Новини одним рядком:
11 вересня – Віктор Морозов виступав у Чорнобильській дитячій лікарні (Львів)
12 вересня – день народження Олександра Кошиця, диригента, композитора, засновника укр. національної капели в 1919 році
12 вересня – прес-конференція театру поетичної пісні «La Chanson» у Сумському обласному прес-клубі
13 вересня – новий сезон розпочав кіноклуб Харківського Літературного музею (вул. Фрунзе, 6)
18 вересня – Віктор Морозов і "Четвертий кут" виступили на презентації "П'ятикнижжя" Г. Чубая разом із Т. Чубаєм
20 вересня – театр поетичної пісні «La Chanson» з програмою «Наш Ермітаж» у залі профспілок (Суми, вул. Петропавлівська, 61)
21 вересня – фестиваль «Республіка Мамайщина» у Боярці за участю бардів Г.Вагапова, С.Василюка, В.Гонського
23 вересня – у київській книгарні «Є» на Спаській, 5 читатимуть поети Мідна, Богдан-Олег Горобчук і Михайло Жаржайло.
25 вересня – концерт дуету “Простір музики” у Національному музеї Тараса Шевченка, м. Київ, бульвар Т. Шевченка, 12
27-29 вересня – фестиваль українського фольклору «Берегиня» у Луцьку
29 вересня – день народження Ірини Федорової, автора пісень, керівника гуртка тур. пісні Харківського Палацу дітей та юнацтва
29 вересня – концерт дуету “Простір музики” у залі профспілок (Суми, вул. Петропавлівська, 61)
30 вересня – день народження Ігоря Добровольського, автора пісень, президента Сумського клубу і фестивалю “Булат”
4-6 жовтня – фестиваль авторської пісні “Осіння Ялта” в Криму
Євген Плужник
* * *
Знаю, сіренький я весь такий,
Мов осінній на полі вечір…
- Тягарем минулі віки
На стомлені плечі!
Серце здушили мені – мовчи!
О, майбутнє моє прекрасне!
Чуло серце тебе вночі,
Що ж, – нехай собі серце гасне!
Хтось розгорне добу нову –
І не біль, і не гнів, не жертва!
Воскресінням твоїм живу,
Земле мертва!
* * *
Цвітуть думки, а на слова скупіше…
Я знаю сам, – росту. Міняю лист.
…Нехай, кому не ліньки, пише,
Що от, мовляв, запеклий песиміст…
Я ж почуваю так: скажу – бо мушу! –
Хоч щось своє, не казане ніким;
Коли рядкам якимсь звіряти душу, –
Тільки таким!
А там нехай, кому не ліньки, пише,
В словах нудьгу розводячи густу…
Цвітуть думки, і на слова скупіше…
Росту.
Повідомлення від бардів та прихильників авторської пісні та поезії
Листи надсилайте на Email: p_karta@ukr.net, p_karta@mail.ru
Сайт www.victormorozov.com/
11 вересня 2013 - Віктор Морозов виступав у Чорнобильській дитячій лікарні (Львів)
12 вересня 2013 - У львівському "Видавництві Старого Лева" вийшла в світ книга Джеремі Стронґа "Нові пригоди Ракети на чотирьох лапах" в перекладі з англійської Віктора Морозова.
Презентації книги спільно з автором Джеремі Стронґом відбулися на Форумі видавців у Львові.
Більше інформації тут і тут.
Блог Джеремі Стронґа про подорож в Україну - My visit to Ukraine (англійською мовою)
13 вересня 2013 - У київському видавництві "А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА" вийшла в світ книга Роальда Дала "ВДВ (Великий Дружній Велетень)" в перекладі з англійської Віктора Морозова.
Презентація книги відбулася на Форумі видавців у Львові.
18 вересня 2013 - Віктор Морозов і "Четвертий кут" виступатимуть на концерті-презентації "П'ятикнижжя" Грицька Чубая разом із Тарасом Чубаєм, "Плачем Єремії", "Піккардійською терцією", "Джалапітою", "Файно", "Віртуозами Львова" та іншими.
Концерт відбудеться у Львівському театрі ім. М. Занковецької о 19:30
Суми – Яна Шифріна
ПРЕС-АНОНС
У четвер 12.09.13 о 12:00 в Сумському обласному прес-клубі відбудеться прес-конференція лауреатів Грушинського фестивалю театру поетичної пісні «La Chanson».
Сумський обласний прес-клуб
м. Суми, Покровська площа, 13
Тел. +38(0542) 65-07-99
20 вересня 2013 року Театр поетичної пісні «La Chanson» розпочинає новий, 4-й сезон проекту «Антологія поетичної пісні» (початок о 19.00 - упорядник). Цього сезону проект «Антологія поетичної пісні» проходитиме за підтримки губернатора Юрія Чмиря. Новий сезон відкривається прем’єрою – програмою «Наш Ермітаж», що відбудеться в залі профспілок (вул. Петропавлівська, 61).
ВИСТУПИ:
Віктор Сироватський, художній керівник театру. Розповість про концепцію проекту і здобутки минулих трьох сезонів.
Яна Шифріна, артистка театру. Розповість про плани на наступний сезон.
