Новини одним рядком:
7-8 вересня – фестиваль української авторської пісні в селищі Донузлав у Криму
20 вересня – день народження Івана Світличного, літературознавця, правозахисника-дисидента
21 вересня – Віктор Морозов і "Батяр-Бенд Галичина" витупили у рамках "Днів Львівщини в Києві"
24 вересня – етнічний вівторок у Києво-Могилянській академії
25 вересня – концерт Олександра Вороха у Чернівцях, вул. Шепетівська, 5, Будинок естетики та дозвілля
28 вересня – Бібліоніч у Севастопольській бібліотеці ім. Л.Толстого за участі поетів і бардів
4-6 жовтня – фестиваль авторської пісні “Есхар” на базі відпочинку ХПІ в Фігуровці біля Чугуєва на Харківщині
5 жовтня – концерт авторської фортепіанної музики Олексія Боголюбова в Будинку архітектора в Києві
12 жовтня – меморіал пам’яті померлих друзів біля міста Суми
17 жовтня – концерт Андрія Козловського (Москва) у малому залі київського КАП “Арсенал”
18 жовтня – концерт Андрія Козловського (Москва) у Сумах
17-20 жовтня – фестиваль “Пісня Булата на Дунаї” у місті Вилкове на Одещині
19-20 жовтня – 7-й відкритий фестиваль авторської пісні “Струни Циркона” у селищі Донське на Донеччині
Іван Світличний
ВЕЧІРНЯ МІСТЕРІЯ
Обсіли мороки-химери,
Снується сутінь спроквола...
Тужавіє драглиста мла.
Принишкли камери-печери.
І раптом - вічність ожила!
Здригнулися небесні сфери,
Й зоря достотністю Венери
Над телевежею зійшла.
А потім - друга... п'ята... сота...
Хорали Баха! На висотах,
На рівні Божих партитур!
А поміж нами ліг облогом
Забутий сферами і Богом
Облуплений тюремний мур.
МОЯ СВОБОДА
Свободу не втікати з бою,
Свободу чесності в бою,
Любити те, що сам люблю,
А не підказане тобою,
Свободу за любов мою
Хоч і накласти головою,
А бути все ж самим собою, —
Не проміняю на твою,
Ліврейську, жебрану, ледачу,
Вертку, заляпану, як здачу,
Свободу хама й холуя.
Несу свободу в суд, за грати,
Мою від мене не забрати —
І здохну, а вона — моя.
Повідомлення від бардів та прихильників авторської пісні та поезії
Листи надсилайте на Email: p_karta@ukr.net, p_karta@mail.ru
Сімферополь – Юля Качула
Добрий день! Дякую Вам величезне за підтримку, що відгукнулися, за контакти! Прочитати про фестиваль можна тут -
http://svitlytsia.crimea.ua/index.php?section=article&artID=12265
Газета "Кримська Свiтлиця" №37 за 13.09.2013
Тема "Душі криниця"
НАД ДОНУЗЛАВОМ ПІСНЯ УКРАЇНСЬКА ЗАБРИНІЛА!
Під лежачий камінь вода (й донузлавська — також!) не потече. І натягнута струна, якщо її не торкатися, не забринить. І нашого рідного, українського в Україні (а в Криму — особливо) не побільшає, якщо тільки плакатися, що його нема, що воно притісняється. Тому й зібрався у минулі вихідні в селі Мирному, на Донузлаві, на гостинному дачному майданчику «світличанина» Михайла Микитюка невеличкий (поки що!) гурт однодумців, щоб не жалітися, а поспівати рідною мовою свої авторські пісні і започаткувати хоча б один на весь Крим український бардівський фестиваль.
Однією з перших відгукнулася на фестивальне оголошення у «Світлиці» колишня вчителька Катерина Степчин з далекого Ленінського району. Вона колись вже брала участь у наших газетних мистецьких конкурсах зі своїми піснями, навіть виспівала свого часу призову львівську гітару. Але хіба ж ради якогось призу озвалася на газетний заклик душа пані Катерини ось цією «Піснею над Донузлавом»:
Над Донузлавом пісня
українська забриніла
І полетіла понад
Євпаторією в даль!
А пісня наша –
це краса, натхнення, сила,
Душа народу — чиста,
мов кришталь.
Тож недаремно
об’єднав нас фестиваль!
І щоб душа широко
розпростерла крила —
Над Донузлавом пісня
українська забриніла!
Катерина Степчин заспівала на імпровізованому концерті дві пісні (і слова, і музика — власні!) — «Ковила» і «Посвята Феодосії», а ще вручила господарю Михайлу Микитюку книжечку своїх віршів-пісень з подякою за можливість «бриніти над Донузлавом».
Наступна гостя — Ірина Єрмолова із Сак також добре знайома читачам «Кримської світлиці», бо саме вона понад 10 років тому стала першою переможницею пісенного конкурсу «Львівська струна — на кримський лад!», організованого газетою. Пані Ірина, вчителька музичної школи по класу гітари, пише пісні на вірші поетів, творчість яких співзвучна з її душею. І як доречно і співзвучно вересневій порі пролунали у її виконанні пісні «Бабине літо» на слова Світлани Макаревської та «Дощі з гостей прийшли» на слова Йосипа Фиштика!
