены Алексеевой, воспитанники кружка авторской песни ЗГДДиЮТ и др. Специально для участия в концерте из Киева приедет наш знаменитый земляк Дмитрий Долгов.
Юбилей « Байды» – это поистине праздник родных по духу людей, независимо от того, находятся они на сцене или в зрительном зале.
«Байда» приглашает запорожцев на свой день рождения!
Юбилейный концерт состоится в актовом зале Запорожской областной библиотеки им. М.Горького (первый этаж) 28 сентября, в субботу. Начало в 18-00.
Концерт проходит в рамках мероприятия "Ночь в библиотеке".
Вход свободный.
Добро пожаловать!
Харків – Ольга Підлісна (про фестиваль “Чехівська осінь” у Ялті)
Дякую! Чехівська осінь мені сподобалась - багато цікавих людей туди приїжджає. Познайомилась із Тамарою Гордієнко - дуже цікава журналістка та поетеса, письменниця. Разом з Сергієм Федоровим втрьох "судили" номінацію "любовна лірика" - переможець ялтинець Владлен Люстін, друге місце - Варвара Божедай з Севастополя, третє - Олекандр Нікітін з Ялти. Серед переможців у інших номінаціях - Анжела Константинова та Алла Мигай з Києва, експресивний юнак Семен Исаєв з Білорусії, харків'янка Любов Філенко. Фестиваль містив багато різних заходів: концерти, виступи членів журі, покладення квітів до пам'ятника Антону Паличу, відвідування Лівадійського палацу та органного концерту, прогулянки по узбережжю та інші пригоди. Дуже вдячні організаторам: Тамарі Єгоровій, Михайлу Боровському, Геннадію Шалюгіну, та іншим, хто приклав до цього зусиль. Мало було україномовних учасників, мабуть, злякалися холодів.... От і всі враження... А вірші ще торішні - після фестивалю минулого року, та просто роздуми на всілякі теми:
* * *
Ось осінь знов – за пензлі, на пленер,
Вже встигла і підрамника напнути…
Підпалює мости – такий маневр,
Щоб всім нам – Зась! Як тягне повернути
В щасливі дні, де є тепло твоє,
Де осінь ще не руйнівник – художник,
Митець талановитий… Допоможе
Можливо, дощ – він сліз надію п’є …
Гостріше відчуваєш кожну мить,
Пожовкле листя – час – летить крізь долю.
А серце, мов листочок, тріпотить,
щомиті прагне обірватись долу…
* * *
Вже вересню край. І серпанком земля Кіммерії
Мене зустрічає межею майбутнього дня,
Де коло червоне – мої пломеніючі мрії
Здіймаються в небо… Над розчерком хмар гомонять
Ті хвилі пташині, що з потягом поряд – на південь –
а десь на сиваському березі – до забуття –
господарем чемним вітається з сонечком півень
і брязкають відра – звичайне буденне життя.
Та ж я не на будні, я нині чекаю на свято:
Я їду до моря, туди, де солоний прибій
Куйовдить волосся. Де спогадів теплих багато
Приховано в мушлях та гальці гладенькій морській.
Я їду до моря! Хай шурхотом хвиль заспокоїть,
Всі рани залиже. Згадаються давні часи –
Не ті, що з тобою, не ті, що мої – отакої! –
А ті – стародавні, в колишній античній красі,-
В яких Пенелопа чекає свого Одисея,
І Понту Евксинському межу веде Геркулес …
І ритмом Гомеровим це супроводжую все я…
Зупинка. І знов повертаюсь в сучасний експрес.
Я їду до моря – до Чорного Кримського моря,
Хоч літо минуло, а тут ще гуляє тепло…
Вже вересню край. Я тікаю від смутку та горя –
Від тебе, коханий, тікаю, бо ще не пройшло…
І знову рядки, що незграбно товклися в мені,
Шикуються в лави, і знову в поля паперові
Замріяно прагнуть…Та швидко минає, як повінь,
Любові приплив…І затяті думки руйнівні
Вже ловлять на слові… І знову – у вирій, у світ
Співучих пташок, легкокрилих метеликів, світла –
Злітаю натхненно… та важчаю – вишня розквітла,
Тріпоче та падає серце, хоч рветься в політ…
І вірші знайомі, пісні, що співались раніш, -
Мов штучні протези або синтетичні продукти –
такі недолужні, мов гімни, такі незручні,
Нещирі слова, коли кажеш: «кохана, прийду!» - ти…
І серце вночі не щемить, не чекає дива,
А тягне і тягне, висмикує ниточки болю…
Та вранці рядки піднімаються в грудях – жива!