Оксана Скоробагатська, Сергій Городничий, артисти театру. Про нову програму «Наш Ермітаж».
Артем Соколов, активіст клубу авторської пісні «Булат». Чому губернатор вирішив підтримати театр «La Chanson».
Відповіді на запитання.
Про театр поетичної пісні «Chanson» (Суми)
(Віктор Сироватський, Яна Шифріна, Оксана Скоробагатська, Сергій Городнічий)
Театр поетичної пісні «La Chanson» з’явився у 1998 р. Основою колективу стала група молодих музикантів – авторів та виконавців. Назва театру пов’язана з явищем французького шансону, творчістю видатних французьких шансоньє – Жака Бреля, Жоржа Брассанса, Едит Піаф, Лео Ферре та інших – тих, хто підняв мистецтво пісні на небувалу раніше поетичну висоту. Артисти театру визначають свій жанр, як поетичну пісню. Вертинський та Окуджава, Висоцький та Візбор – ті, кого по праву можна назвати класиками російського шансону. Справжній шансон не має ніякого відношення до «блатної» пісні чи тюремного фольклору. Саме тому театр не змінює своєї назви, а показує програми серії «La Chanson» про шансон», де знайомить слухача з кращими взірцями поетичної пісні України та Росії, а також із закордонними традиціями поетичної пісні на зрозумілій для нашого глядача мові. «Відверто кажучи, нам нелегко з цією назвою – сьогоднішнє інформаційне поле доволі агресивне, але ми не опускаємо руки» (В. Сироватський).
В репертуарі театру «La Chanson» кілька авторських програм на вірші М.Волошина, М.Цвєтаєвої, Б.Чичибабина, програми, присвячені Антуану де Сент-Екзюпері, Булату Окуджаві, улюблена для сумського глядача «Зірка Різдва».
Київ, Москва, Харків, Вінниця, Запоріжжя, Ялта, Донецьк, Дніпропетровськ – це далеко не повний перелік міст, де театр поетичної пісні «La Chanson» виступає з концертами. Колектив був удостоєний Гран-прі на XV Міжнародному фестивалі авторської пісні "Солов’їна трель" (Курськ, 2003). В 2004 році на конкурсі "Подія року в жанрі авторської пісні в Києві" театр «La Chanson» був нагороджений дипломом в номінації «Найяскравіший гість Києва». За результатам рейтинг-опитування незалежної газети «Панорама» за 2008 вік театр пісні «La Chanson» став лауреатом в номінації «Золота десятка людей, що зробили найбільший внесок в духовне, культурне, спортивне та інтелектуальне життя регіону».
В 2012 році Сумський театр поетичної пісні «La Chanson» став дипломантом IX Міжнародного фестивалю авторської пісні «Петербурзький акорд». В 2013 році театр «La Chanson» став володарем гран-прі фестивалю «Пісні Булата в Колонтаєво» та лауреатом фестивалю Платформа-2013 (Грушинський фестиваль на Мастрюковських озерах) в номінації "Ансамблі".
Боярка – Сергій Мороз
Дякую, Петре, Приходь на наш концерт. Запрошення в прикріпленому файлі (на концерт 25 вересня у Києві - упорядник). 29 вересня маємо концерт в Сумах. Організовує Ігор Добровольський. Будемо раді тебе бачити.
Із отриманої фотографії переписав текст запрошення. Упорядник
Національний музей Тараса Шевченка
м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 12
25.09.2013 року, середа
Початок 17.30
Концерт дуету “ПРОСТІР МУЗИКИ”
(Сергій Мороз та Ігор Якубовський)
У концертній програмі дуету “ПРОСТІР МУЗИКИ” пісні на вірші сучасних поетів України:
Ліни Костенко, Бориса Олійника, Ніни Горик, Василя Слапчука, Тетяни Яков’юк, Данила Кулиняка, Ростислава Радишевського, Олени Ясинецької, Миколи Шошанні, Катерини Матвєєвої, Оксани Дзери, Анатолія Тарана, Євгенія Гущина, Миколи Удовиченка.
Суми – Ігор Добровольський
Добрый день, Пётр Васильевич!
Приглашаю Вас на концерт дуэта "Пространство музыки".
Творческий портрет дуэта
вот ссылка http://www.ex.ua/258819803204
Анонс предстоящего концерта
Воскресенье,29 сентября 2013 года
Зал профсоюзов (2 этаж) по адресу: ул. Петропавловская,61
Начало концерта: 17:00
КОНЦЕРТ дуэта «ПРОСТРАНСТВО МУЗЫКА» (КИЕВ)
Сергей Мороз, Игорь Якубовский
А также… Вас ожидает творческий сюрприз!
Замечательный дуэт “Пространство музыки” создан авторами и исполнителями киевлянами Сергеем Морозом и Игорем Якубовским в 2000-ом году. Профессиональные музыканты более чем с 20 летним стажем композиторской и исполнительской деятельности.
Дуэт работает в разнообразной жанровой стилистике современной акустически-электронной музыки (от народного творчества - фольклора, авторской песни и до блюз-джазовых композиций).