БАБИНЕ ЛІТО
Вранці на травах ніжна роса.
Золото листя сонцем полите.
Дивнеє диво, Божа краса — бабине літо!
Теплою ласкою небо сія,
синіми хвилями гріє своїми.
Як зачарована падаю я вітру в обійми.
Вії замружив цілунком мої промінь гарячий.
Боже, за що таке щастя мені, чим я віддячу?!
Не сподівалась, що осінь прийде душу зігріти.
Не покидай якнайдовше мене, бабине літо...
ДОЩІ З ГОСТЕЙ ПРИЙШЛИ
Дощі з гостей прийшли, лягли на душу,
Чомусь печуть холодні почуття.
Тих крапель сутність віднайти я мушу
Над тайною вчорашнього життя.
Збагнуть себе ми прагнемо з дощами,
Бо так душа світлішою стає.
Якби ми знали, хто стоїть за нами,
Як ті дощі земля щомиті п’є.
Здається, знов хтось хилиться до мене,
Крізь мокрий плащ крадеться теплий дощ,
Дрібний листок немов паде із клена,
Зректися хоче від наруги площ.
І знову дощ паде на мокру душу,
Та крізь дощі веселка гріє день.
Той спогад я ніколи не порушу —
Святу красу омріяних пісень.
Дещо в іншому жанрі творить свій пісенний світ Володимир Демченко — викладач Херсонського університету, лідер відомого українського рок-гурту «Криголам», якому, до речі, цього року виповнюється вже 30 літ від дня заснування! Але цього разу пан Володимир прибув до Криму без «Криголама» і грав та співав не рок, а, скоріше, своєрідні міні-балади, майстерно, як і його попередниця Ірина Єрмолова, акомпонуючи собі на гітарі.
БУРЯЧОК-ХЛОПЧАЧОК
На городі Божої природи
виріс бурячок –
Червоненький
та такий гарненький,
гострий язичок…
Брали капусту,
рвали помідори,
моркву копали,
А до нього…
так і не дійшли!
Вже квасоля у відрі біліє,
буде вона не сама.
Із насіння давиться олія,
буряка ж нема!
До борщу давно уже готові,
все вже подали,
А до нього…
так і не дійшли!
До борщу давно уже готові – на радість душі,
А без того хлопця молодого —
то вже не борщ, а щі!
А без того хлопця молодого —
то вже не борщ, а... пшик.
МОВА НЕДОЛАДНА
Підкинули качечці кволих гусеняток –
Мамка підкормила їх і поклала спати.
Виростила, віддавала, чого тільки хочуть,
А вони по-своєму все одно гелгочуть!
Підкинули Україні кволих дитинчаток,
Ненька підкормила їх і поклала спати.
Виростила, віддавала, чого тільки хочуть,
А вони по-своєму все одно белькочуть...
На жаль, не всі потенційні учасники змогли прибути на перше Донузлавське пісенне зібрання, не так багато часу було на його розкрутку, і погода у минулі вихідні була в Криму не зовсім «оксамитова». Але навіть цих творчих зусиль вистачило, аби з кожною піснею небо над Донузлавом ставало все світлішим і вищим, а у неділю, коли вже, на жаль, пора було роз’їжджатися, й зовсім випогодилося. Тож пропозиція дати майбутньому фестивалю назву «Небо — вище там, де ми!», напевне, слушна. Залишилося тільки зібрати під нашим кримським небом стільки самодіяльних українських піснярів, скільки... приймуть господарі!
Тож їм — Михайлу Степановичу Микитюку і його вірній дружині-помічниці
Тамарі Василівні — наше щире вкраїнське — спасибі! За привітність,
гостинність (о, незабутні шурпа і плов!), тепло, за те, що прихистили
під своїм дахом Пісню, яка тепер може стартувати з їхнього домашнього
концертного майданчика й бриніти над Донузлавом, Кримом, Україною!
На
ДТРК «Крим» готується до ефіру телерозповідь про пісенну зустріч на
Донузлаві. Слідкуйте за газетою — ми повідомимо, коли можна буде
побачити і почути перших донузлавських учасників і коли буде наступне,
вже справді фестивальне дійство. До зустрічі на Донузлаві!
Віктор КАЧУЛА
Харків – Михайло Босін
Спасибо, Пётр! 4-6 октября состоится фестиваль "Эсхар-2013" на территории базы отдыха ХПИ в Фигуровке. В числе почётных гостей - А.Городницкий. 5 ноября-День рождения Клуба им.Ю.Визбора ( 54-я годовщина ), по этому поводу в Большом зале Харьковского Дома Учёных состоится Праздничный концерт. С наилучшими пожеланиями - М.Босин.