Шикуються в лави і рвуться, і рвуться на волю!
* * *
Про МОВУ мова? То важлива річ!
смачного вам, прибічники розбірок!
Оце вже - до синців, відбитих нирок -
борців "за справжню чистоту"... узбічч
Ось гарна кістка - всіх відволікти
від особисто-ситного корита -
Аякже?! Мова! Акція відкрита!
Державну нам! ...Руйнуються світи,
Наївна молодь Раду підпира
та голодує... Співчуваю - діти!
А хтось для них вже гасло підбира...
Майдан вирує... Ніде правди діти:
Так, користуюсь "суржиком", і знов
коротку форму дієслів вкладаю...
Та кине камінь той, хто - відгадаю:
не Батьківщину любить, а любов
до Батьківщини - є вона, чи ні...
А що її розпродано - хто бачив?...
Мовчать ікони, тільки знову плачуть -
перлини сліз в державному багні...
удачи, Ольга.
Суми – Галина Бобирєва
"Давайте поговоримо про дощ…"
Именно так начиналась одна из песен киевского дуэта "Простір музики" Игоря Якубовского и Сергея Мороза, выступавшего в Сумах 29 сентября. И сентябрьские затяжные дожди пронзил яркий луч сердечной музыки двух лириков, двух романтиков. В преддверии дня Веры, Надежды, Любви они пели о Любви – любви к женщине и природе, любви к жизни и Украине, любви к хорошей поэзии, которую хочется петь. И звучала в песнях дуэта Вера и Надежда на единение – единение сердец и душ. "Душа к душе прильнет" – пели Сергей и Игорь, поздравляя Игоря Добровольского с днем рождения.
В заключительной своей песне на стихи нашего земляка Анатолия Талана "може, з вас починається літо і кінчається вами зима" так ярко звучал риторический вопрос – а может, с нас и начинается это единение?!.
Так давайте начнем, "давайте поговоримо про дощ"!
Суми – Петро Картавий
Дует “Простір музики” із Києва зачарував сумчан піснями
Учасник 1-го Всесоюзного фестивалю авторської пісні (Саратов – 1986 рік), лауреат 2-го Всеукраїнського фестивалю (Запоріжжя – 1990 рік) Сергій Мороз та професійний музикант, композитор Ігор Якубовський 2000 року об’єдналися в авторський дует “Простір музики”. Дует концертував Україною, але його не часто запрошували на тусовки бардів. Шість років тому мені разом із Сергієм та Ігорем довелося працювати в журі фестивалю «Студентські струни» (Житомир), куди нас запросив художній керівник – Володимир Шинкарук. Цього року дует співав у конкурсі фестивалю “Платформа-2013”, який проводиться на місці колишньої “Грушинки” у Росії. Про ту поїздку у бюлетені №24 (250) за 2013 рік у повідомленні Сергія Мороза.
29 вересня 2013 року в залі профспілок президент сумського КАП “Булат” Ігор Добровольський відкрив концерт за участі Сергія Мороза та Ігоря Якубовського. Дуетом і поодинці вони співали свої пісні на вірші українських поетів Анатолія Тарана, Ніни Горик, Тетяни Яков’юк, Бориса Олійника, Василя Слапчука, Миколи Удовиченка, Ліни Костенко, Данила Кулиняка, Петра Короля, Миколи Лукаша, Олександра Олеся, Дмитра Луценка та на власні вірші. Із бардівської класики дует заспівав пісню Стаса Тризубого “Глобус України” і Олександра Суханова “Зеленая карета” та виконав кілька власних музичних композицій.