Простота и естественность, глубина чувств, грациозный музыкальный рисунок – всё это присуще дуэту “Пространство музыки”.
А высокое исполнительское мастерство, безусловно, покорят Ваши сердца.
Небольшой концертный зал создает великолепную творческую атмосферу.
Ждем Вас на концерте!
Жму руку,
Игорь
Київ – розсилка і сайт http://festivali.org.ua/
Информация о фестивале "Вагант": http://festivali.org.ua/frm/index.php?t=2098
Регистрация на фестивале "Вагант": http://www.bards.name/index.php?page=regfest&FEST=81
Фестиваль авторской песни "Осенняя Ялта - 2013" состоится 4-6 октября 2013.
Дополнительная информация будет выложена позднее. Нетерпеливым можно звонить по телефону + 38 050 501 13 05.
Київ - розсилка
СПЕЦІАЛІЗОВАНА ВИСТАВКА
УКРАЇНСЬКИЙ МУЗИЧНИЙ ЯРМАРОК-2013
26-29 вересня
м. Київ, НК “Експоцентр України”
(ВДНГ, пр. Глушкова,1)
П Р Е С-Р Е Л І З
Український музичний ярмарок 2013:
20 років професіоналізму музичної індустрії України
Цьогоріч з 26 по 29 вересня Україна знову опиниться в коловерті професійного музичного життя: у Національному комплексі «Експоцентр України» відбудеться спеціалізована виставка «Український музичний ярмарок - 2013».
Упродовж 20 років «Український музичний ярмарок» невтомно формує національний музичний ринок, визначає основні тенденції розвитку не лише ринку, а й музичної індустрії загалом. Відтак ця подія щорічно об’єднує виробників і музикантів, учнів і викладачів музики, слухачів та їхніх «зіркових» кумирів. Спілкування й дискусії на професійних семінарах, майстер-класах, концерти в павільйонах та open-air – увесь огром пропонованих організатором – Всеукраїнською громадською організацією «Асоціація виробників, дистриб’юторів і продавців професійного звукового і світлового обладнання, музичних інструментів» – заходів сприяють формуванню якісного національного культурного продукту.
Традиційна й найбільша в Україні виставка професійного звукового та світлового обладнання, музичних інструментів залишається й лідером на ринку Східної Європи. Адже провідні українські компанії: АКРОПОЛІС, АЛВІСС, ЗІНТЕКО, КОМОРА, ЛАЙТЕК, КОРТМІ, МЕГА-ШОУ, РЕАЛ-МЮЗІК, СОЛО, КАМЕРТОН, ТРЕМБІТА – сьогодні є офіційними представниками найвідоміших світових брендів обладнання й музичних інструментів. Таким чином, «Український музичний ярмарок» представляє на широкий загал (а це понад 8 тисяч відвідувачів) повний спектр музичних інструментів – від акустичних та народних до електричних, знайомить з останніми досягненнями у галузі музичної електроніки, програмного забезпечення, DJ обладнання.
Поруч із дистриб’юторами, розробниками та виробниками професійного звукового та світлового обладнання, музичних інструментів, у виставці традиційно беруть участь сервісні компанії, засоби масової інформації, продюсерські центри, організатори концертів та фестивалів, видавці музичної літератури тощо. Лише тут можна знайти повний асортимент усієї продукції, необхідної для створення та просування музики.
На кожного відвідувача чекають професійні семінари, концерти та майстер-класи від визнаних українських і закордонних музикантів, демонстрації новинок обладнання та обговорення музичних подій, нові професійні та творчі контакти. Тож «Український музичний ярмарок» - це місце, де кожен має змогу розпочати власний музичний бізнес.
Виставка проходить за традиційної підтримки Міністерства культури України.
Ювілейний 2013 рік для «Українського музичного ярмарку» є роком підтримки молодих музикантів. Понад 900 молодих виконавців (191 соліст та гурт) з усіх областей України та АР Крим представлятимуть в межах виставки легендарний всеукраїнський фестиваль ЧЕРВОНА РУТА-2013. Фінальні конкурси й гала-концерт упродовж чотирьох днів пройдуть відразу в шести найпопулярніших музичних жанрах: поп-, сучасна танцювальна, акустична, рок-, інша музика, український автентичний фольклор.
Для музикантів участь у ЧЕРВОНІЙ РУТІ – це завжди крок на велику сцену, адже значна частина найпопулярніших українських зірок є вихідцями з майстерні фестивалю. Серед них такі гранди, як: Сестри Тельнюк, Брати Гадюкіни, ВВ, Кому Вниз, Марія Бурмака, Андрій Кузьменко (Скрябін), Табула Раса, Плач Єремії, Олександр Пономарьов, Руслана, Віктор Павлік, Наталія Могилевська, Пікардійська Терція, Ані Лорак, ТНМК, Тартак, Гайдамаки, Крихітка Цахес, Анастасія Кочетова (Еріка), Олена Кучер (Alyosha) Млада, «Даха Браха», «Полікарп», «Кораллі», Ілларія та інші.