Київ – Олександр Музика (про фестиваль "Відкриті небеса")
Та я не думаю, що зможу повністю переповісти все то дійство. Краще вже у організаторів запитати. Що можу сказати від себе... Ну, почну з того, що цей фестиваль вперше відбувся не в Гідропарку, як було останніми роками, а у музеї Івана Гончара, де свого часу проходили літературно-бардівські читання під час "Країни Мрій". І вперше ж його було вирішено провести не влітку, а восени. Як доречно сказав один із натхненників фестивалю Едуард Драч, проведення такого заходу не під час відпусток має зібрати більшу кількість як виступаючих, так і слухачів. Так воно і мало вийти (список налічував 40 учасників, та й провести фестиваль планували на вулиці у дворі, що стовідсотково загітувало б на послухати чималу кількість відвідувачів Лаври та Співочого Поля), але свої корективи внесла погода - небеса дійсно були "відкриті". Дощ налякав багатьох виступаючих та потенціальних слухачів, незважаючи на те, що існував запасний варіант із приміщенням, яким врешті і скористалися. З іншого боку, були і ті, хто завдяки дощовим дням встиг застудитися і не ризикнув зайвий раз виходити з дому (та ж Таня-Марія Литвинюк, хоча, наприклад, напівхворий Олег Короташ таки приїхати і черговий раз просто таки знищити усіх своїми творами).
До
речі, звук у тому приміщенні був пречудовий, а атмосфера й поготів.
Свого колориту додали і картини з гончарством і керамікою, що прикрашали
залу. На жаль, я був присутнім не з самого початку, тому пропустив
чимало - тих же Олексія Бика, Ігоря Білого, гурт "Літопис" тощо. Мене по
програмі поставили на початок п'ятої, от я по дощу так і приїхав, тим
паче збирався зробити сюрприз і вперше виступити на "Небесах" в дуеті з
моїм клавшником Сергієм Шишкіним, тож супроводжував його, як він віз
свій інструмент. Якщо не помиляюсь, приїхали ми під виступ Олександра
Ігнатуші, який розпочав другу половину дійства. А позаяк Драч з Оксаною
Яблонською поставили нас під кінець фестивалю, то були горді з того, що у
нас "на розігріві" були такі майстри слова і співу як Юрко Рудницький,
Неля Франчук з Грицьком Лук'яненком і Вірою Бондар, Олена Багрянцева,
Сліва Пантюк, Олег Короташ, Володимир Осипенко, Олег Король, Іван
Сергієнко і інших хлопців і дівчат, кожен з яких справді був вартий
того, аби його послухати. Ми з Шишкіним виконали три пісеньки (довелося
спеціально під фестиваль згадати пару тих, що давненько не грав, а з
гуртом взагалі не робив) - Сергій, до речі, настільки гармонійно
вписався в мелодику і настрій пісень, що я дуже жалкував за те, що його
не чув наживо його батько. Правда, має скоро з'явитися відео в
інтернеті, так що ще буде привід у Шишкіна попишатися Сергієм. Клавіші
взагалі так розігріли залу, що навіть зачепили і Драча, який свій
завершальний виступ зробив не на традиційній гітарі чи лірі, а саме на
ф-но - інструмент же ж був. І сам потім скромно зізнався, мовляв, з
кінця 90-х на сцені на клавішних не грав і кваліфікацію загубив. Еге ж,
усі повірили - ми ж то чули цей виступ особисто.
А далі
вже були кулінарні шедеври від Сергієнка у вигляді козацької кулеші та
печених грибів - ну, це відповідало і духу фестивалю, і якості виступів,
і атмосфері самого музею. Щонайменше, Драч сказав, що непогано б було і
наступного року теж провести "Небеса" у цьому ж місці. Чом би й ні?
Та ви самі фотографії подивіться і все побачите самі. На фейсбуці чотири фотогалереї:
https://www.facebook.com/events/153512944846365/?fref=ts . Дивно і шкода, що тут не було ані вас, ані одного з засновників фестивалю Миколи Підгорного...
З повагою,
Саунд
Луцьк – Руслана Мельник
Як у Луцьку насолоджувалися туристичними аматорськими фільмами, фото та авторською піснею.
У рамках другого туристичного фестивалю авторської пісні, фото та кіноаматорів «Вітрила пригод», ініційованого Волинським туристичним клубом «МИ», відбулися конкурси авторської пісні, фото та кіноаматорів. Протягом двох днів відбулися перегляд кінофільмів, прослуховування пісень у виконанні учасників, проходила виставка конкурсних світлин. Перегляд фільмів проходив у Палаці культури міста Луцька, фотовиставка - у фойє, перший день концерт-конкурс відбувся в Палаці культури. Також зустріч з мандрівником -велосипедистом з м.Тернопіль Олексієм Пізником, який дав практичні поради туристам та продемонстрував дорожній пальник вагою 41 грам та інші дорожні необхідності.
Другий день учасники та гості фестивалю отримали насолоду від екскурсії Старим містом та Луцьким замком. Світлана Федонюк, переможниця багатьох кінофестивалів, володарка бронзової медалі 74-го Всесвітнього фестивалю некомерційного кіно UNICA, який відбувався в Болгарії (м.Русе) у серпні 2012 року (фільм «Ранок з Тіффані»), розповіла про секрети своєї творчості та продемонструвала свої фільми, які представляли Україну на 75-му Всесвітньому фестивалі некомерційного кіно в Австрії (м. Фібербрун Тироль) з фільмом «Чудо Господнє»
На майданчику здорового способу життя заняття провела академія Капоейра-Капа.
Заключний гала-концерт учасників фестивалю та гурту «Чорні черешні» відбувся при вході в парк ім. Лесі Українки. Організатори гостей пригостили туристичною кашею.
