Новини одним рядком:
9 березня – Віктор Морозов виступав разом із хором "Спів-Життя" перед пам'ятником Тарасу Шевченку у Вашингтоні
10 березня – Віктор Морозов виступав в Українському Освітньо-Культурному Центрі у Філадельфії
24 березня – зустріч поетів Путивля і Сум в обласній бібліотеці
24 березня – Віктор Морозов виступав разом із хором "Спів-Життя" у приміщенні Ліцеума в Александрії (штат Вірджинія, США)
27 березня – концерт Володимира Каденка (Київ) у студії “Хрусталь”, Севастополь, вул. Вакуленчука, 17
3 квітня – благодійний концерт театру поетичної пісні "La Chanson" у Сумській міській бібліотеці ім..Т.Шевченка
4 квітня – день народження поета Антоніни Тимченко
5 квітня – концерт Юрія Цендровського (Москва) і Олени Алексєєвої (Запоріжжя) у донецькому кафе “Бард”, пр-т Матросова, 27А
6 квітня – день народження барда і кобзаря Едуарда Драча
10 квітня – концерт севастопольських бардів у бард-кафе «Кукабара», Севастополь, вул. Гоголя, 21
14 квітня – 30 років Олександра Вороху, автору пісень із Києва
21 квітня – концерт до ювілею Олександра Вороха у школі естрадного мистецтва в Києві
Повідомлення від бардів та прихильників авторської пісні та поезії
Листи надсилайте на Email: p_karta@ukr.net, p_karta@mail.ru
Київ – Валерій Гладунець
2 квітня 2013
20:00
ЕТНІЧНИЙ ВІВТОРОК
Організатор:
Мистецьке об’єднання «Глечик»
Сольний концерт Сергія Василюка – лідера гурту «Тінь Сонця»
етно-диско-танці:
DJ Ерік Петрович
Старостує:
Валерій Гладунець
Треш бар «Бліндаж»
вул. Мала Житомирська, 15
Вхід: 50 грн.
+380 93 639 58 04 begin_of_the_skype_highlighting БЕСПЛАТНО +380 93 639 58 04
Skype:Валерій Гладунець
Харків – літературний музей
Дорогі друзі! Літмузей приготував для вас і ваших дітлахів нове інтерактивне заняття "Популярна філософія для юних любомудрів: "Маленький Принц" Антуана де Сент-Екзюпері".
Під час музейного заняття дізнаємось багато чого цікавого про автора та історію написання твору, будемо вчитися "бачити серцем", "препарувати" літературний текст, аналізуючи його смислове наповнення, міркувати про дружбу, особистий внутрішній світ, інакшість, життя та смерть...
Заняття передбачає різні види діяльності: перегляд відео та слайдів, читання й обговорення тексту, ігри "Меморі", "Панчоха", "Фанти"...
Вартість програми: 15 грн 50 коп. з людини.
Цільова аудиторія: діти 10-13 років, родинне відвідування.
Попередня реєстрація обов'язкова.
Любі відвідувачі!
Наближається найочікуваніша подія музейного року - Ніч у музеї (18 травня).
Літмузей, як і три попередні роки, планує цього дня грандіозну акцію, що немислима без Вашої допомоги.
Ти - енергійний і творчий, прагнеш брати участь у значущих подіях?
Приходять на збори волонтерського клубу 26. 03 о 19 годині й обери свою ділянку роботи на Ночі в Літмузеї.
Нам потрібні фотографи, супровід для екскурсійних груп, міцні хлопці для технічної роботи та ладу під час події.
На зборах ви дізнаєтеся, що таке Літмузей (якщо ще не мали такої нагоди), познайомитися з товаришами-волонтерами та пограєте в командні ігри.
А ще для вас ми підготували приємні поліграфічні сувенірчики.
Маєш питання - телефонуй: 066 788 94 52 (Ірина), 706 25 79 (Літмузей, контактна особа - Ірина Сальник).
Харківський літературний музей
вул. Фрунзе, 6
Севастополь – сайт www.sevbardafisha.narod.ru/
Здравствуйте, друзья!
На сайте Севастопольская БАРД-АФИША – интересные новости!!!
www.sevbardafisha.narod.ru
Редкая встреча
В СЕВАСТОПОЛЕ ВЫСТУПИЛ ВЛАДИМИР КАДЕНКО
Вечером 27 марта в севастопольской студии «Хрусталь» (ул.Вакуленчука,17) свое творчество любителям авторской песни представил бард, драматург и переводчик Владимир Каденко (г.Киев).
Владимир Каденко – один из ярчайших на сегодняшний день представителей бардовского жанра Украины. Песни В.Каденко нередко звучат на фестивалях в исполнении авторитетных бардмэнов, входят в репертуар известных исполнителей России и других стран. Стихи В.Каденко публикуется как в Украине, так и за рубежом, поэт ведет активную концертную деятельность, руководит литобъединением при журнале «Радуга». В довершении всего, он успешно пишет прозу, занимается переводами, драматургией.
В эти дни, находясь в частной поездке по Крыму, замечательный бард сделал «полноформатное» выступление в Музыкальной студии «Хрусталь». По всей видимости, такого рода его выступление в Севастополе можно считать первым и на сегодняшний день пока единственным. До этого В.Каденко неоднократно участвовал в Международных фестивалях авторской песни «Балаклавские каникулы», организуемых автором-исполнителем А.Соболевым, но представление его творчества на этих фестивалях было в основном «фрагментарным». И вот теперь, благодаря инициативе А.Соболева в студии «Хрусталь» и состоялась встреча с известным поющим поэтом. Важную помощь в организации концерта оказала председатель Клуба авторской песни «Ахтиар» поэт Ирина Руденко.