Об’єднання «УКРАЇНСЬКОГО МУЗИЧНОГО ЯРМАРКУ» та «ЧЕРВОНОЇ РУТИ» невипадкове, адже обидва бренди стали центром української культури, першоджерелом національної школи музики. Організатори завжди ставлять перед собою надзавдання – створити нову конкурентоспроможну, сучасну і водночас глибоко національну українську масову музичну культуру.
http://muz-yarmarok.org.ua/
Донецьк – сайт www.pointsupport.org/
Концерт Анатолия Киреева в Донецке
Концерт Анатолия Киреева в Донецке
27 Сентября в Таверне ресторанно-гостиничного комплекса "Шафран" (пр-кт Панфилова, 15-б) состоится концерт автора-исполнителя Анатолия Киреева. Начало концерта в 19-00.
Анатолий Николаевич Киреев (род. 14 ноября 1956, Челябинск, Челябинская область, СССР) — поэт, композитор, исполнитель, работающий в жанрах классической авторской песни, шансона.
Около 30 лет жил в Кургане, с 2006 — в Челябинске.
Работал на Севере. Освоил множество специальностей — был строителем, плотником, такелажником.
Песни пишет с 1973 на свои и на чужие стихи.
Лауреат Ильменского (1989) и Грушинского (1989) фестивалей, дипломант Всесоюзного фестиваля в Киеве.
С 1989 г. регулярно выступает с сольными концертами, был артистом филармонии, его песни много раз звучали по радио и центральному телевидению. Песня "Ветер" в исполнении Лери Винна прозвучала в финальном концерте телевизионного фестиваля "Песня-98".
Дніпропетровськ – розсилка МА «АртВертеп»
Луцьк / Фестиваль українського фольклору «Берегиня»
27-29 ВЕРЕСНЯ
Луцьк
Фестиваль передбачає показ календарно-обрядових та родинно-побутових дійств: – літньо-осінні звичаї та обряди, ігри, розваги, пісні; – фрагменти весілля, народин, хрестин, толоки тощо.
У фестивалі беруть участь: вокальні фольклорні гурти, фольклорно-етнографічні ансамблі, солісти-вокалісти, солісти-інструменталісти, народні музики та інструментальні гурти (весільні музики) різного складу. Репертуар колективів та окремих виконавців має складатися з творів, що побутують у їхній місцевості, тривалість виступу не менше 30 хвилин.
В рамках фестивалю відбудуться: – науково-практична конференція, до роботи в якій запрошуються фольклористи, етнографи, етномузикологи, мистецтвознавці, краєзнавці з України та закордону; – конкурс інструментального виконавства на традиційних народних інструментах українців. Всі колективи, які бажають взяти участь у фестивалі, надсилають заявки українською мовою за формою.
Суми – Галина Бобирєва
Владимир Высоцкий – Поэт, Музыкант, Актер, Гражданин – личность даже для нынешнего – XXI – свободного века неординарная, не говоря уже о веке прошлом, двадцатом. В течение последнего года появились два памятника Высоцкому – в Одессе и – совсем недавно – в Харькове.
В Харькове Владимир Высоцкий стоит рядом с Дворцом спорта перед стеной для скалолазания – на вершине из собственных стихов, песен и ролей – "Вам". Босой, с гитарой наперевес, покоривший собственную вершину – вершину души-"скалолазки" – такой Высоцкий органично вписывается в монументальный облик Харькова.
Совсем другой Высоцкий на Французском бульваре перед Одесской киностудией. Утонченный, обнаженный до голого нерва – взметнувшийся над масками лицедейства. В Одессе, смеющейся во все времена над любыми масками, срывающей все наносные покровы с души человека, в Одессе, испещренной билбордами "Одесса – это не просто город, это улыбка Бога", Высоцкий мог появиться только таким – полупризрачным, улетающим от всего неживого, от всего ненастоящего…
Два разных памятника одному человеку. Их нельзя сравнивать. Их даже не нужно оценивать – ибо, как в стихотворении, – главный памятник творческой личности – само Творчество. Эти памятники можно воспринимать как символ мимолетности и вечности души, воспринимать как дань – дань городов, дань благодарных людей Тому, кто своим талантом – в первую очередь, быть Человеком – вознесся над лживой обыденностью, твердо при этом стоя на Земле своими босыми ногами, своей честной бескомпромиссной Душой!
Рубрика – «Поетичне знайомство»
У розсилці київського КАП “Арсенал” про концерт 12 вересня було написано: “Напоминаем, что сегодня в клубе Арсенал состоится концерт автора из Черновцов Светланы Шахановой http://www.bards.name/person691 . Хоть и малоизвестный, но очень хороший автор.”
Попросив пані Світлану вислати вірші та написати як пройшов концерт у Києві.
Упорядник
Что касается моего концерта - то сама обстановка киевского клуба "Арсенал" располагает к общению, непринужденному и взаимному. Это важно, возможно, для автора не меньше, а может и больше, чем для зрителей, пришедших его услышать. Так в этом смысле можно считать концерт удавшимся, потому что пришли на него замечательные люди, умеющие слышать...
Во вложенном файле - информация и небольшая подборка стихов разных лет.