Переможці Другого туристичного фестивалю авторської пісні, фото і кіноаматорів «Вітрила пригод»
Номінація «Авторська пісня та співана поезія»
В конкурсі брали участь 11 авторів та гуртів.
Серед індивідуальних виконавців:
I. Ващук Володимир, с. Мельники, Шацького р-ну (200 грн.)
II.Юрій Щербик, м.Луцьк (150грн.)
III.Олександр Хмільовський, м.Луцьк (100 грн.)
Серед гуртів
I.Гурт «Нова Брама», Україна (200 грн.)
II.Гурт AROMA, м.Рівне (150 грн.)
III.Віталіна Семчук, Олександр Ліванцов, м.Луцьк (100 грн.)
Призом «Несподіванка фестивалю» журі відзначило
гурт з м. Володимир- Волинський « Арифметикам любові» (50 грн.) та призом «Майбутнє фестивалю» (50 грн. ) Романа Птачика з м. Камінь-Каширський.
Конкурс «Аматорські фільми» було більше 20 фільмів
в номінації «туристична мандрівка» перемогу отримали:
I.Максим Смолов фільм «Будь мужиком», Росія, Владимирская обл. пос.Вольгинский(200 грн.)
II. Народна кіностудія «Дубно», фільмТараканівський форт(150 грн.)
ІІІ. Павло та Алла Савчуки, м.Луцьк, фільм «Стохід. Загублений світ» (100 грн.)
В номінації краєзнавче дослідження :
I.Віктор і Стефан Булиги, фільм, м.Рівне, «Рівне крізь призму часу-2» (200 грн.)
II.Студія «ANIMA» м.Луцьк, фільм «Волинське Купайло»(150 грн.)
II.Гліб Гончар м.Рівне, « Home» (ДОМІВКА), (100 грн.)
Журі відзначило «Приз глядацьких симпатій» фільм Ігора Случика «Водохреще», «Зимові забави» (50 грн.)
На фотоконкурс було подано близько 50 світлин журі відібрало 35.
В номінації «Пейзаж»
I.Ігор Случик, м.Луцьк, фото «Барви Мак-Кінлі» (120грн.)
II.Сергій Палько, м.Луцьк, «Зимовий Стир» (80грн.)
III.Оксана Клепанчук, смт. Колки, Маневицький р-н, «Вечірня тиша Чатирдагу»(50грн.)
В номінації «Портрет туриста»
I.Ніна Хоружна, с.Жидичин, Ківерцівського р-ну, «Вірна подружка» (120 грн.)
II.Роман Яцик , м.Луцьк,«Спить турист і бачить»(80 грн.)
III.Олег Лапковський, м. Луцьк, «Соколята» (50 грн.)
Заявки на участь у фестивалі подали 40 осіб у різних номінаціях із Волинської, Рівненської, Житомирської областей, також двоє учасників із Росії (Санкт-Петербурга та Володимирської області).
На конкурс кіноаматорів понад 20 фільмів, у конкурсі авторської пісні в номінації «Авторська пісня та співана поезія» брати участь 12 номінантів , у фотоконкурсі 9 учасників, які подали до 40 світлин.
Всі учасники були нагороджені дипломами фестивалю.
Цьогорічний фестиваль фінансово підтримали: управління культури Волинської облдержадміністрації, управління у справах сім’ї, молоді та спорту Волинської облдержадміністрації, управління інфраструктури та туризму Волинської обдержадміністрації, управління культури Луцької міської ради. За що їм подяка від організаторів та учасників.
Київ – Валерій Гладунець
24 вересня 2013 року
19:00
вул. Іллінська 9,
Галерея «ПІДWAL»
ЕТНІЧНИЙ ВІВТОРОК
в Києво-Могилянській академії
Чекаємо на дорослих та діток, парубків та дівок на виданні
Що буде:
- Складчина
- Виставка-ярмарок українських народних гончарних виробів, прикрас, музичних інстрментів
- Дитячі ігри, танки (хороводи), гуртовий спів від Валерія Гладунця
- Кобзар - Павло Моргунюк
- Українські традиційні танці, з троїстими музиками - «Варйон»
- Весільний обряд розплітання коси та одягання вінка з села Серединці, Шепетівського району, Хмельницької області – «Бурса фольклору»
- Акустичний концерт гурту «ТаРута»
Організатори:
Мистецьке об’єднання «Глечик»
Києво-Могилянський Театральний Центр «Пасіка»
Вхід за добровільною пожертвою
Суми – Юрій Ош (Геннадій Костенко)
УБОГІСТЬ
Живу, живу… і правда гола
ураз відкрилася – навколо
така убогість постає,
що аж у вічі просто б’є.
Убогість мислення і духу,
нема ні поступу, ні руху,
пусті бажання і дрібні,
мов цвіль в гнилому кавуні.
І зверху бачу, і донизу
убогість нашу сиво-сизу,
що з давнини до нас прийшла,
убогу долю привела.
Отож, чи будемо до скону
молитися, мов на ікону,
на цю убогість навмання,
що з нас знущається щодня?
ЗВЕЗДА
Когда мне было восемнадцать только,
хотя, точнее, может быть, уже,
в моей воспламенившейся душе
звезда родилась – как, не помню толком.