Владимир Каденко исполнил свои новые и старые песни, прочитал немало стихов и отрывков из своих поэм, в частности, из изумительной, по мнению автора этих строк, поэмы «Татьяна Ларина». Несколько песен киевский гость спел вместе со своими дочерьми. Интересно, что некоторые из этих песен звучали на французском языке. В.Каденко рассказал и о своей работе над песнями, приоткрыл завесу над некоторыми тайнами своей «творческой лаборатории». Например, рассказал о том, что некоторые произведения он создает как бы для несуществующих кинофильмов и таких же несуществующих спектаклей...
Концерт Владимира Каденко состоял из двух отделений. В начале второго отделения несколько стихов прочитал поэт Лев Болдов (специально для этого приехавший из Ялты, где он сейчас проживает).
К большому сожалению для некоторых слушателей, не произошло планировавшегося «интерактивного общения» барда с публикой. Что, впрочем, дало повод надеяться, что нынешнее выступление Владимира Каденко – не единственное, и в будущем такие же встречи с ним еще состоятся.
Топ-новость
В СЕВАСТОПОЛЕ ВОЗРОЖДАЕТСЯ БАРД-КАФЕ!
Севастопольское бард-кафе возобновляет свою работу и 10 апреля (среда) в 19.00 в нем состоится «стартовое» выступление бардов – к такой договоренности пришли руководители кафе «Кукабара» (ул.Гоголя,21) и группа севастопольских авторов-исполнителей. На выступление приглашаются все барды и все любители поэзии и авторской песни. Вход свободный.
Действующее весной и летом 2012 года в режиме бард-кафе заведение «ГоголяXXI» оставило немало приятных впечатлений у севастопольцев, которые пишут песни и интересуются бардовским жанром. В арт-кафе «ГоголяXXI» прошла череда запоминающихся выступлений как севастопольских, так и приезжих бардов.
В середине лета прошлого года арт-кафе переформатировало свою работу и выступления бардов в нем прекратились. Впоследствии у кафе сменились владельцы, в помещении прошла реконструкция, зал для посетителей приобрел более изысканный вид, у кафе изменилось название – «Кукабара». Не изменилось одно – адрес и расположение этого заведения, – оно, как и прежде, находится на ул.Гоголя,21 (через дорогу напротив СевНТУ).
И теперь кафе «Кукабара» вновь ждет поклонников авторское песни, вновь готово к проведению сборных и сольных выступлений авторов-исполнителей, поэтов, писателей, музыкантов и художников, превращаясь по вечерам в уютное место, где могут встретиться люди, которые живут творческими порывами и трепетно относятся к поэзии, литературе, музыке, живописи.
«Стартовое» выступление, по всей видимости, будет таковым: сначала с небольшой программой песен продолжительностью чуть более часа выступят Владимир Губанов, Сергей Шишкин, Ирина Руденко, Дмитрий Черепок и Игорь Захаренко, а потом, после небольшого перерыва (кофе, чай, пиво...) свои произведения представят все остальные, пришедшие в бард-кафе авторы и исполнители (сложится ситуация сродни «гитара по кругу»). Также на этой встрече ее участники обсудят дальнейший порядок своих выступлений в кафе «Кукабара».
Начало «стартового» выступление бардов, повторимся, в 19.00.
Вход свободный.
Бардам на заметку
БЛИЗИТСЯ ФЕСТИВАЛЬ «ЗОЛОТАЯ БАЛАКЛАВА»…
Руководители II Фестиваля авторской песни «Золотая Балаклава» рассказали о подготовке к песенному действу. Напомним, вторая «Золотая Балаклава» состоится 19, 20 и 21 апреля. Разговор о грядущем фестивале велся в студии Севастопольской региональной гостелерадиокомпании.
Для начала об участниках телепередачи, которую провел известный севастопольский журналист Владимир Илларионов. Гостями студии были заслуженный артист АР Крым, автор и исполнитель песен Сергей Курочкин, он же – президент II Фестиваля авторской песни «Золотая Балаклава» и поэт Ирина Руденко, председатель Севастопольского клуба авторской песни «Ахтиар», арт-директор предстоящего действа.
На вопрос о том, как идет подготовка к фестивалю, интервьюируемые ответили: подготовка в самом разгаре. Некоторым участникам фестиваля уже разосланы индивидуальные приглашения. Победителям прошлогодней «Золотой Балаклавы» на нынешнем песенном форуме предстоит быть «гостями фестиваля», а это весьма почетно. Что немаловажно, интерес к фестивалю проявили не только украинские барды, но и их российские коллеги, в частности, из Москвы. В разговоре с тележурналистом проскочила даже фраза о том, что на «Золотую Балаклаву», возможно, приедут авторы-исполнители из Израиля. Будет ли это так, «совпадут звезды» у израильских бардов – покажет время.
Подать заявку на участие в фестивале еще не поздно. На сайте Севастопольская БАРД-АФИША уже размещена программа фестиваля, необходимую информацию можно получить по телефону (099)0630684 (арт-директор фестиваля Ирина Руденко).