Светлана Шаханова – автор-исполнитель, живёт в городе Черновцы. По образованию – инженер-физик. Окончила Черновицкий Государственный университет, факультет инженерной оптики. Автор семи сборников поэзии и прозы. Песни пишет на свои стихи.
Вот несколько стихотворений, вошедших в сборники разных лет:
Из книги «Это дерзкое рожденье…»
* * *
Я тихо-тихо подойду к окну.
И в ночь шагну.
Я не вспугну
Далеких звезд уютный свет.
Я их протру,
И поутру
Уйду за ними в тишину…
Там шума нет.
1992 г., осень
* * *
Зеркало, зеркало –
Синяя гладь.
Дверка за дверкою,
Дальше – печать.
Словно движение
Карандаша.
Лишь отражение,
Дальше – душа…
1992 г.
* * *
Стою в безответном заброшенном
храме.
Иконы… Лампады… Алтарь…Образа…
И образы странные пали в глаза –
Листочки пустила сухая лоза
И завтра качнется к земле
под плодами, -
Я ртом виноградины буду ловить…
Но вижу: сегодня в заброшенном
храме
Молитву читаю сухими губами.
Читаю молитву:
А слышится:
пить…
22.05.93
Из книги «Под кривизной застывших очертаний»
* * *
По воде от камней – круги…
По земле – шаг чеканят хлестко
От начала – до перекрестка
Равнодушные сапоги.
И вокруг – как набат – шаги…
В неизбежности повторенья
По земле от камней – круженье,
По воде от камней – круги…
9.12.99
Из книги «Не подведи меня, крыло»
* * *
Угости меня старинным,
Крепкой выдержки, вином.
В благородной паутине,
Пробка – с красным сургучом.
Чтоб глоток был прян и сладок,
С терпким привкусом веков.
А на донышке – осадок
Из невыдуманных слов.
5.12.01
* * *
Крестик за крестиком – каждым стежком
Ниточка строит полянку и дом,
Рыжий подсолнух, вдали – тополя,
Много полосок на брюшке шмеля,
Яблоньку вышьет в зеленом саду,
И лягушонка в заросшем пруду.
Туго на пяльцах натянута ткань –
Только иголкой себя не порань:
Палец уколешь – кровь потечет,
Прямо на домик, где время живет…
24.11.01
Из книги «Всё приходит нежданно»
* * *
Храни, судьба, от умных дураков,
От вездесущих пламенных всезнаек,
Трактующих сюжеты глупых баек,
Как постулаты жизненных основ.
Храни от неприметных подлецов,
В которых не увидишь негодяя.
Они так упоённо сострадают,
Что в спину нож воткнут в конце концов…
Храни, судьба, от тесной пустоты –
От лишних слов, ненужных обещаний,
От жажды развлечений, а не знаний,
От мелочной и пошлой суеты…
Храни от громких титульных имен,
Кричащих на века и поколенья.
Оставь нам и метанья, и сомненья –
Кто не страдал, тот не был и рожден…
Храни, судьба, от бесконечных фраз,
От мыслей, как гроза, неосторожных;
От дел ненужных, потому – ничтожных
И уносящих молодость у нас…
Ты береги непорванную нить
И в день постой, и в день благодаренья.
Храни, судьба, то нежное мгновенье,
Которое нам следует прожить…
25.01.09
ПОЛНОЛУНИЕ
В ячейке клетки
Оконной рамы
Висит – монеткой
Нездешней, странной,
Смешной, бесцветной
И неразменной -
Клубочек света
Моей Вселенной…
23.08.10
Рубрика – «ЗМІ про мистецькі події»
Світ тримається… на пісні
Національний заслужений академічний український народний хор ім. Г. Верьовки святкує 70-річчя
http://www.day.kiev.ua/uk/article/kultura/svit-trimaietsya-na-pisni
Газета «День», 12 вересня, 2013
12 вересня у Національної філармонії України відбудеться ювілейний концерт, у якому буде представлено широкий спектр хорової музики українських композиторів, включаючи авторські твори та обробки народних пісень. Історія хору бере початок у тяжкі роки воєнного лихоліття: у Харкові 1943 р. було організовано Державний український народний хор (від початку в його складі перебували хорова, оркестрова й танцювальна групи) і призначено його художнім керівником, а головним диригентом — педагога Київської консерваторії Григорія Гурійовича Верьовку (1895—1964 рр.). Поруч із ним хормейстером працювала його дружина, талановитий музикант Елеонора Павлівна Скрипчинська (1899—1992 рр.). Наступного року колектив хору перебазувався до Києва. Основу репертуару склали українські народні пісні, чимало обробок яких здійснив сам керівник, котрий активно збирав і досліджував фольклор (у біографії митця — кілька років наукової роботи в Інституті мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН УРСР).
Поступово Український народний хор потрапляє в когорту колективів союзного значення, беручи участь у різноманітних партійно-урядових концертах, декадах української літератури і мистецтва та інших заходах. Його учасники здобувають багато нагород на Всесвітніх фестивалях молоді і студентів, як, наприклад, 1957 р. під час VI фестивалю в Москві стали 10 золотих і срібних медалей, із VII форуму у Відні лауреатські звання привезли шестеро танцюристів, а протягом VIII фестивалю у Гельсінкі колектив був відзначений вісьмома золотими медалями.