Она витала в небе над копрами
и часто будоражила меня
на высоте свершившегося дня
донбасскими моими вечерами.
Пылал закат, как будто тень пожара,
в один из августовских вечеров,
звезда моя над теменью бугров
меня в далёкий Питер провожала…
И звёздный свет полынно-чабрецовый
водил меня по весям, городам,
сияла в небесах моя звезда
и в чёрный день, и в огненно-пунцовый.
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Минуло всё... По Божьему веленью
звезда парит, как прежде, надо мной,
скажу лишь напоследок ей одной –
душа моя хладеет, к сожаленью…
Львів – сайт www.victormorozov.com/
21 вересня 2013 - Віктор Морозов і "Батяр-Бенд Галичина" презентували книгу Андрія Панчишина "На вулици Батярскій" і компакт-диск "Батярский блюз" у "Львівській майстерні шоколаду" в Києві, а також виступали з програмою "Батярский блюз" у рамках "Днів Львівщини в Києві" в Мистецькому Арсеналі.
Відгук про виступи в "Рух-Прес"
Батярський Блюз: осінні київські асоціації
http://www.rukhpress.com.ua/013681/index.phtml
Дрібненький дощик, лискуча бруківка під вечірніми ліхтарями, пахощі кави й чоколяди (саме чоколяди – бо як інакше, коли йдеться про кав’ярню “Львівська майстерня шоколаду», навіть якщо вона – не у львівському середмісті, а на Андріївському узвозі у Києві?)
І
– передчуття Побачення. Зі Львовом і його неповторною музичною
культурою, що називається – Батярська Пісня. Бо у Києві того дня почала
відбуватися вікопомна подія – побачення Києва з маестро Віктором
Морозовим та його «Батяр-бендом», з поетом Андрієм Панчишиним – тим
самим, завдяки чиї творам батярський Львів вдалося Врятувати від
Забуття…
Якось я вже писала про батярівки та її носіїв – звичайно, батярів. Але раптом хтось не читав тої епохальної розвідки – ну, то мушу нагадати. Найліпше – словами з передмови до альбому «Серце батяра»: «Шляхта львівських передмість» - батяри – гримуча суміш дрібних заробітчан і ремісників, злодюжок і шахраїв, поєднана річками порядного пива і безхитрісною любов’ю до свого міста… Унікальні кодекс честі, стиль життя й одягу і, головне, фольклор – зокрема, батярські пісні – стали правдивою візитівкою межи- воєнного Львова… Львівська говірка – барвиста, влучна й дотепна – є своєрідною машиною часу для майбутніх поколінь львів’ян, частиною нашої пам’яті й автентичності”.
Так от, 21 вересня, близько 6-ї вечора, до кав’ярні, що про неї я вже сказала, прикотився мінівенчик, і з нього викотилися скрипаль зі скрипкою (Богдан Назар), кларнетист із кларнетом (Степан Нетреб’як), акордеоніст із акордеоном (Петро Рачинський), басист із басом (контрабасом, якщо так зрозуміліше, - Іван Охар) і- звичайно ж! – чоловік у білому батярському шалику та з гітарою, що налаштовувалася у своєму футлярі на свій батярський настрій (власне, Віктор Морозов).
І тоді всі слухачі-глядачі заполонили собою простір кав’ярні, й замовили собі каву і гарячу чоколяду, і почали аплодувати та вигукувати, припрошуючи музик уже розпочати дійство з назвою «презентація альбому «Батярський блюз».
Подих і повів, пахощі й дощі, любов і радість життя, смуток і веселощі, мацьопкі трамваї, що тихенько повзуть на Високий Замок, і Полтва, де пливають живі карасі, дружба і навіть зрада – усе через приціл іронічно примруженого батярського ока.
І «на Професорській Кольонії панянки пахнуть як півонії». І – «на Пляцу Пруса жив Абрам», котрого занесло в далекий край у пошуках раю, але ж «правдивий рай – то Львів»! І – «за церкву Юра сонечко сідає», а «у Пекєлку на Пекарській тісно як в трамваю». Все впізнаване до географічної точності, від усього стискається, плаче й сміється душа (навіть якщо вона не батярська). А як може бути інакше, коли «вино сі ляє банда штаїр грає а ми гуляєм як остатний раз шо буде завтра – тилько Бозя знає танцуй батяре заки є ше час».
Він виявився фантастичним – Батярський(!) Блюз(!). Він «ніколи сі не скінчи». Як ніколи не скінчаться любов, життя і Львів.
Я ще маю неодмінно згадати, що того ж таки дня, себто від пізнього вечора до ранньої ночі на подвір’ї Мистецького арсеналу забава тривала, набирала обертів, і численні слухачі-глядачі не хтіли йти домів, а все танцювали, і підспівували (виявляючи неабияку, як для киян, обізнаність у батярському фольклорі). І дрібонький дощик не заважав, а московські попи у Лаврі через дорогу коцюбилися, бо:«Мій татуньо фраєр-фраєр на забавах грає штаєр а як раз заграв «калінку» поламали мандулінку».