Цель Фестиваля «Золотая Балаклава», сообщили С.Курочкин и И.Руденко, прежние – развитие в Севастополе жанра авторской песни, выявление новых талантливых бардов, предоставление им возможности исполнить свои произведения, выступить перед публикой, пообщаться с коллегами по жанру.
Председателем жюри «Золотой Балаклавы» будет известный украинский бард Сергей Кучма (Запорожье). В составе жюри – Александр Усенков (Запорожье), Наталья Соболева (Днепропетровск), возможно, Василий Ежов (Керчь) и Елена Свок (Симферополь). Руководители фестиваля выразили сожаление, что не приедет Сергей Яцуненко. Причина, увы, веская – «по состоянию здоровья».
Гостям телестудии был задан вопрос о предполагаемом количестве участников песенного форума. Последовал ответ: «Мы никому не откажем. Если даже приедет 100 человек иногородних – прекрасно, никого не обделим вниманием!», – заверил С.Курочкин. В.Илларионов поинтересовался фестивальными призами. «Призы? Призы будут замечательные. А вот какие – это пока секрет».
Место проведения фестиваля, как и в прошлом году – Балаклавский центр культуры и досуга (БЦКД), директором которого является сам С.Курочкин. Не изменится и формат «Золотой Балаклавы»: будет конкурсная часть, проведение мастер-классов, выступление гостей и лауреатов фестиваля, гала-концерт.
Известность «Золотой Балаклавы» растет. Тому подтверждение, сообщили С.Курочкин и И.Руденко, – участников фестиваля уже пригласили на некоторые шоу-мероприятия, которые состоятся в фестивальные дни в Севастополе и Балаклаве.
Первый Фестиваль авторской песни «Золотая Балаклава» прошел в середине апреля 2012 года с участием более 40 авторов и исполнителей из Севастополя, Крыма и всей Украины. На фестиваль прибыли такие «тяжеловесы» как Сергей Яцуненко и Сергей Кучма. Свои произведения в БЦКД представили известные барды Севастополя. Существенным значением «Золотой Балаклавы» стало выведение на «бардовскую орбиту» региона ранее неизвестных авторов Дмитрия Сандрикова, Виктора Редько, Егория Науменко и др.
На сайте Севастопольская БАРД-АФИША представлена видеозапись состоявшейся телепередачи.
ПРОГРАММА
II Международного фестиваля авторской песни
«ЗОЛОТАЯ БАЛАКЛАВА»
19-21 апреля 2013г.
Место проведения: Севастополь (Балаклава), Балаклавский центр культуры и досуга
(ул.Калича,21 – на берегу самой красивой в мире Балаклавской бухты!).
19 апреля (пятница)
- Заезд участников, регистрация, прием заявок, поселение (при необходимости);
- 18.00 – открытие фестиваля, концерт мастеров;
- 21.00 – «чайхана».
20 апреля (суббота)
- 10.00 – конкурсное время;
- 13.00 – обед;
- 14.00 – мастер-классы;
- 15.00 – экскурсии по «Старой Балаклаве»
- 18.00 – концерт участников фестиваля;
- 21.00 – «чайхана».
21 апреля (воскресение)
- 08.30 – выход на корабле в открытое море, ловля рыбы, шашлыки;
- 14.00 – награждение победителей, гала-концерт мастеров и победителей, закрытие фестиваля;
- 17.00 – отъезд участников.
Для сведения участников фестиваля:
во время проведения «Золотой Балаклавы» есть возможность разместиться в балаклавском мотеле «Листригоны». Стоимость проживания: от 50грн. до 70грн. в сутки с человека. С другой стороны, для решения этих проблем, согласно Положению фестиваля, его участники могут сдать в оргкомитет по 200грн., в эту сумму входят расходы на проживание и обеды.
Желающие принять участие в фестивале, в срок до 19.04.13 подают заявки по адресу:
00042 г.Севастополь ул.Калича д.21
или по e-mail: dav-maksim@yandex.ru
Справки по телефонам в г.Севастополе:
(0692) 63-73-52, 94-64-93
Факс: (0692) 63-73-79
e-mail: dav-maksim@yandex.ru
моб. тел. (099) 063 06 84.
Дирекция фестиваля
Выдержки из Положения
II Международного фестиваля авторской песни «Золотая Балаклава»
Фестиваль проводится с целью популяризации и пропаганды авторской песни в Балаклаве, поддержки и оказания помощи в творческом становлении талантливым авторам-исполнителям, возрождения духовной культуры, расширения творческих контактов и укрепления культурных связей в деле пропаганды и популяризации авторской песни, выявления талантливых авторов и исполнителей для привлечения их к работе по возрождению духовности Балаклавы.
Фестиваль будет проходить с 19 по 21 апреля 2013 года на базе Балаклавского Центра Культуры и Досуга (БЦКиД).
Учредители и руководство фестиваля:
Балаклавский Центр Культуры и Досуга, Балаклавская районная в г.Севастополе Государственная администрация, Балаклавский районный в г.Севастополе Совет. Непосредственное руководство по организации и проведению фестиваля осуществляет дирекция БЦКиД.
Обязанности Президента Балаклавского фестиваля авторской песни «Золотая Балаклава» исполняет директор БЦКиД Сергей Михайлович Курочкин.