Гастрольна палітра збагачується новими барвами: колектив несе рідну пісню не лише по містечках і селах України, а й інших республіках колишнього СРСР, а починаючи від 1952 р. виступає за кордоном — у Румунії, Польщі, Фінляндії, Бельгії, Австрії, НДР, ФРН, Югославії. Невипадково дослідник шляхів розповсюдження української пісні у світі Г. Нудьга зазначав, що у ХХ столітті після хорової капели О. Кошиця саме Український народний хор найбільшою мірою планомірно представляє самобутнє українське народнопісенне мистецтво на міжнародних теренах.
Перший подвижницький етап в історії становлення і розвитку Українського народного хору, який вирізняється спиранням репертуару на автентичні взірці народного багатоголосся, завершився у середині 1960-х. Своєрідна виконавська манера співаків привернула увагу численних дослідників протягом наукової конференції, проведеної з нагоди 20-річчя хору, постать його керівника висвітлювала книжка відомого хормейстера, кандидата мистецтвознавства Леопольда Ященка «Григорій Гурійович Верьовка».
В останні роки життя Г. Верьовка, передчуваючи свій відхід і сподіваючись передати своє дбайливо виплекане дітище в надійні руки, залучив до співпраці як свого помічника Анатолія Авдієвського, на той час відомого в музичних колах хормейстера, засновника поліського ансамблю пісні і танцю «Льонок» із Житомира. Від приходу Авдієвського в Український народний хор як художнього керівника, головного диригента і директора 1966 р. розпочався новий етап розвитку цього колективу. Творче кредо і людську позицію маестро знаходимо в його ставленні до народної пісні: «Наш народ мудрий, і такі ж його пісні. Багато з них мають вражаючу драматургію, глибоке філософське звучання. Це — не лише художня цінність, а й наша історія. Без розуміння і справжньої поваги до цього феномену наші патріотичні гасла нагадуватимуть бурю в склянці води...» Вимогливий і принциповий до себе, до співаків, він зумів реалізувати свої творчі принципи щодо піднесення професіоналізму Українського народного хору, закладення основ академічного співу в хоровій справі.
Основу репертуару продовжували становити народні пісні, але крім них митець починає впроваджувати хорову творчість композиторів-професіоналів, засновану на трансформації народних інтонацій, вбачаючи пріоритетність нового стильового обличчя колективу вже в академічній манері співу. Тому для збагачення тембрових властивостей, масштабності звучання хору, його виконавської мобільності маестро вводить у склад голоси академічного сопрано. Завдяки такій новації стало можливим виконання акапельної музики Бориса Лятошинського, Левка Ревуцького, Пилипа Козицького, Миколи Колесси, Лесі Дичко, Олександра Яковчука, композиції великої форми (фольк-опера «Коли цвіте папороть» Євгена Станковича та хоровий концерт «Гори мої, гори» Володимира Зубицького). Тому феномен хору на сьогодні криється в універсалізмі його співочих можливостей — від народної до академічної манери виконання.
Тріумфальним став перший виступ колективу на американському континенті під час Експо-67 у Монреалі, де зібралося близько тридцяти тисяч слухачів. Як згадує Анатолій Тимофійович, «то була мить істини, зворушлива мить єднання українців-емігрантів із земляками, котрі зі сльозами підхоплювали рідні мелодії, сердечно обіймаючи наших виконавців».
Резонанс цього виступу приніс багато позитивних зрушень матеріального і духовного характеру в житті колективу. Одним із них слід вважати розширення географії гастрольних поїздок. Так, 1968-го хор брав участь у Днях України в Чехословаччині (19 концертів), наступного року гастролював у Швейцарії та Франції (10 концертів). Квитки розкуповувалися заздалегідь, аншлаги супроводжували виступи завжди, а преса щедро обдаровувала митців вдячними словами, захоплюючись самобутньою красою пісень і танців України.
«Неможливо словами описати видатне вокальне і танцювальне виконання цього всесвітньо відомого ансамблю. То ніжні й жартівливі, то як хвилі бурхливого моря народні пісні... Незважаючи на чужу мову, ніби за помахом чарівної палички, перенесли слухачів у глибінь життя та природи великого народу», «Дві години музичного екстазу більш як трьох тисяч глядачів... Як уникнути пишномовних епітетів з приводу цього чудового концерту, під час якого всі наші почуття були повністю задоволені. Насамперед наш слух завдяки голосам із сильним, теплим, ніжним, і навіть надприродним тембром. Потім — наш зір, завдяки віртуозності і спритності танцюристів, невичерпна енергія котрих іде від закоханості в мистецтво, в радість життя. Всі фібри нашого єства перебували під магічною чарівністю маестро Анатолія Авдієвського, котрий робить артистичною найскромнішу мелодію...» — такі цитати із численних відгуків у ЗМІ, які нині д зберігаються в музеї хору.
Загалом 1970—1980-ті позначені активізацією зарубіжно-гастрольної діяльності хору. Австрія, Нідерланди, Іспанія, Португалія, Коста-Ріка, Мексика, Куба, Нікарагуа, Чехія, НДР, Канада, Франція, Монако — усюди переповнені зали, шалені овації, осяяні радістю обличчя глядачів.