І осінь тихо стояла серед площі Ринок, відтвореної тут-таки (бо дні Львова у Києві), й повторювала самим устами: «На чужині приходять ві сні мої рідні батярскі пісні чи почую я вас ше хоч раз мандоліна гітара і бас»…
А пізньої ночі Віктор Морозов рушив до аеропорту, аби тут-таки, перелетівши півсвіту, опинитися у Вашингтоні, біля дружини та дівчаток – Зірки і Квітки. І музики з "Батяр-бенду" мінівенчиком покотилися нічними полями Вкраїни – до рідного Львова. І Андрій Панчишин із уже відомим нам киянином-львів'янином Дмитром Басілією добулися до Лівого берега, і попрощались, і Андрій пішов домів. А Дмитро домів не доїхав, бо йому не завелося авто, і завдяки цьому він зазнайомився з хорошою людиною (бо навіть у добу януковичів хороші люди все одно якось не переводяться).
Ну от, усе ніяк не поставлю остатну крапку. Маю ще сказати про хлопчика Радика, рочків так iз півтора, - у кав’ярні на Андріївському він так файно танцював під батярівки й час від часу намагався грати на басу…
Олена Бондаренко. Київ, РУХ ПРЕС.
24.09.2013
Севастополь – сайт www.sevbardafisha.narod.ru/
Потусуемся?
БАРДОВСКАЯ БИБЛИОНОЧЬ В «ТОЛСТОВКЕ»
В
субботу 28 сентября в Центральной городской библиотеке им. Л.Н.Толстого
пройдет необычная акция – БИБЛИОНОЧЬ, состоятся выступления
севастопольских поэтов, в том числе, и «поэтов с гитарами» – бардов.
Вход свободный.
Проведение БИБЛИОНОЧИ приурочено к профессиональному
празднику библиотекарей Украины. Начиная с 19.00 по всей библиотеке на
нескольких площадках начнутся мероприятия «на любой вкус и возраст».
Гостей ждут экскурсии в закрытые для свободного посещения отделы,
знакомство с уникальными изданиями из фондов центральной городской
библиотеки с остановками в «библиоресторане», в меню которого, –
самые «вкусные» книги. Запланированы состязания в шахматы, просмотр
кинофильмов прошлых лет, участие в интеллектуальных играх и пр. Одним
словом, ожидается сплошной креатив.
Для меломанов в
читальном зале будет звучать гитарная струна и «живое поэтическое
слово». Актеры Театра на Большой Морской покажут театрализованное
представление. Любителей классической музыки и вокала приглашает
литературно-музыкальная гостиная библиотеки. В программе вечера – выступление камерных ансамблей, вокалистов, бардов.
БИБЛИОНОЧЬ
будет проходить в ЦГБ им. Л.Н.Толстого впервые. Судя по опыту
проведения подобных акций в России, БИБЛИОНОЧЬ в «Толстовке» может
превратиться в великолепную тусовку с участием местных литераторов,
музыкантов, художников, искусствоведов и пр.
Потусуемся?
ПРОЕКТЫ НАШИХ КРЫМСКИХ КОЛЛЕГ
ФЕСТИВАЛЬ АВТОРСКОЙ ПЕСНИ «ОСЕННЯЯ ЯЛТА-2013»
Приближается Фестиваль авторской песни «Осенняя Ялта-2013», и он состоится 4-6 октября, сообщает сайт http://www.kajuta.net ялтинского барда Константина Вихляева и его прекрасной спутницы Юты Арбатской, организаторов известного песенного форума.
Концерты
«Осенней Ялты» пройдут, как обычно, в Ялтинском Центре Культуры.
Открытие фестиваля 4 октября в 18.00, следующий концерт в субботу 5
октября в 18.00, закрытие «Осенней Ялты» в воскресенье 6 октября в
11.00.
По информации сайта, проживание участников и гостей фестиваля, как обычно, в Васильевке (то есть, в пансионате «Павлинка»). Стоимость, предупреждают организаторы «Осенней Ялты», 75 гривен с человека в сутки. Палатки ставить можно, стоимость 15 грн. с человека в сутки.
Желающие получить более исчерпывающую информацию, могут звонить по телефону + 38 050 501 13 05.
Київ – сайт http://festivali.org.ua/
Культурно-спортивный комплекс химико-металлургической
фабрики ПАО ММК им. Ильича
пгт Донское
VII Открытый фестиваль авторской песни СТРУНЫ ЦИРКОНА 2013
19 - 20 октября 2013 г.
Приглашаем
всех желающих активно поучаствовать, а также посодействовать
популяризации и возрождению лучших традиций авторской песни и пообщаться
с близкими по духу людьми. Нынешний фестиваль посвящён творчеству
Булата Шалвовича Окуджавы
К участию допускаются все желающие (как авторы, так и исполнители) без ограничения возраста, зарегестрировавшиеся
и уплатившие регистрационный сбор (25грн). Заявка должна включать
сведения об исполнителе (ансамбле): Ф.И.О. Исполнителя (участника
ансамбля), адрес; названия исполняемых песен с указанием авторов музыки и
слов.
Участие в концерте "Моя первая песня" и свободный микрофон оформляется отдельно.
В каждой номинации представляется одна песня. Выступающий может учавствовать не более чем в двух номинациях.