Зачаровані слухачі після закінчення програми просили дует співати ще. Хоча учасники концерту у різні роки вже співали у Сумах сольно, але для багатьох присутніх в залі виступ дуету був приємним відкриттям. Досвідчена шанувальниця авторської пісні, туристка Віра Кузнєцова відзначила – концерт сподобався всім її знайомим. Від імені вдячних слухачів подарував обом співцям свої книжечки “Сучасна українська авторська пісня” і брошури “Із досвіду створення середовища шанувальників авторської пісні”.
Пропоную вірші пісень, що звучали в концерті дуету “Простір музики”. Упорядник
Вечорова паризька зоря
Слова: Анатолій Таран
Музика: Ігор Якубовський
Я побачив тебе в Синяві
На пероні веселого неба,
Ти сказала мені: "Селяві",
І зітхнула зоря біля тебе.
Приспів:
Над Європою знову дощ,
Він усе розуміє, все:
Do you speak englіsh?
Sprechen ze dopіch?
Parle wu france?
Ти поїхала знову в Париж,
По промінчику в місячні ночі,
Мов зоря вечорова гориш,
Темним небом наповнюєш очі.
Приспів.
Знову ночі безмежні, моря,
І стихія вітрів бездиханна,
Вечорова Паризька зоря
По-житомирськи зветься "кохана".
Над Житомиром знову дощ,
Він усе розуміє, все:
Do you speak englіsh?
Sprechen ze dopіch?
Parle wu france?
Глобус України
Слова і музика: Тризубий Стас
Цікава штука наші магазини,
Надивишся у них всіляких див.
За чим, питаю, черга? Кажуть - глобус України.
Постояв дві години - і вхопив.
На нім, як і належить Україні,
На жовто пофарбована земля,
Моря і океани, як і має бути - сині,
А головне - нема ніде кремля.
Іду собі до дому та й вивчаю
Хто, як і де на глобусі жиє,
З Грушевським розібралися, історію вже маєм,
Нарешті й географія вже є.
У школі нам балакали дурниці,
Шкода, що десять років сі провчив.
Ось, прошу пана - глобус.
Яка на нім столиця?
Ви ж видите самі, що то є Львів.
Поїдем далі, поглядом на північ,
Провінція Британія там в нас.
Колись ми всі годинники наводили на Грінвіч,
Тепер він перейшов на львівський час.
Змінились докорінно навіть Штати,
У Новім Йорку зараз Станіслав,
Колишні Кордільєри - то є західні Карпати,
А я цього без глобусу й не знав.
Ви чули, як співає Майкл Джексон?
То я вам скажу, що то за один:
Був в Калуші Михайло, на прізвище Олексин,
Ось він і є той Джексон, курвий син.
А що до тих японських електронік,
Колись до них поїхав наш Кравчук.
Тепер ті Міцубісі, Акай і Панасонік,
Одна єдина фірма - Панасюк.
На цілій кулі землі українські
Ви хтіли би потрапити в Китай?
Сідаймо на трамвая їдемо по Стрийський,
Дві тисячі зупинок - і Шанхай.
Вже негр сі навчив "Героям Слава",
Ну просто не планета, а краса,
А де були Чернігів, Запоріжжя і Полтава,
Одне велике місто Ковбаса.
Планета Україна - неподільна.
Вареник, вишня, сало, коровай.
Єдина, незалежна, безмежна і суцільна -
Крутися і ніколи не вмирай-рай-рай...
Харків – Літературний музей
Карнавал-балаган "Химеріум" /29. 09. Літмузей/
У рамках святкування свого 25-го Дня народження Літмузей презентує усі свої клуби (волонтерський, етновокал та Кіноклуб) під час карнавалу-балагану “Химеріум”.
Особливість цього заходу – готуємо подію публічно.