К участию в фестивале допускаются авторы и исполнители любых возрастов. В заявке на участие в Фестивале следует указать: ФИО участника; дату рождения; образование, место работы и должность; место, откуда прибыл участник; контактные телефоны.
Условия и порядок определения победителей фестиваля.
Жюри фестиваля отбирает по 5 лучших авторов-исполнителей в каждой номинации, определяет обладателя «Гран-при» фестиваля авторской песни «Золотая Балаклава», а в каждой номинации – лауреатов и дипломантов фестиваля.
При определении победителей фестиваля жюри оценивает:
- вокальные данные;
- авторский текст произведения;
- артистичность;
- внешние данные;
- оригинальность исполнения произведения.
По итогам голосования в зрительном зале будет вручен «Приз зрительских симпатий». Финалисты награждаются дипломами лауреатов и свидетельствами дипломантов фестиваля, а победители – призами и ценными подарками от меценатов.
Все расходы, связанные с командировкой участников фестиваля и сопровождающих их лиц (проезд, проживание и питание) – за счет командирующих организаций
Київ – сайт festivali.org.ua
21 апреля в Киеве состоится большой концерт по случаю 30-летия (14.04) киевского автора Александра Вороха (http://vorokh.kiev.ua). Сильнейший состав участников - Ольга Артеменко, Алена Беспаленко, группа "Вариант", Денис Голубицкий, Алекс Гров, Олег Рубанский, Сергей Хоменко. Место проведения - Школа джазового и эстрадного искусств, ул. Челябинская, 7-в. Начало - 17:00. Справки по тел. 050 415-10-57.
Александр Ворох - лауреат международных фестивалей АП, дипломант престижного фестиваля "Платформа-2012" на Мастрюковских озерах (Старый Грушинский), автор музыкально-поэтического проекта "Здесь и сейчас", арт-директор Киевского фестиваля "Остров" им. Довлета Келова http://ostrov.bardy.org.
Концерт при поддержке фестиваля "Остров" и "Литературно-музыкального Салона" Олега Рубанского.
http://festivali.org.ua/frm/index.php?t=2047
ПОЛОЖЕНИЕ
О проведении Регионального открытого бардовского слёта
«Струны Приазовья-2013»,
посвященного 235-летию Мариуполя
и 95-летию газеты «Приазовский рабочий»
Организаторы фестиваля:
- Городской Дом культуры п. Каменск
- КСН «Каменск»
При поддержке: Всеукраинской Ассоциации деятелей авторской песни (ВОДАПУ), Управления культуры Мариупольского городского совета, ЧАО «Газета «Приазовский рабочий», Греческого азовского казачества, бардовского клуба «Юго-восток», клуба «Своя колея».
1.Цели и задачи
1.1.Развитие и популяризация авторской песни в Приазовье.
1.2. Выявление талантливых авторов и исполнителей авторской песни, содействие их творческому росту.
1.3. Открытие новых направлений и форм авторской песни.
1.4. Пропаганда здорового, активного и трезвого образа жизни, патриотизма, любви к природе и родному краю.
1.5. Расширение культурных и деловых связей между представителями районов Донецкой области, Украины.
2. Оргкомитет слёта
2.1.Для проведения слёта создается оргкомитет из представителей: ГДК поселка Каменск, КСН «Каменск», ВОДАПУ, Управления культуры, ЧАО «Газета «Приазовский рабочий», Греческого азовского казачества, бардовского клуба «Юго-восток», клуба «Своя колея».
2.2.В состав оргкомитета по согласованию могут быть включены представители других учреждений и организаций.
2.3.Оргкомитет:
- формирует рабочую группу, штаб слёта, жюри, состав творческих мастерских
- осуществляет взаимодействие с органами власти, объединениями граждан, средствами массовой информации
- обеспечивает место проведения слёта, расселение участников, охрану общественного порядка, работу пункта медицинской помощи и торговли
-организует проведение слёта, концертных программ, определяет победителей, проводит их награждение
3.Условия и место проведения слёта
3.1. Слёт « Струны Приазовья-2013» является открытым некоммерческим мероприятием и проводится 1-2 мая 2013 года в поселке Каменск Ильичевского района г. Мариуполя, на территории Городского Дома культуры (ул. Первомайская, 35).
3.2 Для участия в слёте приглашаются авторы (композиторы и поэты), исполнители бардовской песни, творческие авторские коллективы акустического рока, арт, этно, кантри, фолк , любители авторской песни, гитарной музыки и поэзии, журналисты - независимо от места проживания
3.3. Регистрация участников проводится оргкомитетом непосредственно по прибытию на слёт.
3.4. Участники слёта, прошедшие регистрацию, размещаются в палаточном городке на территории парковой зоны ГДК п. Каменска (для участников, прибывших без собственных палаток, планируется ночёвка в условиях общежития или расселение в поселке – по желанию и возможностям). Регистрационный сбор – 10 гривен с одного участника (включает в себя организационные расходы, подготовку и уборку территории, парковку транспорта) .
На территории палаточного городка на период проведения слёта организуются творческие площадки, пункт продажи продуктов питания, костровая для приготовления пищи .
3.5. Наиболее яркие авторы, исполнители, ансамбли авторской песни, поэты по решению жюри награждаются дипломами, благодарностями, ценными призами.
4. Финансирование слёта
4.1. Финансирование слёта осуществляется за счет спонсорских и меценатских вложений.