Исключается исполнение под фонограмму и музыкальные электроинструменты.
В распоряжении участников прекрасный театрально-концертный зал, качественная аппаратура, освещение позволяющее вести видеосъёмку.
Конкурсный концерт оценивается по следующим номинациям:
- Автор
- Исполнитель
- Коллективы (дуэты, трио и т.д.)
- Классика жанра (предпочтение песням Булата Окуджавы)
- Военно-патриотическая и гражданская песня
- Поэты
- Дебют. Молодые исполнители.
По решению жюри и оргкомитета количество номинаций может измениться.
Регистрация, обязательная для всех участников, будет проходить 19 октября с 9.00 до 12.00
При себе обязательно иметь паспорт и идентификационный номер.
Расходы,
связанные с приездом, проживанием и питанием за счёт командирующих
предприятий или самих участников. Проживание в общежитии ХМФ оформляется
и оплачивается в день приезда. Стоимость 60 грн за место.
Есть
возможность переночевать бесплатно в здании с необходимым минимумом
удобств (есть вода, кухня, туалет). Для этого с собой нужно иметь
простынь и покрывало или спальный мешок.
В посёлке есть 15 продовольственных магазинов, кафе, столовая.
Как к нам проехать?
Из Мариуполя:
В 8.40, 11.40 от Ильичёвского рынка отходит автобус Мариуполь - Волноваха. Ехать до Донского.
С
Автовокзала любым автобусом на Донецк до Дмитриевки. Перейти трассу на
остановку и ждать маршрутку до Донского (интервал 1 час)
Из
Донецка: с Автовокзала Южный 7.40 автобус Донецк - Октябское до
Донского. Любым автобусом на Мариуполь до Дмитриевки. Перейти трассу на
остановку и ждать маршрутку до Донского (интервал 1 час)
Электричкой
из Донецка: на Мариуполь, до Волновахи. Перейти по мосту в город, на
автобусной остановке ждать маршрутку Волноваха - Свободное (интервал 1
час).
Адрес оргкомитета: Донецкая обл. Волновахский р-н
пгт Донское ул. Ленина 18 Спортивно-культурный центр ХМФ
телефоны для справок:
+380662238039 - Юлия, +380956564477 - Сергей;
Звоните. С удовольствием ответим на все Ваши вопросы.
Сайт фестиваля http://cirkonfest.ucoz.net/
Фестиваль «ПЕСНЯ БУЛАТА на Дунае»
1. Цели и задачи:
Фестиваль
«Песня Булата на Дунае» организуется и проводится в рамках
международного фестивального проекта авторской песни и поэзии «Песня
Булата», посвященного творчеству Булата Окуджавы, и является его
региональным этапом для юга Украины и Придунайских стран.
2. Задачами фестиваля являются:
• сохранение и приумножение творческого наследия Булата Шалвовича Окуджавы;
• поддержка самодеятельного музыкально-поэтического творчества;
• развитие песенной поэзии в творчестве современных бардов;
• бережное отношение к русской и украинской литературе и национальным культурам обеих стран;
• воспитание патриотизма, толерантности, высоких гражданских и нравственных качеств личности;
• проведение комплекса мероприятий по сохранению в первозданном виде акватории устья Дуная, его природных богатств;
• утверждение здорового образа жизни;
3. Место проведения: Украина, город Вилково, Одесской области.
4. Дата проведения: 17-20 октября 2013 года.
5. Оргкомитет фестиваля:
• Региональный Общественный Фонд Булата Окуджавы;
• Государственный мемориальный музей Булата Окуджавы;
• Творческое объединение «ТриА»;
• Городской совет города Вилково;
• Украинское Дунайское пароходство;
• Киевская государственная академия водного транспорта;
6. Программа фестиваля:
17 октября – день заезда (четверг):
12.00 – 12.10 – Отъезд автобусов с ж/д вокзала г. Одессы на г. Вилково;
16.00 – 18.00 – Прибытие, расселение на турбазе «Пеликан» г. Вилково;
18.00 – 19.00 – Ужин;
20.00 – 22.00 – Концерт – встреча «Давайте восклицать!» (сцена на воде);
22.00 – 23.55 – Ночные встречи – посиделки (песенные беседки);
18 октября –день путешествий (пятница):
09.00 – 09.30 – Завтрак;
10.00
– 15.00 – Тур «Украинская Венеция» на теплоходе. Фотоохота в
заповеднике, посещение «нулевого километра», дегустация молодого
бессарабского вина и большая рыбацкая уха на островной «зелёной» стоянке
«Квакенбург» в дельте Дуная;
15.00 – 18.30 – Автобусное путешествие к Черному морю в пос. Приморское
(12 километров от города Вилково). Прогулки и заплывы;
19.00 – 20.00 – Ужин. Турбаза «Пеликан»;
21.00 – 23.55 – Большой ночной Костёр.
Народная развлекательная игра «Давай поженимся» на Дунае.