Як народжується свято і як воно бути волонтером, дізнається той, хто прийде до нас 29 вересня о 12 годині. Тут-таки можна буде не тільки прикрасити літмузейний садок, а й створити власний карнавальний образ (майстер-клас із гримування, створення костюмів і масок). Карнавальний настрій вихлюпнеться з Літмузею близько 16:30 години карнавальною ходою вулицею Пушкінською. О 17 годині дійство знову зосередиться у Літмузеї. Настрій тут визначатиме фільм “Імажинаріум доктора Парнаса”, крім того, у програмі музика (абсурд-кабаре “Пятница дробь суббота”, музейний хор, “Хор Одиноких Сердец Сержанта Пеппера”, спеціальна програма від учасників “Улици Курзу”), танці (буто, історичні, східні), перформанс “Живі речі” (реж. Євген Демещенко, за мотивами Гоголя), міми, контактне жонглювання, ворожіння, створення колективного арт-об’єкту, “прожорний ряд” та вогняне шоу наприкінці. Сторінки події у соцмережах:
https://vk.com/event58521833,
https://www.facebook.com/events/172550749603247/?ref_dashboard_filter=calendar.
Контактна особа: Ірина Сальник, 066 788 94 52 / 096 647 64 41.
Харківський літературний музей
вул. Фрунзе, 6
(057) 706 25 79 (замовлення екскурсій)
litmuzey@ukr.net (підписка на новини Літмузею)
litmuzej@gmail.com
Суми – Людмила Шевченко (РОМЕН)
Приймаю фінансову допомогу на видання.
Мій рахунок в ПраватБанк 5211 5373 1238 1747 Шевченко Л.В.
Львів – Оксана Копак (Кришталева)
http://www.youtube.com/watch?v=tI3heJyc_Lc
Арт-бесіда з Оксаною Кришталевою
програма на Львівському радіо 22 вересня 2013 року з Романом Гриньком
У Вікіпедії є стаття про пані Оксану: http://uk.wikipedia.org/wiki/Копак_Оксана_Павлівна
Окса́на Па́влівна Копа́к (*25 лютого 1975, Львів) — українська письменниця, журналістка і публіцистка.
Біографія
Оксана Копак народилась у сім'ї педагога. З 1982 до 1992 року навчалась у середній школі. Під час навчання відвідувала гурток німецької мови у СШ № 62, літературну студію «Джерельце» при обласній бібліотеці та студію гри на фортепіано при Львівському будинку вчених, яку закінчила у 1995 році.
Від 1992 до 1997 року навчалась у Львівському університеті імені Івана Франка на факультеті української філології (спеціальність — фольклор). У 1997 — 1998 роках працювала кореспонденткою студентського тижневика «Аудиторія» (Видання Львівської політехніки), а з 1998-го — на постійній роботі в Центрі дитячої та юнацької творчості МЖК-1 на посаді керівника літературно-журналістської студії «На горищі».
У 1999 році здобула заохочувальну премію МБФ та видавництва «Смолоскип» за збірку новел «Ритуальний танець бджоли»; цього ж року відзначена заохочувальною грамотою за участь у літературному конкурсі «Гранослов» Національної спілки письменників України в Києві.
У 2001 році — лауреат третьої премії МБФ «Смолоскип» за збірку новел «Королівські зайці», а в 2002 — заохочувальна премія за збірку новел «Paloma Picasso» літературного конкурсу МБФ «Смолоскип».
З 1997 року Оксана Копак постійний член журі конкурсу «Славетні українці», організованого Благодійним фондом «Планета людей» у Львові.
З 2000 року вона член журі «Конкурсу юних літераторів Львівщини» Львівської Малої академії наук при ЛНУ ім. І. Франка.
З 1999 до 2001 року навчалась у Інституті підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів при ЛНУ ім. І. Франка (спеціальність — психологія).
З квітня 2001 року Оксана Копак — літературний редактор всеукраїнського дитячо-підліткового журналу «КЛАС» (Тернопіль), а також редактор газети «Діти Марії» (Марійського товариства милосердя у Львові).
З листопада 2003 року — постійний ведучий психологічної рубрики у газеті «Просвіта» (Львів).
Найбільші публікації друкувались у газеті «Експрес» (Львів), літературних журналах: «Київ», «Кур'єр Кривбасу» та «Четвер».
2011 року Оксана Копак упорядкувала видання «Християнська читанка» («Свічадо», ISBN 966-395-514-8).