4.2. Лица, предприятия и учреждения, желающие выступить в качестве спонсоров (в том числе – информационных спонсоров) слёта, со своими предложениями должны обратиться в оргкомитет по телефонам:
098-5679711, 0962838235
5. Дополнительные положения
5.1. Исполнение песен под фонограмму, использование электронных процессоров, генераторов звука не допускается.
5.2. Лица в нетрезвом состоянии к участию в концертных программах не допускаются.
5.3.Оргкомитет в исключительных случаях вправе не допустить к участию в концертных программах авторов и коллективы, исповедующие стили музыки и поэзии ярко выраженного альтернативного направления или не вписывающиеся в морально-этические нормы.
5.4. На территории палаточного городка без разрешения оргкомитета запрещается торговля любыми товарами и продуктами, за исключением продукции интеллектуальной собственности участников(диски, книги, фотографии, значки, плакаты и т.п.).
Программа слёта:
1 мая
8:00 – 13:00 - Заезд и расселение участников слёта. Регистрация.
14:00 – 16:00 – Программа свободного микрофона «Разрешите представиться!»
16:30 - 18.00 – Работа творческих мастерских; отбор участников конкурсного концерта.
19:00 – Конкурсный концерт «Струны Приазовья»
21:30 – Чайхана «Улыбки слёта»
23:00 - Гитара по кругу «Каменский костёр»
2 мая
10:00 -13.00 – Награждение участников. Благотворительный концерт.
Разъезд участников
Контакты: 098-5679711 096-2838235 050-4200139 vvvsssppp@ukr.net
Как добраться:
От ж.д. вокзала любым видом транспорта доехать до остановки «Драмтеатр» и пересесть на автобус №136, следующий в сторону Ильичевского района. От АС-1 спуститься на проспект Металлургов(5 минут ходьбы) на остановку «Кирова» или «Кальмиусская» и дождаться автобус №136, следующий в сторону Ильичевского района. От АС-2 доехать автобусом №153 до остановки «Николаевская»(ориентир-бюро «Скорбота»), перейти на остановку «ДОСААФ»(30 метров до Музучилища), дождаться автобуса №136. Ехать до остановки «Каменск. Дом культуры».
На личном транспорте: из Мариуполя ехать до проспекта Карпова (выезд на Донецк) до остановки «Стан 1700», повернуть налево в Каменск; со стороны Донецка въехать в город до остановки «Стан 1700», повернуть направо в Каменск. Ехать до Дома культуры(ул.Первомайская,35).
Рубрика – «Презентація»
У новому компакт-диску «Прислухаюсь до серця» записано 25 цікавих пісень, що підтверджує написане мною у 2010 році: “Володимир Шинкарук – один із лідерів сучасної української авторської пісні”. На фестивалі “Українська Хвиля”, що проходив у Сумах у 2001 році дует і тріо виконували пісні Володимира. Ще у 2009 році на сайті бюлетеня www.bardlitopys.sumy.ua/ у пункті меню “Записи укр. авторських пісень” розмістив 32 пісні Володимира Шинкарука. На жаль, у російськомовному КСП мало знають про пісенну творчість барда, бо не чув, щоб на фестивалях авторської пісні останніх років виконавці співали його пісні. Справа мабуть у стереотипах середовища КСП, де заздалегідь визначено лідерство сусідської культури. Хочеться вірити, що серед молодих виконавців знайдуться ті, хто змінить стереотипи.
Особливістю деяких нових пісень – скомпонованість із міні-віршів, на які щедрий поетичний доробок барда. Із книжки «У затінку сонця» пропоную дві мініатюри і кілька віршів-пісень.
Прислухаюсь до серця
Прислухаюсь до серця. І прошу у нього поради.
Тихо дихають зорі з густої нічної пітьми.
Ти пробач мені, літо, що я тобі з осінню зрадив.
Ти пробач мені, осінь, що від тебе іду до зими...
Запроси мене на дощ
Я так довго чекаю на тебе,
Так повільно минають хвилини...
Вмить розбилося дзеркало неба
На маленькі колючі краплини.
Засміялись трави і квіти,
І дерева, і люди навстрічні...
Тільки крок залишився до літа,
А до осені ще – майже вічність...
Теплий дощ – нам з тобою на радість,
На кохання – п’янке і щасливе –
І обручки із сонячних радуг
Ми одягнемо вдвох після зливи.
Запроси мене на дощ,
На весняну теплу зливу,
Посміхнись мені щасливо
Й запроси мене на дощ!
* * *
Така-сяка подія
у нашім ріднім краю
Проходить час від часу і в який вже раз...
Народних депутатів ми з вами обираєм
Для того, щоб вони
оббирали нас!
* * *
В садах уже листя осіннє палять,
І жовтень вітрами у двері постукав.
Я вивчив дитинство своє напам’ять,
Тепер читаю його онукам.
То дощ, то морози, то сонце, то хмари,
То радість, то смуток заходять до хати...
Вивчаю напам’ять батькову старість,
Тепер її буду собі читати.
Світанок на небі – від краю й до краю.
І літо у вирій понесли лелеки.
Біжу за роками – і не встигаю...
Я іще тут, а вони вже далеко...
* * *
Шкода, що я
давно уже не юний,
Шкода, що треба
рахувати дні...
Які пісні
заховані у струнах,
Яка любов
захована в мені!
Не пив життя,
а тільки губи витер.
Складав пісні –
і бачив в тому суть...
Є жар в душі.