Знаменними для колективу стали перші гастролі у США (2000 р.), де він виступав у найкращих залах, провівши протягом турне 86 концертів. Про один із них писала Washington Post: «...концерт відбувся у переповненій глядачами найпрестижнішій залі американської столиці — Центрі мистецтва ім. Джона Кеннеді. Чарівні українські пісні, що змінювалися запальними танцями, викликали зливу овацій, захоплені відгуки слухачів».
Одним із провідних напрямків діяльності хору можна визначити працю на перспективу — при хорі працює вокальна студія (керівник Ірина Мельниченко) для підготовки майбутніх хористів, де діти від п’ятирічного віку вчаться співати з наступною можливістю стати учасником хору. Неодноразово робота в хорі відкривала індивідуальний шлях у мистецтві, стежку до всенародної популярності його співакам. Так хорову школу маестро Авдієвського пройшли Ніна Матвієнко, тріо «Золоті ключі» (з її участю, Валентини Ковальської та Марії Миколайчук), Володимир Бойко, Алла Кудлай та інші.
Такий щедрий ужинок за сім десятиліть досягається взаєморозумінням спільної мети поміж Анатолієм Тимофійовичем Авдієвським та його однодумцями, хормейстером Іриною Мельниченко, режисером-диригентом Зеновієм Корінцем, диригентом оркестру Геннадієм Єрьоменком, головним балетмейстером Валерієм Шкоріненком.
Сьогодні хор ім. Г. Верьовки знаний в усьому світі високопрофесійний колектив, що достойно представляє народнопісенне й танцювальне мистецтво України.
Ольга КУШНІРУК, кандидат мистецтвознавства
Японець-козак
Сакума Сюїці підкорює світ українською музикою
http://www.day.kiev.ua/uk/article/kultura/yaponec-kozak
Газета «День», 11 вересня, 2013
Аліса Антоненко
Він уперше почув українську народну пісню більше десяти років тому і захотів стати справжнім козаком. Наша національна танцювальна й музична культура настільки зачарувала японського музиканта, що незабаром він навчився чудово грати на бандурі.
З того часу Сакума Сюїці несе українську національну культуру по всьому світу. Він вивчає українську мову і досить непогано нею розмовляє. Почути, як Сакума чудово грає на бандурі, кияни зможуть (з 13 до 15 вересня в рамках фестивалю японської культури «Япономанія», який проходитиме на території виставкового центру «КиївЕкспоПлаза»). Справжній дар цього бандуриста — вміння гармонійно поєднувати в музиці дві різні культури. Сакума Сюїці виступить як почесний гість фестивалю-виставки.
Повелитель музики
Із нагоди свого ювілею композитор Мирослав Скорик дарує своїм шанувальникам Міжнародний музичний фестиваль
(газет «Україна молода» від 17 вересня 2013 року)
http://www.umoloda.kiev.ua/number/2333/164/82994/
Людмила ОЛТАРЖЕВСЬКА
Свій 75–й день народження маестро Мирослав Скорик відзначив ще влітку. Але масштабний фестиваль iз цієї нагоди організатори мудро припасли на осінь. Оскільки навіть на тлі інформаційно–подієвого культурного різноманіття Дням музики Мирослава Скорика, які триватимуть з 13 вересня по 13 жовтня, гарантована підвищена увага не лише професіоналів, а й меломанів різного рівня. Як тих, хто прекрасно знає біографію й творчість маестро, так і тих, хто принаймні один раз чув його знамениту «Мелодію», яку вважають візиткою фундатора сучасної композиторської школи, бачив параджановські «Тіні забутих предків» чи мультфільми «Енеїда» або ж «Як козаки куліш варили», музику до яких написав Мирослав Скорик...
Розпочався форум у п’ятницю оперою «Мойсей», це єдиний в Україні твір, що отримав благословення Папи Римського. За диригентським пультом того вечора у Національній опері стояв азербайджанець Фахраддін Керімов (до речі, у цьому фестивалі візьмуть участь музиканти з трьох континентів), головну партію виконав Сергій Магера. Наступні події фестивалю відбудуться 24 вересня: Національна музична академія України імені Чайковського анонсує творчу зустріч ювіляра з музикознавцями з різних країн, а Національна філармонія — перший вечір iз циклу «Симфонічний вимір Мирослава Скорика»... Як розповіли організатори, «верстаючи» цей фестиваль, вони прагнули представити багатожанрового Скорика, який писав музику симфонічну і камерну, опери, балети... Щоправда, один iз найбільш резонансних балетів Скорика, «Перехрестя», фестивальна публіка так і не перегляне. (Як відомо, Раду Поклітару зараз активно оновлює трупу свого «Київ модерн–балету», що виконувала цей твір). Але натомість в афіші — балет Мирослава Скорика «Каприси долі» (9 жовтня, Національна опера). Не забули організатори і про педагогічну діяльність ювіляра, який є професором двох консерваторій — Київської та Львівської: 10 жовтня Національна музична академія імені Чайковського запрошує на вечір «Школа Мирослава Скорика», де звучатимуть твори Івана Карабиця, Євгена Станковича, Ганни Гаврилець, Віктора Степурка...