Твори
«Саргасове море» (2005), збірка новел
«Гліцеринова пані» (2009), збірка новел
Новели «Нічлава-блюз», «Річкова повінь», «Трояндова вода у річці Свіча-Бережниця», «Літо», «Джазовий оркестр» в антології «Пастораль річечки» (Чернівці, «Букрек», 2011)
Збірка поезій на сайті «Поетика»
Нагороди
Заохочувальна премія МБФ та видавництва «Смолоскип» (1999)
Заохочувальна грамота за участь у літературному конкурсі «Гранослов» Національної спілки письменників України у Києві (1999)
Третя премія МБФ «Смолоскип» (2001)
Київ – сайт http://festivali.org.ua/
Информация о фестивале "Эсхар": http://festivali.org.ua/frm/index.php?t=2101
Положение размещено здесь: http://eshar.bardy.org/reg/2013_r.html
Все вопросы задавать на форуме: http://eshar.bardy.org/frm/
ИНФОРМАЦИЯ ОРГКОМИТЕТА ФЕСТИВАЛЯ «ЭСХАР-2013»
ПОЛОЖЕНИЕ
о фестивале авторской песни «Осенний Эсхар 2013»
Цели и задачи:
- сохранение и поддержание традиций бардовской песни на Чугуевщине;
- развитие и популяризация авторской песни в провинциях Украины;
- выявление и поддержка молодых талантливых авторов и исполнителей;
- встреча старых и новых друзей;
Организаторы:
- Чугуевская районная государственная администрация;
- Чугуевский районный совет;
- Агентство «Раут».
Время и место проведения: 4-6 октября 2013 г. База отдыха «Политехник» (урочище Фигуровка). Указатели будут расставлены от от ЖД вокзала ст.Чугуев.
Почётные гости фестиваля:
- Александр Городницкий (г. Санкт-Петербург);
- Леонид Сергеев (г. Москва);
- Владимир Васильев (г. Харьков).
Условия :
1. Конкурсная часть фестиваля:
Конкурс проводится в два тура.
1.1 Первый тур – отборочный.
Участником отборочного тура может быть любой желающий автор и исполнитель, исполняющий произведения в формате бардовской песни. Регистрация участников первого тура производится при входе на территорию проведения фестиваля. Отборочный тур проходит в творческих мастерских в формате собеседования. Авторам и исполнителям малоизвестных песен иметь при себе тексты.
1.2 Второй тур – конкурсный.
В конкурсном концерте принимают участие участники по решению жюри, прошедшие во второй тур. Второй тур проводится в формате конкурсного концерта.
1.3 В конкурсе предусматриваются следующие номинации:
Исполнитель; Автор песни;
Автор стихов; Ансамбль (дуэт, трио …).
Юный бард; Автор музыки;
Кроме номинаций, указанных в п. 1.3 по результатам голосования зрителей, присуждается приз зрительских симпатий. Голосование проходит во время концерта.
Решением оргкомитета может быть учреждён специальный приз.
При невысоком творческом уровне конкурсантов в какой либо номинации, решением жюри звание «Лауреат» в данной номинации может не присуждаться, либо номинация может быть изменена.
1.4 Подведение итогов и награждение:
1.4.1 Для проведения отборочного тура оргкомитет фестиваля формирует творческие мастерские из числа известных авторов и исполнителей авторской песни. Решения принимаются коллегиально и обжалованию не подлежат.
1.4.2 Для проведения конкурсного концерта организаторы фестиваля формируют жюри из числа почётных гостей. Жюри определяет победителей в номинациях (п. 1.3). Решения жюри принимаются коллегиально и обжалованию не подлежат. Жюри выступления участников в ходе конкурсного концерта не комментирует.
1.4.3 Награждение лауреатов будет проводится на главной сцене согласно с программой фестиваля. Победителям в каждой номинации присуждаются звания лауреатов Фестиваля и вручаются призы и дипломы.
2. Неконкурсная часть фестиваля:
Неконкурсная часть фестиваля состоит из сольных и сборных концертов лауреатов предыдущих фестивалей и приглашённых оргкомитетом, галаконцерта, концертов почётных гостей.