Потрібен лише вітер,
Щоб жар оцей
до полум’я
роздуть.
* * *
Злітає в небо день, а падає в вікно,
Злітає в небо ніч, а падає у душу,
І я дивлюсь на світ, як дивляться кіно,
Осліп уже, та все ж
його дивитись мушу.
Але в моїй душі ще світять ліхтарі,
Але в моїй душі розчинені всі вікна,
Хоч знаю – десь-колись на вранішній зорі,
Що час мій підійшов,
веселий півень крикне.
Не зрадили мені ні друзі, ні пісні,
Найбільше я люблю дитячий сміх і тишу.
Я радість голосну віддав своїй весні,
А спокій і печаль
для осені залишив.
Господь мене вберіг від слави і ганьби,
Господь мені не дав за маревом побігти.
Доспівую життя, а білі голуби
Клюють мої роки,
розсипані, мов крихти...
Я знаю – десь-колись на вранішній зорі,
Що час мій підійшов,
веселий півень крикне.
Але в моїй душі ще світять ліхтарі,
Але в моїй душі розчинені всі вікна!
Рубрика – «ЗМІ про мистецькі події»
Ніколи не будь рабом, Тарасе!
http://www.day.kiev.ua/uk/article/kultura/nikoli-ne-bud-rabom-tarase
Ярослав Кравченко, кандидат мистецтвознавства Вільнюс — Львів
Газета “День” від 21 березня, 2013
Вільнюський період у житті Шевченка: перші уроки малювання, перше кохання та... революція
Перебуваючи з офіційним візитом у Литві, про що у попередньому номері розповів голова обласної ради О. Панькевич, ми мали можливість у вільний час походити вуличками Вільнюса, ознайомитись з його архітектурними пам’ятками та мистецькими пам’ятниками. Мандрівка на Замкову гору, перехід по вуличці Пілєс та спільне фото біля пам’ятника юному Тарасові Шевченку наштовхнули на тему цієї розповіді.
У вересні 1829 року після важкої дороги невелика валка, що складалася з карети та півдесятка підвід, під’їхала до кордегардії древнього литовського міста Вільно: сіра зміїста річка, що омивала замковий пагорб, вузенькі вулички з нагромадженням мурованих будинків зі стрімкими черепичними дахами червоно-цеглястого кольору, а над ними — стрімкі кам’яні чи викладені з червоно-коричневої цегли готичні та барокові вежі латинських костелів. Ще півгодини — й карета ад’ютанта віленського губернатора штабс-ротмістра лейб-гвардії уланського полку Павла Енгельгардта зупинилася біля кінцевого пункту призначення — двоповерхової кам’яниці №142 по вулиці Замковій (нині — вул. Пілєс, 10), що вела від площі Гедиміна до Королівського замку.
Тут, у столиці Литви, пройдуть наступні півтора року життя панського козачка Тараса Шевченка. Приставлений до панських покоїв, кімнатний слуга мав сидіти на високому стільці біля дверей Енгельгардтового кабінету, щоб за першим же поляском долонь подати пану люльку, шинелю чи воду для вмивання — тоді вказували «поглядом на потрібну річ». Життя юного Шевченка на Замковій вулиці найбільш прикметне тим, що саме на цей час, пізнього вечора 6 грудня 1829 року, припадає прикра історія з копіюванням лубочного малюнка з зображенням козака Платова, про яку майбутній поет і художник розповість у своїй «Автобіографії» 1860 року.
Однак екзекуція, яку мусив витримати Тарас «на стайні», не відбила йому охоти до малювання. За проханням дружини, баронеси Софії Григорівни, яка всіляко підтримувала спроби молодого Шевченка самотужки займатися самоосвітою, Павло Енгельгардт дав згоду на навчання свого козачка азам живопису. Його вчителем став професор кафедри живопису Віленського університету Ян Рустем, людина вірменсько-французького походження, непростої долі та вільнолюбивих поглядів. Велика рисувальна зала на верхньому поверсі університету була прикрашена картинами класицистичного стилю, витриманими у темних тонах, попід стінами — статуї античних та біблійних героїв, вирізьблені з мармуру, відлиті з бронзи чи вирізані з дерева. На низеньких, розставлених півколом ослонах, сиділи студенти з дошками на колінах і, чекаючи на улюбленого професора, жваво перемовлялися між собою...
У листі Тараса Шевченка до Броніслава Залеського, написаного 10 лютого 1855 року у Новопетровському укріпленні, читаємо такі слова: «Ты спрашиваешь меня, можно ли тебе взять кисть и палитру. На это мне отвечать и советовать тебе довольно трудно, потому что я давно не видал твоих рисунков. И тепер я могу сказать только, что говаривал когда-то ученикам своим старик Рустем, профессор рисования при бывшем Виленском университете: «Шесть лет рисуй и шесть месяцев малюй — и будеш мастером». И я нахожу сей совет весьма основательным. Вообще нехорошо прежде времени приниматься за краски. Первое условие живописи — рисунок и круглота, второе — колорит. Не утвердившись в рисунке, браться за краски — это все равно, что отыскивать ночью дорогу». Це висловлювання дає можливість оцінити педагогічну манеру професора Яна Рустема й водночас стверджувати, що ази класицистичного й романтичного малювання молодий Шевченко-художник отримав саме у віленський період життя.