Бард – эстафета «Спел две – три песни, отдай гитару». Чай и десерт от шеф – повара;
19 октября – день памяти (суббота):
09.00 – 09.30 – Завтрак;
10.00 – 11.00 – Торжественный митинг, посвященный открытию памятника Булату Окуджаве, г. Вилково;
11.00 – 12.30 – Концерт «Песня Булата на Дунае» для жителей и гостей города на площади Святого Николая Чудотворца;
13.00 – 14.00 – Праздничный обед;
14.00 – 16.00 – Пешеходно - водные экскурсии по городу Вилково. Катание по каналам (ерикам) на гондолах, посещение рынка;
16.00 – 19.00 – Международный матч по волейболу «Украина - Россия» на кубок Оргкомитета.
Чемпионат
по рыбной ловле, на кубок Мэрии. Кулинарный конкурс: салат «Дунайская
фантазия», председатель жюри – Ольга Владимировна Окуджава;
19.30 – 21.00 – Песенно–поэтический ужин с руководством и творческой интеллигенцией города и района;
21.00 – 23.00 – Гала-концерт «Возьмемся за руки, друзья!» (сцена на воде);
20 октября – день расставания (воскресенье):
10.00 – 11.00 – Завтрак;
11.00 – 11.15 – Фото на память;
11.15 – 11.30 – Кормление пеликанов;
12.00 – 12.15 – Общий сбор и отъезд в г. Одессу;
16.00 – 16.30 – Одесса. Железнодорожный вокзал. До новых встреч!
7. Добраться до фестиваля:
поездом
или самолётом до Одессы. Затем фестивальным автобусом либо рейсовыми
маршрутками от автовокзала г. Одессы до автостанции «Вилково». Далее по
указателям до турбазы «Пеликан».
8. Контакты для бронирования и консультаций:
Цилькер Александр Моисеевич atsi@mail.ru www.to-tria.ru +79037908906
Никитин Павел Владимирович uapsua@ukr.net +380672614974
Рубрика – «ЗМІ про мистецькі події»
«А світ – вертеп…»
http://www.day.kiev.ua/uk/article/kultura/svit-vertep
Газета «День», 20 вересня, 2013
У Львівському театрі ім. М. Заньковецької представили поетично-театральне дійство «Грицько Чубай. П’ятикнижжя». Нагадаємо, книжка ввійшла до трійки Гран-прі ХХ Львівського міжнародного форуму видавців. У «П’ятикнижжі», окрім віршів, — фотографії Грицька Чубая, факсиміле автографів, есклібрис та листи. Передмову і післямову до збірки склали легендарні українські поети Кость Москалець та Олег Лишена. Побачила світ книжка у «Видавництві Старого Лева». Ідея видання належить доньці Грицька — Соломії. — Для мене, як і для Тараса Чубая, популяризація творчості нашого батька Грицька Чубая є справою всього життя. Видання Чубаєвих книг, організація вечорів і фестивалів, пов’язаних з іменем цього великого українського поета і яскравого діяча андеграунду — це те, що я завжди робила і робитиму не лише як його донька, але й як людина, що сповідує певні ідеали та цінності, — каже Соломія ЧУБАЙ. У концерті на заньківчанській сцені пам’яті поета, перекладача, одного із чільних представників неомодерністського дискурсу у львівському андеѓраунді 1970-х Григорія Петровича Чубая (1949—1982 рр.) взяли участь дружина Галина, діти — Соломія та Тарас, друзі, соратники і небайдужі до його творчості і долі — поети і перекладачі Богдан Стельмах і Юрій Винничук, перекладач і бард Віктор Морозов, поетеса і директор «Видавництва Старого Лева» Мар’яна Савка, гурт «Плач Єремії», струнний квартет «Віртуози Львова», вокальна формація «Піккардійська терція», театр тіней «Див»... Вів вечір письменник Юрій Андрухович. «А світ — вертеп. Кажу я з гіркотою: цей світ — вертеп. І, мабуть, щонайважче — у ньому залишатися собою...», — писав Г. Чубай.
Тетяна КОЗИРЄВА, «День», Львів
У Харкові демонтували пам’ятну дошку Шевельову
http://www.bbc.co.uk/ukrainian/news_in_brief/2013/09/130925_ek_kharkiv_shevelyov.shtml
У Харкові за рішенням міської ради знесли меморіальну дошку видатному мовознавцю-славісту Юрію Шевельову.
Як повідомляє кореспондент ВВС Україна з Харкова, "за" пропозицію демонтувати пам’ятний знак проголосували 65 депутатів. Вони скасували рішення топонімічної комісії, яка дала дозвіл на вшанування пам’яті лінгвіста два роки тому, у травні 2011.
За цей час ініціативна група зібрала кошти, виготовила та встановила дошку на фасаді будинку у центрі Харкова, де протягом 28 років жив Клацнути Юрій Шевельов.
Проти увічнення імені вченого виступила низка громадських організацій, зокрема Антифашистський комітет Харківщини. Свою позицію комітет мотивував тим, що Юрій Шевельов під час Великої Вітчизняної війни співпрацював із фашистськими окупантами. Ці аргументи здалися Харківській міський раді слушними, попри заперечення світової спільноти.
Протягом 30 хвилин після прийняття рішення дошку із будинку №17 на вул. Сумській демонтували. Це зробили робітники, які назвались комунальним підприємством "Жилкомсервіс". Спершу вони спробували зняти пам’ятний знак зі стіни, а коли не вдалося – розбили на кілька частин і прибрали уламки.