А після Києва народного артиста, Героя України, лауреата Державної премії імені Шевченка Мирослава Скорика вітатиме його рідний Львів, де у жовтні на честь ювіляра заплановано кілька концертів.
"Торкнутися історії": Юрій Шаповал спробував
відійти від стереотипів в історії XX століття
(газета “Дзеркало тижня”)
http://dt.ua/CULTURE/torknutisya-istoriyi-yuriy-shapoval-sprobuvav-vidiyti-vid-stereotipiv-v-istoriyi-xx-stolittya-128461_.html
На форумі видавців у Львові широкій публіці представили нову книгу історика і політолога Юрія Шаповала "Торкнутися історії".
Відомий український історик і політолог, доктор історичних наук Юрій Шаповал презентував свою нову книгу "Торкнутися історії", в якій розкриває складні питання історії XX століття.
Книга була представлена публіці 13 вересня в рамках 20-го Міжнародного форуму видавців у Львові.
"Осмислення найскладніших питань історії XX століття, багатьох взаємовиключних інтерпретацій минулого, спроба відійти від стереотипних уявлень" - ось чим цікава нова книга Юрія Шаповала "Торкнутися історії", опублікована в кінці літа цього року (Парламентське видавництво, Український інститут вивчення Голокосту "Ткума" ("Відродження"), видавництво "Ліра")", - пише у своїй рецензії DT.UA Сергій Махун.
Деякі тексти у книзі "Торкнутися історії" зачіпають делікатні і провокаційні теми. Можливо, неоднозначну реакцію викличе нарис "Євреї в керівних органах ДПУ/НКВС України в 1920-1930-ті роки", вважає він.
"Однак Юрій Шаповал якраз відомий у широких наукових колах скрупульозної, кропіткою роботою з архівними документами, і його висновки завжди ґрунтуються на широкій базі джерел", - зазначає оглядач.
Серед тем, які розколюють і сьогодні українське суспільство, і про яких пише Юрій Шаповал, Українська революція 1917-1921 рр., феномен Української повстанської армії, Голодомор 1932-1933 рр., мовне питання в Україні, осягнення тоталітарного минулого, "війна підручників" або, скоріше, війна за підручники.
Автор і в цій книзі намагається уникати пропагандистських кліше, спрощень. "Багато його висновки знайдуть опонентів по різні сторони "барикад", але виникає відчуття, що це свідома позиція вченого-ерудита", - пише Махун.
"Юрій Шаповал не вважає нормальним співіснування в Україні "двох взаємовиключних історіографічних канонів", імперсько-совєтського та українського етноцентричного", - зазначає у передмові до видання відомий український політолог Микола Рябчук.
У Чернівцях вшанували пам'ять Володимира Івасюка
http://www.day.kiev.ua/uk/article/kultura/u-chernivcyah-vshanuvali-pamyat-volodimira-ivasyuka
Газета «,День», 18 вересня, 2013
Більш ніж чотири десятиліття легендарна «Червона рута» звучить у радіоефірі, з екранів телебачення не тільки України, на естрадних концертах, а вересень став святом української пісні.
Нагадаємо, 13 вересня 1970 р. на Театральній площі Чернівців у прямому ефірі телепрограми «Камертон доброго настрою» на всю Україну прозвучала прем’єра пісні, яку виконував дует: автор — Володимир Івасюк і Олена Кузнецова.
Уперше «Червона рута» стала святом української пісні 2000 року. Саме тоді з ініціативи Парасковії Нечаєвої, першого директора Чернівецького обласного меморіального музею Володимира Івасюка, до 30-річчя прем’єри пісні провели акцію. Відтоді цій події присвячується обласне свято української пісні, яке відбулося минулої неділі в Чернівцях. Та осіння негода з Театральної площі, де вперше пролунали «Червона рута» і «Водограй», перенесла захід на сцену Музично-драматичного театру ім. О. Кобилянської. Відомі співаки, солісти Чернівецької обласної філармонії Василь Пенюк, Леонід Корінець та Василь Данилюк і творча молодь виконали Івасюковські хіти. Відбулася прем’єра пісні 16-річної Вікторії Волощук, яку виконав Леонід Корінець. Вшанувати пам’ять Володимира Івасюка і послухати його пісні прийшли сотні чернівчан. А завершилося свято виконанням «Червоної рути», яку разом співали артисти й слухачі.
— Ми вже вп’яте проводимо свято української пісні з нагоди першого виконання пісень Володимира Івасюка «Червона рута» і «Водограй», — розповів художній керівник обласної філармонії Остап САВЧУК. — Це була велика подія для Чернівців і Буковини, яку вважають пісенним краєм. Нам приємно, що до цього свята долучаються молодіжні та дитячі колективи. У нинішньому концерті взяли участь близько 40 учасників. Хочемо, щоб свято «Червоної рути» стало не тільки всеукраїнським, а й за кордоном звучали пісні Володимира Івасюка.
Марія ВИШНЕВСЬКА, Чернівці