...У студентському середовищі майстерні професора Рустема, де тоді навчалися такі майбутні російські художники, вихідці з Литви, як Іван Хруцький та Гнат Щедровський, молодий Шевченко знайомиться з поезією Адама Міцкевича та Донелайтіса, стає учасником дискусій про повстання Костюшка, боротьбу за польську та литовську незалежність від російського панування — «за нашу і вашу свободу».
«Тарас почувався щасливим. Щовечора він ходив у майстерню до пана Рустема, уже копіював гіпсовий бюст імператора Наполеона, і пан професор похвалив його роботу. Пані Софія Григорівна теж була до нього добра і дозволила взяти книжку з віршами Адама Міцкевича, які він намагався читати, поволі розбираючи польські літери».
У березні 1830 року на сторінках місцевої газети «Кур’єр литовський» з’явилося повідомлення про прибуття до міста відомого портретиста Франциска Лампі, «сина славетного артиста в малярському мистецтві», про якого сучасники говорили, що він «непогано малює жіноче тіло». Ця звістка «привела у захват всіх віленських красунь». Як писав у своїй повісті Г. Метельський: «Лампі був модний, як гарний дамський кравець чи перукар: своїм пензлем він також змінював жінок. На догоду їм товстих робив граційними, негарних — вродливими. З дивною легкістю він міняв, і завжди на краще, носи, губи, очі, бюсти, все, що, на його думку, потрібно було поліпшити».
Замовити портрет у модного художника вирішила і баронеса Софія Енгельгардт. На сеанси до салону Лампі вона взяла з собою Тараса, характеризуючи його як молодого початкуючого живописця. Шевченко, як міг, допомагав уславленому маестро — розтирав фарби мармуровим курантом, подавав пензлі, чистив палітру від залишків фарб. Бачачи старання підмайстра, Лампі запропонував йому поставити мольберт і самому спробувати намалювати портрет баронеси. Захоплений цією пропозицією, Тарас розповів професорові Рустему про свій задум — намалювати фарбами портрет пані, наслідуючи Лампі. «Послухай поради старого Рустема, — розсудливо зауважив той, — спробуй спочатку намалювати портрет олівцем. Для цього теж потрібний талант, а він у тебе є».
Тарас боготворив свою господиню — красуню Софію Енгельгардт. Зображена у напівпрофіль, закинувши голову з темними кучерями із напівпрозорим шарфом, що ніжною паволокою покривав глибоке декольте плаття, «пані Софія Григорівна жива і грішна...» постає перед глядачем. У хронології малярської спадщини Т. Шевченка рисунок «Погруддя жінки», датований 1830-м «віленським роком», є першою спробою у галереї портретів майбутнього художника.
У Вільні спалахнуло і перше Тарасове кохання. В один із суботніх вечорів пані Софія відпустила козачка на вечірню службу до костьолу «послухати орган». Неподалік від будинку Енгельгардтів було кілька костьолів — святого Хреста, святого Яна, кафедральний собор святого Станіслава, але волею провидіння він вирішив постояти під склепінням костьолу святої Анни.
Стрункий і граційний храм, вибудуваний з червоної цегли поблизу швидкоплинної річки Вілейки, вражав своїми формами. Стрункі вежі-дзвіниці, стіни з вузькими дугами віконних пройм, переплетені карнизами, що нагадували середньовічні бійниці, арки і аркбутани — все нагадувало застигле кам’яне мереживо біло-червоного тону. «Литовська і польська знать, зітхаючи по кількох місяцях дарованої Литві Наполеоном незалежності, згадувала, що французький імператор, вражений красою храму, сказав, що, якби міг, переніс би цей костьол на своїй долоні до Парижа».
Серед парафіян, що молилися, тримаючи у руках молитовники, юнак раптом запримітив струнку дівочу постать, яку перед тим бачив у будуарі пані Енгельгардт. Се була Дзюня Гусиковська — швея-учениця відомої віленської кравчині пані Ольшанської, що шила плаття на замовлення місцевих красунь «за останньою паризькою модою».
Ця «молоденька тендітна полька з лукавими чорними очима, чорними ниточками брів і темним волоссям, яке облямовувало її симпатичне юне личко», глибоко запала в Тарасове серце. У вільні години вони разом гуляли берегами Вілії, оповідали одне одному про свої поневіряння (Тарас — про своє кріпацьке дитинство, Дзюня — про діда, що загинув у Варшаві під час повстання Костюшка), читали поезії Міцкевича, Гощинського, Мальчевського. На знак щирої приязні дівчина пошила й подарувала Шевченкові «сатинову голубу сорочку»...
Один із етапів «весни народів» — повстання 1830-1831 рр. у Королівстві Польському та Литві. Будучи боротьбою поневолених народів проти соціального та національного гноблення з боку царизму Російської імперії, воно водночас було складовою частиною революційного руху в Європі після Липневої революції 1830 року у Франції. Становище у Вільнюсі ускладнювалося, і 77-річний литовський генерал-губернатор О. Римський-Корсаков навряд чи зміг би втримати в руках політичну ситуацію, про що свідчить лист царя Миколи І про звільнення останнього з посади «за станом здоров’я» й переводом до Петербурга з призначенням «членом Державної думи». Торкнувся цей наказ і П. Енгельгардта — підвищений у званні до ротмістра він отримав можливість переїхати із неспокійного передреволюційного Вільна до Петербурга.