Размещение:
- для размещения участников фестиваля, зрителей предоставляются комнаты в корпусах, домики (стоимость проживания 20 грн. в сутки. Количество мест ограничено. Спальники свои.); места для установки палаток (неограниченно);
- имеется возможность размещения в комфортабельных условиях на базе отдыха «Малиновка» вблизи территории проведения фестиваля.
- место для автомашины в специально отведённом месте -
Организационный сбор:
- участникам фестиваля, зрителям - 10 грн. единоразово (только для ленивых – кому лень лазить через забор);
- место под палатку – 20 грн. (независимо от размера палатки);
Программа фестиваля:
04.10.2013
- заезд, регистрация, размещение с 1000 04.10.13 до 1700 05.10.2013
- свободный микрофон 1700
- гостевой концерт, открытие фестиваля 1900
- костёр, гитара по кругу 2200
05.10.2013
- работа творческой мастерской 1000 – 1700
- сольные концерты гостей и приглашённых 1200 – 1700
- презентация сборника А. Городницкого 1700 – 1730
- конкурсный концерт 1730 – 1930
- награждение лауреатов фестиваля 2000 – 2030
- сольный концерт В. Васильева 2030 – 2100
- сольный концерт А. Городницкого 2100 – 2200
- сольный концерт Л. Сергеева 2230 – 2330
- Чайхана 2330
- Костёр
06.10.2013
- прощальный концерт 0600 – 0800
- разъезд.
Тел. для справок:
- 050 2209766 (после 16.00 и в выходные дни) – Харитоненко Валентина
- 050 3009844 – Валерий Белевцов
Как добраться
Железнодорожным транспортом:
До станции «Чугуев», далее пешком 2,5 км по указателям.
Автобусом:
До автостанции «Чугуев», далее автобусом до ЖД вокзала (расписание: 6-45; 7-25; 8-10; 9-10; 9-45; 10-55; 11-25 (сб, вс); 12-30; 14-50; 16-30; 17-45), или автобусом на Эсхар до ост."Гараж"; вниз, к вокзалу, далее пешком - 2,5 км по указателям.
Личным транспортом:
GPS- координаты базы:
049047'46,8'' N
036038'51,8'' E
Донецьк – сайт www.pointsupport.org/
Концерт Владимира Каденко в Донецке
6-го Октября (воскресенье) в Таверне ресторанно-гостиничного комплекса "Шафран" (пр-кт Панфилова, 15-б) состоится концерт автора-исполнителя Владимира Каденко. Начало концерта в 17-00. У донецких слушателей появилась уникальная возможность поздравить В.Каденко с юбилеем - автору 60 лет!
Каденко Владимир Михайлович родился 29 июля 1953 года и живет в Киеве.
Окончил Киевский государственный университет имени Т.Г. Шевченко (1981). Филолог.
Писатель, поэт, переводчик, автор песен.
Работал на Киевской детской турстанции инструктором-методистом детского туризма.
Песни на свои стихи пишет с 1969 года.
Участник туристических походов по Восточным Саянам, Дальнему Востоку, Уралу, Памиру, Кавказу.
Лауреат премии Фонда Союза Писателей Украины "Лiтературна скарбниця" (поэзия), лауреат Международной литературной премии "Высота" (проза).
Автор магнитоальбомов:
— "Владимирская горка" (1996 г.);
— "Парус" (2000 г.);
— "Книга странствий";
— "Обещание рождества" (студия "Восточный ветер", г. Москва, звукорежиссер Александр Ефимов).
Автор:
— сборника стихов "Движение планет. Благовест" (Киев, 1993 г.)
— (в соавторстве) книги "Христианские требования в политике" ("Дух и литера", Киев, 1998 г.)
— перевода книги Пьера Грипари "Парижские сказки" ("Дух и литера", Киев, 2000 г.)
— перевода книги Эссе Жоржа Нива ("Дух и литера", Киев, 2001 г.)