Незважаючи на студентські заворушення та перебої у заняттях, у майстерні Рустема й надалі збиралися студенти. Займаючись не так малюванням, як дискусіями — упівголоса, при замкнутих дверях. Тарас нічого не знав про революцію, ніколи не чув про неї і уявляв революцію у Франції так, як Коліївщину з дідових розповідей: озброєні кілками французькі мужики вирушили проти своїх поміщиків. «Французи нам допоможуть. Вони люблять поляків. Коли в дванадцятому році у Вільно прийшов Наполеон, він дав Литві самостійність, — намагалася пояснити Дзюня Тарасу. — Коли треба боротися за свободу, усі поляки стають рівні». На вулицях Вільна збиралися студенти й майстрові, промовці вигукували: «Конституція! Вільність! Рівність! Непідлеглість! Смерть тиранам!» Мотив «Марсельєзи» витав над натовпом. А довкола міста вже зосереджувалися царські війська...
Зважаючи на несприятливі обставини, Павло Енгельгардт з родиною в лютому 1831 року спішно покинув Вільно. Уся дворова челядь і прислуга була відправлена етапом в оточенні конвою слідом. Тарас так і не встиг зустрітися зі своїм першим коханням Дзюнею Гусиковською — революційні події розвели їхні життєві шляхи. Єдиним із віленських друзів, з ким встиг попрощатися, був професор Ян Рустем. Його слова «Ніколи не будь рабом, Тарасе!» на все життя запали в душу Шевченка.
*Під час написання матеріалу використано «Щоденник» та «Автобіографію» Т. Шевченка, повість «Провесінь над Віслою» литовського письменника Г. Метельського та художньо-документальне есе «Балтійські зорі Тараса» українського вченого А. Непокупного.
Сайт – http://www.victormorozov.com/
В Україні розпочався продаж першого «дорослого» роману Джоан Ролінґ
22 березня 2013 року, За матеріалами УНІАНу
Сьогодні стартував продаж української версії першого «дорослого» роману Джоан Кетлін Ролінґ «Несподівана вакансія».
Про це на прес-конференції в УНІАН повідомив директор видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», редактор видання Іван Малкович.
«Я думаю, що книжку вже встигли розвести по всіх куточках України, і читачі зможуть уже сьогодні і на ці вихідні почати насолоджуватись першим дорослим романом Ролінґ», — сказав І.Малкович
Він нагадав, що видавництво «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» отримало ексклюзивні права на переклад роману, і що вибороти їх було нелегко.
Роман розрахований на читачів віком від 16 років.
Перекладач «Несподіваної вакансії» Віктор Морозов, який спілкувався по скайпу з Вашинґтона, зауважив, що в цьому романі «герої інколи матюкаються не згірш, як у Леся Подерев'янського, і була велика дискусія, як зробити все так, щоб і залишити все, як у авторки, але й щоб це звучало не так жорстко.»
Співперекладач книжки Тарас Малкович, який перекладав другу половину роману, зокрема розповів, що під час перекладу мусив навіть консультуватися зі знайомими наркологами, щоб правильно перекласти українською усі спеціальні «наркоматські заморочки».
І.Малкович розповів, що в роботі над українською версією траплялися й курйозні моменти: в останній день перед здачею книги дві дуже поважні коректорки, дочитавши "Несподівану вакансію", влаштували грандіозний скандал, мало не до бійки, сперечаючись щодо поведінки окремих героїв і фіналу книжки. Потім на другий день вони довго вибачалися, але це свідчить, що роман справді "животрепетний". Після нього хочеться спілкуватися, сперечатися, говорити про життя, про стосунки між батьками і дітьми, хочеться думати. В романі є над чим поплакати і з чого посміятися.
Для прихильників творчості Дж.Ролінг видавництво підготувало приємний сюрприз, який тягне на сенсацію: вперше в Україні у продаж потраплять 20 примірників «Несподіваної вакансії» з «живими» автографами автора — їх Джоан Ролінґ виконала на спеціальному клейкому папері, який вклеєно на титулі книжки: кожен такий підпис "засвідчений" ще й спеціальною англійською голограмою.
Під час прес-конференції відбулося розігрування одного такого примірника «Несподіваної вакансії».
За словами І.Малковича, цей роман буде коштувати на 40 грн. дешевше, ніж російський варіант. Перший наклад — 10 тисяч примірників.
А на початку презентації Віктор Морозов розвесели усіх присутніх, виконавши спеціально для цього написану ним пісеньку. Ось вона:
Із мамцею і татком в крамничку я зайшов
і дуже дивну книжечку в крамничці цій знайшов:
«А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» писалось, та батьки
мерщій цю книжку вихопили в мене із руки.
Ім’я там бачу — Ролінґ, і їм кричу «Ура!
Це ж пані та, що написала Гаррі Поттера!»
Та мамця з татком мовили таке, що в мене шок:
«Ця книжка для ДОРОСЛИХ, а не для діточок!»
Кумедна дуже назва у книжечки сії —
якісь там «Несподівані вака-ка-кансії.
Там є слова нечемні, там курять наркоту,
не дозволяє мамця читати книжку ту.
Та швидко підросту я і вчитимусь на «п’ять»,
щоб книжку цю дорослу нарешті прочитать.
Зароблю грошенята й «Вакансію» куплю —
«А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГУ» страшенно я люблю!
Щиро дякую за вичитку бюлетеня Тетяні Бовт