— книги "Безжальный смолоскип" ("Янтра", Донецк, 2001 г.), изданной при поддержке Сергея Кучмы (Запорожье)
— перевода комедий Жоржа Фейдо "Блоха в ухе" и "Слабительное для малыша", поставленных в театре русской драмы им. Леси Украинки
— комедий "Заложники" и "Камасутра с легкими травмами", поставленных в Киевском театре на Печерске.
Проза и стихи Владимира Каденко печатались в изданиях Франции, Германии, США, в "Вестнике" УМСА под редакцией Никиты Струве, во многих антологиях русской и всемирной поэзии.
Был с гастролями в Германии и Франции.
В 1986 году в составе Киевского "Клуба на Московской площади" принимал участие в поездках с концертами по Чернобыльской зоне.
Рубрика – «ЗМІ про мистецькі події»
Курс — на автентичність
ХІІІ фестиваль «Червона рута», що завершився позавчора, назвав переможців і… виявив кризу популярного жанру
(газета «Україна молода» від 1 жовтня 2013 року)
http://www.umoloda.kiev.ua/number/2341/164/83271/
Наталка ПОЗНЯК-ХОМЕНКО
«Червона рута», яка цьогоріч зібрала близько 200 виконавців і гуртів з усієї України, до певного моменту була фестивалем, який зробив відомими багато цікавих українських колективів: і «Брати Гадюкіни», і «Кому вниз», і «Тартак», і «Танок На Майдані Конго». Зараз ця тенденцiя потрохи зникає, але сама легенда залишилася. Це як для хлопців бойове хрещення — якщо ти з 18 до 20 років пройшов армію, то ти мужик. А для музикантів — якщо тебе відзначили на «Червоній руті», то ти чогось вартуєш. «І нас, коли ми виходили на сцену, гріла ця думка», — говорить Павло Савельєв, соліст харківського гурту «Бандурбенд», який посів друге місце в жанрі рок–музики.
Останні десять років легендарна «Червона рута» зробила різкий крок у бік пропаганди фольклору та автентичної музики. Цього разу фестивальна програма була розділена на два напрями: власне фольклорний, куди ввійшли автентичне виконання народних пісень (як сольне, так і гуртове), народна музика, кобзарське мистецтво і навіть презентація давніх обрядів; і розважальний — рок– і поп–музика, а також такі жанри, як акустична, танцювальна та «інша». Однак в усіх колективах, відзначених журі фестивалю, теж домінувала саме автентична складова як у музиці, так і в манері виконання.
«Такою є концепція фестивалю, яка поєднує глибинну українську національну визначеність музики, неповторність, самобутність і сучасність. Цього року гурти були дуже сильні, особливо в рок–музиці, акустичній, яка виросла з авторської пісні, та «іншій» музиці. У популярному жанрі спостерігається певна криза. Можливо, причиною цього є те, що не працює школа–майстерня, як це планувалося колись, немає відповідного репертуару», — каже один із членів журі, колишній художній керівник фестивалю Анатолій Калениченко.
Упродовж чотирьох днів на кількох фестивальних сценах, крім виступів учасників конкурсу, були також презентовані народні танці, ігри та забави, кобзарювання, майстер–класи народних майстрів, виставка українських народних інструментів. Гостями фестивалю стали хмельницький рок–гурт «Моторолла», а також народний артист України Тарас Петриненко. Однак чи то через погоду, чи через практичну відсутність реклами глядачів у такого знакового концерту було відверто мало.
А шкода. Цього року за рішенням журі фаворитами фестивалю стали харківський гурт «Свентояр» та «Штандари» із Вінниччини (рок–музика), акустичний гурт «Фолькнери» із Київщини та ще один проект, народжений під дахом театру «Дах» (даруйте за тавтологію) — фрік–кабаре Dakh Daughters. Останні, до речі, одразу ж після виступу на гала–концерті фестивалю мали запис на ТВі у програмі Марії Бурмаки «Музика для дорослих».
Має професійні записи гала–концерту і дирекція «Червоної рути». Однак питання, чи побачить український глядач ці виступи, поки що залишається відкритим — комерційні телеканали чомусь набагато охочіше крутять концерти Стаса Михайлова та «95 квартал». А дарма.